Современные типы организационоой структуры предприятия

5) обмежується кількість  підлеглих. Норма управління визначається  діапазоном контролю, який залежить  від; типу виробництва, його  складності;

6) обмежується кількість  ланок управління: чим їх більше, тим довше йде інформація знизу вверх і розпорядження зверху вниз, чим більше можливостей перекручування їх у процесі передачі;

7) чітко розрізняються  і координуються функції лінійного  керівництва і функціональних  служб;

8) вищим керівництвом  координується відповідальність служб.

Для забезпечення координації  відповідальності на підприємстві потрібно регулярно аналізувати такі фактори:

• взаємозв'язки основних елементів діючих систем управління, планування, комерційний розрахунок і стимулювання;
• поділ праці за досягнутого рівня концентрації, спеціалізації і комбінування виробництва в об'єднанні (підприємстві);
• зміну коопераційних зв'язків, включення і виділення виробничих ланок;
• умови збуту та ресурсне забезпечення;
• функції управління об'єднанням (підприємством);
• структуру виробів і виробництва (наприклад, повне використання сировини і матеріалів, зміна кон'юнктури ринку збуту), враховуючи допоміжне виробництво;
• технологію виробництва;
• управління процесом оновлення виробництва;
• суб'єктивні умови управління (відносини з нижчими керівниками);
• використання засобів раціоналізації процесу управління (оргтехніка, комп'ютери, засоби зв'язку, телеапаратура тощо).

На основі результатів  аналізу цих факторів переглядаються структура, функції управління і створюються передумови для безпосередньої перебудови організаційної структури управління.

У процесі вдосконалення  організаційної структури управління важливого значення набуває своєчасне  реагування на якісні зміни процесу  виробництва. Це потребує проведення систематичного аналізу і прийняття на основі його результатів відповідних рішень. Всі організаційні рішення призначені забезпечити гнучкість форм управління і, природно, виробництва. Стратегія розвитку народного господарства вимагає реалізації найближчим часом структурних перетворень у повній залежності від форм власності на всіх рівнях управління.

 

Висновок

Із формуванням і  розвитком економіки правильна  організація управління на підприємстві має визначальне значення. Останнім часом погляди вчених направлені на створення такої структури підприємства, яка б динамічно відображала її участь у процесах економічного середовища з метою пристосування до мінливих зовнішніх умов. Їх раціональне поєднання і розподіл на підприємстві функцій щодо їх дослідження, аналізу, групуванню і формуванню пропозицій є сутністю раціональної організації управління на підприємстві. Адже процес управління включає функції планування, організації, мотивації і контролю.

Сьогодні навіть консервативно  налаштовані компанії вважають за можливе відмовитись від суто ієрархічного підходу в організації, основний акцент роблять на цільові групи та взаємовідносинах між ними.

Для побудови організаційної структури необхідно врахувати  всі фактори з метою забезпечення максимальної відповідності структури управління середовища

господарювання.

Основною метою діяльності підприємства має бути задоволення  потреб споживача при раціональному, ефективному використанні ресурсів з метою отримання максимального  прибутку. Тобто процвітання підприємства шляхом просування своєї продукції. Однак більшість керівників протягом останніх двох років характеризують процес функціонування свого підприємства як виживання, наголошуючи, що економічні труднощі і невизначеність майбутнього не дозволяють здійснювати довгостроковий прогноз розвитку підприємства і формування моделі його функціонування.

Організація повинна  бути всебічно динамічною, здатною  до перетворень, що є головним фактором успіху будь-якої організації. Однак  із розвитком демократизації управління, що спостерігаються в усьому світі, організація підприємства призводить до використання керівниками органів самоврядування як такої ланки, яка є найбільш чутливою до будь-яких змін як у зовнішньому, так і внутрішньому середовищі. Головною метою такої співпраці є врахування керівництвом знань, досвіду, пропозицій трудового колективу, оскільки самоврядування як організаційна ланка підприємства здійснює більш практичне вирішення завдань і проблем.

Якщо в організації  плануються зміни, то це практично завжди спричиняє стан невизначеності. Тому успішність заходів, які проводяться, багато в чому залежать від того, наскільки колектив був залучений у цей процес і на скільки якісні і прозорі цілі організаційних змін. Загальне бачення майбутнього дозволяє згуртувати весь персонал заради досягнення загальної мети. Адже зміни не будуть доцільними, якщо колектив не буде бачити ясні цілі, критерії їх досягнення і переваги нового стану.

Вибір та пошук ефективної методики формування організаційної структури  управління підприємством є важливим елементом діяльності фірми. Тому структура фірми розглядається як найважливіший чинник, що визначає форму діяльності всього колективу та окремих його членів.

 

 

 

 

Використана література

1. Економіка підприємства: Підручник/ За заг.ред. С.В По кропивного.- Вид. 2-ге, 2001.-528с
2. Економіка підприємства: Навч. Посіб./ За ред.А.В. Шегди.-К.: Знання, 2005.-431
3. Бова Т.В.// Економіка та держава- № 5,- 2006,-с. 68-70.
4. Основи менеджменту в АПК: Підручник / Й.С. Заводський, О.Д. Гудзінський, А.О. Заінчковський та ін.; За ред. Й.С. Заводського. – Вища шк., 1995 – 368 с.

 

Додаток

 

 

                           

Лінійна організаційна  структура

 

 

 

                    Лінійно-штабна організаційна структура

 

                    

Функціональна організаційна структура

 

Лінійно-функціональна організаційна структура

 

Дивізіональна організаційна структура

 

Матрична організаційна структура