Роль кредиту у розвитку економічних процесів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 4

Грошовий обіг - це неперервний рух грошей у сфері обігу та їх функціонування як засобу платежу й обігу. За його допомогою здійснюється розширене відтворення. Поряд з кредитом та фінансами він виступає складовою частиною єдиного грошового обороту і водночас становить самостійне економічне явище, що має свою особливу специфіку й механізм впливу на економіку. Опосередковуючи рух реальних товарів і послуг у процесі суспільного відтворення,грошовий обіг вимагає лише строго визначеної маси грошей.             В процесі купівлі-продажу товарів, надання послуг а також ви конання різних видів заов’я-зань у грошовій формі здійснюються розрахунки та платежі. Сукупність усіх грошових платежів утворює грошовий оборот. Модель грошового обороту показує, що підприємства і населення пов’язані між собою двома групами ринків:

• продуктів;
• ресурсів.

Населення і  підприємства на ринках продуктів і  ресурсів можуть виступати у ролі продавців або покупців або одночасно і в тій і в іншій ролі. Процеси руху продуктів, ресурсів і платежів називаються пото ками. Кількісними вимірниками усіх потоків є гроші.      Кількість грошей в обігу можна визначити на основі рівняння Фішера ( пов’язує між собою масу грошей, швідкість їх обігу,ціну і обсяг виробництва):

                                                            M*V=P*Y       Коли до круогообороту продуктів, ресурсів, грошей або платежів підключаються фінансові ринки і держава то кругооборот цей ускладнюється бо частина грошей населення і підприємств подає на фінансові ринки а також акумулюється державою у вигляді податків.Пройшовши не прямий шлях гроші направляються на вказані вище ринки.      Грошовий оборот включає в себе грошовий обіг.Обіг грошових знаків передбачає її пос-тійний перехід від одних осіб до інших. Грошовий обіг складається з окремих каналів руху грошеней:

• між НБУ і комерційними банками;
• між комерційними банками;
• між банками і підприємствами;
• між підприємствами;
• між підприємствами і населенням;
• між вінансовими структурами і населенням.

Вилучення грошей зі сфери обігу можливе лише в  разі зменшення у ній маси товарів  або значного збільшення швидкості обігу грошової одиниці. За умов золотомонетного стандарту зайві гроші автоматично залишають сферу обігу, перетворюючись у скарби. За наявності паперових грошових знаків кожен суб’єкт економічних відносин для отримання реальних товарів чи послуг прагне знову спрямувати гроші в обіг, щоб не зазнати збитків від можливого їхнього знецінення. Оскільки вилучення грошей  з обігу вимагає значних витрат, то держава, вдаючись до регулю-вання їхньої кількості, такі витрати перекладає на інших суб’єктів ринку і насамперед на широкі верстви населення. Саме така політика, покликана стабілізувати економіку, фінанси й грошовий обіг, здійснюється нині в Україні.     Стабільність грошового обігу залежить насамперед від стану економіки. В суспільстві, де збалансовані процеси відтворення в народ-ному господарстві, підтримується й стабільний грошо-вий обіг. Більше того, він активно впливає на стан і розвиток економіки. Там же, де виникли дис-пропорції у відтворювальному процесі,де спостерігається падіння виробництва валового націона-льного продукту, а держава не може збалансувати надходження та видатки, грошовий обіг підри-вається інфляційними процесами.    Грошовий обіг здійснюється в межах певної грошової системи, яка в ринковій економіці є провідною ланкою і відіграє домінуючу роль у саморозвитку господарських процесів. Грошова система включає такі складові частини: товар, що відіграє роль загального еквівалента; грошову одиницю - масштаб цін; узаконений засіб обігу та платежу (банкноти, казначейські чи скарбни-цькі, білети, монети), порядок випуску банкнот і казначейських білетів (паперових грошей) в обіг.        Грошовою одиницею України стала гривня. Порядок її виготовлення і введення в обіг та підтримання стабільності розроблено Національним банком. Перевага гривні полягає в тому, що на відміну від безконтрольного й незабезпеченого випуску карбованців вона надходитиме в обіг в обмеженій кількості лише під реaльні товари, тому не буде переповнювати канали обігу. Всі гривні є банківськими білетами, тобто банкнотами, що теж дуже важливо. На перший погляд може здатися, що особливої різниці між банкнотами і казначейськими білетами нібито немає: обидва види грошей забезпечені товаром. Проте, якщо банкноти випускаються в обіг від імені Національного банку, то казначейські білети - від імені уряду держави. Коли перші забезпечені всіма активами банку (золотом, коштовностями, іноземною валютою) й обмежено випускаються під реальні товарно-грошові угоди, то казначейські білети забезпечені державним майном, випускаються примусовим курсом для задоволення поточних потреб держави, тому часто не зв’язані з товарною масою. Отже, банкнотний обіг значною мірою є незалежним від органів держави, більше захищений від знецінення і краще гарантує стабільність грошового обігу.

