Непрямые налоги

б) обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва  підакцизних товарів, за виключенням  нафтопродуктів), а також для своїх  працівників;

в) вартість товарів (продукції), які  імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, у  тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без  оплати їх вартості чи з частковою  оплатою [2].

При продажу (інших видах відчуження) податковими агентами підакцизних  товарів (продукції) об'єктом оподаткування  є:

• для вироблених на території України товарів (продукції) - обороти з реалізації таких підакцизних товарів (продукції), включаючи вартість будь-яких додаткових послуг або робіт, пов'язаних із такою реалізацією;
• для імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України товарів (продукції) - обороти з реалізації таких підакцизних товарів (продукції), включаючи вартість будь-яких додаткових послуг або робіт, пов'язаних із такою реалізацією на митній території України, але не менше митної вартості таких підакцизних товарів (продукції), з урахуванням сум сплаченого або нарахованого, але не сплаченого ввізного (імпортного) мита [2].

Акцизний збір обчислюється:

а) за ставками у процентах до обороту  з продажу:

• товарів, що вироблені на митній території України, - виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору;
• товарів, що імпортуються на митну територію України, - виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору).

б) у твердих сумах з одиниці  реалізованого товару (продукції);

в) одночасно за ставками у процентах  до обороту з продажу та у твердих  сумах з одиниці реалізованого  товару (продукції);

г) комбіновано, тобто за ставками у процентах до обороту з ціни реалізації, але не менше установленої твердої суми з одиниці реалізованого  товару (продукції).

Податкові пільги з акцизного збору  встановлені у формі вилучень з об’єкта оподаткування. Акцизний збір не справляється з:

• товарів, що були ввезені (переслані) фізичними особами - резиденти або нерезиденти на митну територію України в обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством, що станом на 2010 рік становлять 200 євро;
• товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України, засвідченими належно оформленою митною вантажною декларацією;
• підакцизних товарів, що імпортуються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно із законодавством України не справляється ПДВ у зв'язку із звільненням, передбаченим для транзитних товарів, товарів на митних складах, реекспортованих товарів, товарів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, товарів, що призначаються для переробки під митним контролем. У разі коли в зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога надання банківської гарантії чи інша вимога, така вимога застосовується і для цілей акцизного збору. Акцизний збір справляється органами митної служби України з таких товарів, якщо пізніше щодо них виникає зобов'язання із сплати податку на додану вартість.
• обороту з реалізації легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких провадиться органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб підрозділів МНС), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
• підакцизної продукції, вивезеної з митної території України, набутої інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції.

Товари та інші предмети, що ввозяться  на митну територію України і  вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом, метою справляння якого є, перш за все, захист внутрішнього товаровиробника від конкуренції з імпортованими товарами, шляхом збільшення їхньої вартості. Мито є інструментом державного регулювання зовнішньої торгівлі, тоді як інші непрямі податки використовуються переважно з метою внесення до бюджету максимально можливих надходжень. Водночас мита задовольняють і фіскальні потреби держави, складаючи одне з найстабільніших джерел доходів, так як вноситься до доходів державного бюджету України [32, с. 13; 5].

Окрім зазначених основних функцій  як фіскальної, економічної (захисту  вітчизняних товарів від конкуренції  з імпортними) і політичної, мито виконує стимулюючу функцію, яка  формує передумови інтересу до збільшення експорту. Економічно розвинені країни орієнтовані насамперед на регулювання  імпортних надходжень, тоді як експорт  товарів, вироблених у країні не обмежується, оскільки такі процеси сприяють розвитку економіки [21, с. 549].

Мито має багато спільного з  непрямими податками, передусім, з  таким непрямим податком як акцизним збором:

1) мито як і акциз, сплачується  в кінцевому підсумку за рахунок  споживача;

2) збільшує ціну товару на  стадії формування ціни реалізації;

3) контроль за правильністю сплати  як акцизу, так і мита здійснюється  податковими органами [21, с. 549].

Єдиний митний тариф України - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію  України або вивозяться за межі цієї території. Він базується на міжнародно визнаних нормах і розвивається у напрямі максимальної відповідності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної справи, що затверджується разом із встановлення пільг та зміною ставок мита, в тому числі на предмети особистого користування Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України [3].

Мито, що стягується митницею, являє  собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через  митний кордон України [3].

Платниками мита є юридичні та фізичні  особи, як резиденти, так і нерезиденти, що здійснюють переміщення товарів  через митний кордон України [32, с. 318].

Об’єктом оподаткування митом  є операції платників з ввезення товарів на митну територію України  та вивезення товарів за межі митної території України [32, с. 318].