 

 

 

 

 

Висновки

Вивчення суті, призначення та структурних  елементів грошової системи, її становлення  в українських умовах та аналіз монетарних інструментів Національного банку  України, що використовуються для регулювання  грошової системи дозволили сформулювати наступні висновки:

1. Грошова система  – це така форма організації  грошового обігу в країні, яка  склалася історично і закріплена  в законодавчому порядку. Основними  її елементами є: 1)найменування  грошової одиниці; 2) масштаб цін; 3)види та купюрність грошових знаків, які мають статус законного платіжного засобу; 4) регламентація безготівкових грошових розрахунків; 5)регламентація режиму валютного курсу та операції з валютними цінностями; 6) регламентація режиму банківського проценту; 7)державні органи, які здійснюють регулювання грошового обороту та контроль за дотриманням чинного законодавства.                                                        

2. Становлення  грошової системи здійснювалося  шляхом проведення однієї грошової  реформи, яка тривала майже п'ять років. Вона включала три внутрішньо взаємопов'язані заходи: випуск у готівковий обіг тимчасової перехідної валюти – купоно-карбованця (січень 1992 р.); випуск цієї ж валюти в безготівковий обіг (листопад 1992 р.); випуск у загальний обіг постійної національної валюти гривні замість тимчасової — купоно-карбованця (вересень 1996 р.).

3. Регулювання  грошової системи Національний  банк України здійснює з допомогою  таких грошово-кредитних інструментів  як встановлення для комерційних  банків вимог з формування обов’язкових резервів від залучених коштів, операції на відкритому ринку, рефінансування комерційних банків, процентна політика (встановлення величини облікової та ломбардної відсоткових ставок), регулювання офіційного валютного курсу національної валюти. На думку Національного банку України найбільш дієвими монетарними інструментами, що забезпечують ефективне функціонування вітчизняної грошової системи, є встановлення вимог щодо створення комерційними банками обов’язкових резервів, а також регулювання валютного курсу гривні (в деякій мірі адміністративне) шляхом обмеження доступу банківських установ на валютний ринок.

Напрямками  розвитку грошової системи України  є:

• розбудова власного емісійного механізму;
• формування механізму регулювання Національним банком України пропозиції грошей;
• розроблення методики грошово-кредитної політики;
• розбудова національної платіжної системи;
• формування механізму валютного регулювання;
• розроблення та випробування на практиці спеціальних заходів з регулювання інфляції.

 

 

 

                                     Список літератури:

1. "Гроші. Банки. Кредит." - М.: Фінанси і статистика, 1998 р.
2. Гроші, кредит, банки. Довідковий посібник. За редакцією Г.И. Кравцовой, 1994р.
3. Дмитрієнко М., Литвин В., Ющенко В., Яковлева Л. Гроші в Україні: факти і документи. - К., 1998.
4. Деньги, кредит, банки: Учебник / О.И. Лаврушин, М.М. Ямпольский, Ю.П.Савинский и др.; Под ред. О.И. Лаврушина. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 464с.
5. Карышковський П.О. Монеты Ольвии. - К., 1988.
6. Кірейцев Г.Г., Александрова М.М., Маслова С.О. Гроші, Фінанси, Кредит. Навч. посібник, 2001р. - 312с.
7. Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг. - К.: Основи, 1996
8. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. М.: Республика, 1992
9. Мишкін Ф.С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків: Пер. з англ. – К.: Основи, 1999. – 963с.
10. Основні засади грошово-кредитної політики України на 2003р., схвалено Рішенням Ради Національного банку України від 10 вересня 2002р. №13 // Урядовий кур’єр. – 2002. - №172. – С.11.
11. Основні монетарні параметри грошово-кредитного ринку України у березні 2003 року // Вісник НБУ. – 2003. - №5. – С.40.