В Україні застосовуються такі види мита [3]:

1. адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом та обчислюється за формулою (1.8):

 

См_а = (В х М_а) : 100,             (1.8)

 

де См_а - сума ввізного (вивізного) мита (адвалерного),

В – митна вартість товару (у грн.),

М_а - ставка мита, установлена у відсотках до митної вартості товару.

2. специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом та обчислюється як:

 

См_с = Н х М_с х Кє,             (1.9)

         де См_с - сума ввізного (вивізного) мита (специфічного),

Н - кількісна або фізична характеристика товару в натуральному виразі,

М_с - ставка ввізного (вивізного) мита в євро за одиницю товару,

Кє - курс євро, установлений Національним банком України на день прийняття вантажної митної декларації.

3. комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення і визначається за формулами (1.10) або (1.11):

 

См_к = См_а , якщо См_а ≥ См_с            (1.10)

См_к = См_с , якщо См_с ≥ См_а          (1.11)

 

де См_к - сума мита за комбінованими ставками [13].

Відповідно до ставок єдиного митного  тарифу застосуються базу оподаткування у грошовому виразі та у натуральному виразі. Ставки єдиного митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами [3].

За походженням мито поділяється  на: автономне (мито, яке держава  самостійно встановлює та змінює) та конвенційне (договірне мито, що встановлюється внаслідок утворення митного  союзу чи угод з іншими країнами) [16, с. 115-122].

За характером спрямованості переміщуваних  товарів розрізняють [21, с. 550]:

1) ввізне мито - нараховується на  товари та інші предмети при  їх ввезенні на митну територію  України, який диференціюється:

• преференційні ставки ввізного мита - до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, для яких встановлено спеціальний преференційний митний режим згідно з міжнародними договорами за участю України;
• пільгові ставки ввізного мита:

- до товарів та інших предметів,  що походять з країн або  економічних союзів, які користуються  в Україні режимом найбільшого  сприяння, котрий означає, що іноземні  суб'єкти господарської діяльності  цих країн або союзів мають  пільги щодо мит, за винятком  випадків, коли зазначені мита  та пільги щодо них встановлюються  в рамках спеціального преференційного  митного режиму;

- до товарів, що походять з  України;

• повні (загальні) ставки ввізного мита - до решти товарів та інших предметів.

2) вивізне мито - нараховується  на товари та інші предмети  при їх вивезенні за межі  митної території України [3]. Законами України визначаються товари, що підлягають обкладенню вивізним митом (дод.З) та випадки, які звільняють від сплати вивізного мита (дод. К).

На окремі товари та інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення [3].

З метою захисту економічних  інтересів України та українських  виробників, у разі ввезення на митну  територію України і вивезення  за межі цієї території товарів незалежно  від інших видів мита можуть застосовуватися  особливі види мита: спеціальне мито, антидемпінгове мито та компенсаційне мито (дод. Л). Обчислення суми антидемпінгового та компенсаційного мита здійснюється за формулою (1.12):

 

См_о = ((Ц х Кє х Н) – В) х 100          (1.12)

 

де См_о - сума антидемпінгового, компенсаційного мита,

Ц - мінімальна ціна на імпорт в Україну товару згідно з відповідним рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових або компенсаційних заходів [13].

Митною вартістю товарів, які переміщуються  через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або  підлягає сплаті за ці товари [3].

Мито нараховується митним органом  України на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку  купує Національний банк України. При  визначенні митної вартості і сплаті мита іноземна валюта перераховується  у валюту України за курсом Національного  банку України, який застосовується для розрахунків по зовнішньоекономічних операціях і діє на день подання  митної декларації [3].

Мито сплачується митним органам  України, а стосовно товарів та інших  предметів, що пересилаються в міжнародних  поштових відправленнях, - підприємствам  зв'язку. Порядок надання відстрочки та розстрочки сплати мита встановлюється Державною митною службою України.

Податкові пільги з мита передбачаються щодо товарів та інших предметів, які походять з держав, що утворюють  разом з Україною митний союз або зону вільної торгівлі чи обертаються в прикордонній торгівлі, встановленням преференцій щодо ставок єдиного митного тарифу України у вигляді:

• звільнення від обкладення митом;
• зниження ставок мита;
• встановлення квот на преференційне ввезення [3].

Звільнення від обкладення митом  передбачає вилучення з об’єкта  оподаткування, тобто звільнення від  сплати мита (дод. М).

Допускається зниження ставок мита при ввезенні на митну територію  України та вивезенні за межі цієї території товарів та інших предметів:

б) пошкоджених до пропуску їх через  митний кордон України, але придатних  для використання як вироби або матеріали;

в) в інших випадках, що визначаються Кабінетом Міністрів України.