Формування податкової системи України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЗ 3. ОСНОВНІ  НАПРЯМИ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ  ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ

3.1. Принципи та  основні напрями реформування  оподаткування

 

Чинна податкова система  потребує якісного реформування. Таке реформування має здійснюватися  цілеспрямовано, системно, відкрито, виважено за складовими і поступово у часі. Це потрібно аби відбулося вирішення  спектру цільових задач системного реформування. До них треба віднести: забезпечення результативності змін; залучення до процесу всіх суб’єктів  відносин; базування на інтересах  громадянського суспільства і всіх громадян України; забезпечення адекватного  і прогнозованого реагування суб’єктів  сплати по датків на зміни, що запроваджуються, їх прилаштування до нових вимог.

В процесі реформування податкової системи України чинні норми  та положення, що регулюють процес оподаткування, необхідно переробити у відповідності  до обраних пріоритетів та напрямків  розвитку податкової системи, привести їх до впорядкованої, єдиної, логічно  узгодженої системи.

Проведення податкової реформи  в Україні повинно грунтуватись на наступних засадах реформування системи оподаткування.

1. Загальне спрощення правової бази оподаткування, забезпечення зрозумілості норм основного законодавчого акту з оподаткування.

Побудова стабільної, зрозумілої та прозорої податкової системи, встановлення правових механізмів взаємодії всіх її елементів у рамках єдиного  податкового простору.

Спрощення податкової системи  досягається зменшенням загальної  кількості податків і зборів, зокрема  шляхом об’єднання тих податків і  зборів одного рівня, які мають однакову податкову базу, а також скасуванням  неефективних та безпідставних податків з незначними частками в бюджетних  доходах. Для спрощення процесу обліку та нарахування податків (зборів) і зменшення витрат на контроль за їх сплатою, для основних податків і зборів встановлюються однакові податкові та звітні періоди.

2. Уніфікація підходів і методів визначення елементів за всіма податками (зборами) та вимог до ведення обліку нарахування податків (зборів).

Єдність податкової системи  та законодавчої бази оподаткування  забезпечується повним охопленням всіх питань з оподаткування в одному законодавчому акті, яким встановлюється вичерпний перелік податків та зборів, що справляються на загальнодержавному і місцевому рівнях, та визначаються конкретні ставки загальнодержавних  та граничні ставки місцевих податків і зборів. Таким законодавчим актом  прямої дії повинен стати Податковий кодекс України. Право на встановлення загальнодержавних і місцевих податків і зборів необхідно закріпити  за одним органом законодавчої влади  – Верховною Радою України.

3. зменшення кількості податків та скасування податків (зборів, обов’язкових платежів), витрати на адміністрування яких перевищують доходи від їх стягнення.

Проблема наповнення доходної частини бюджету не повинна прямо  відбиватися на рівні податкового  навантаження. Зростання обсягів  податкових надходжень повинно забезпечуватись  за рахунок прискорення оборотності  капіталу та підвищення ділової активності суб’єктів господарювання. Сприяти  цьому необхідно шляхом реалізації регулюючої функції податків. Під  час побудови податкової системи  передбачається раціональне співвідношення прямих та непрямих податків, кожний з  яких має свої вади та позитивні  риси. Непрямі податки впливають  на рівень цін, підвищуючи їх, але механізм їх стягнення є відносно простим  і забезпечує стабільні надходження  в бюджет. Прямі ж податки враховують рівень доходів, впливають на обсяги споживання і таким чином виконують  регулюючу роль.

4. Зниження рівня податкового навантаження на суб’єктів оподаткування та зрівняння податкового тиску на різні категорії платників податків.

Положення податкового законодавства  повинні однаково поширюватись на всі  категорії платників податків незалежно  від їх приналежності до тієї чи іншої галузі промисловості або  сфери діяльності. Стимулювання підприємницької  діяльності шляхом застосування податкових пільг та надання їх певним категоріям, окремим підприємствам чи фінансовим групам поза системи загальнодержавних  пріоритетів недоцільне і сприяє розвитку тіньової економіки та створює  основи для корупції. Тому одним  із завдань реформування податкової системи є скасування безпідставних  та невиправданих пільг з оподаткування. Такий підхід дасть змогу досягти  розширення бази оподаткування і  підвищення ділової активності суб’єктів  господарювання, адже всі вони будуть працювати в рівних конкурентних умовах. Наслідком скасування пільг  буде значне збільшення податкових надходжень до бюджету. Однак, вважається за доцільне залишення деяких пільг і введення системи заохочення стабільно працюючих  підприємств, а також стимулювання приросту кількості працівників  та їх офіційного прийняття на роботу.

За умов скасування пільг  з оподаткування підтримка малозабезпечених верств населення та пріоритетних галузей  українського господарства здійснюватиметься  через систему прямих дотацій. Щодо соціально незахищених груп населення, то їх доходи не підпадатимуть під  оподаткування завдяки підвищенню розміру неоподатковуваного мінімуму доходів фізичних осіб, зменшенню  ставок податку на доходи фізичних осіб та застосуванню максимальної ставки цього податку лише до платників  податку з високим рівнем доходів.

5. Зменшення ставок податків (зборів) з одночасним збільшенням податкової бази, що означає максимальне розширення кола платників податків (зборів) та скасування безпідставних податкових пільг.

Доходи, які не перевищують  рівня межі малозабезпеченості, не повинні оподатковуватись, адже вони є незначними, і витрати на їх адміністрування перевищують бюджетні надходження від їх оподаткування. Тому необхідною передумовою запровадження дійового механізму оподаткування доходів фізичних осіб вважається підвищення рівня неоподатковуваного мінімуму до офіційної межі малозабезпеченості, яка встановлюється Верховною Радою України.

З метою забезпечення соціальних гарантій не повинні включатись до об’єкту оподаткування доходи, отримані у вигляді стипендій, пенсій, аліментів, суми державної адресної допомоги, житлових та інших субсидій, суми допомоги по державному соціальному страхуванню  і державному соціальному забезпеченню, компенсації за шкоду, в тому числі  моральну, заподіяну фізичній особі  при виконанні нею службових  обов’язків та у зв’язку із втратою  годувальника.

6. Збільшення розміру суми неоподатковуваного мінімуму доходів фізичних осіб.

В податковому законодавстві  закладаються положення, згідно з якими  до витрат, на які зменшується валовий  дохід при визначенні об’єкту  оподаткування за податком на прибуток, будуть відноситись кошти, направлені підприємством на проведення інноваційної діяльності, зокрема витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки, фундаментальні та прикладні дослідження  та впровадження нововведень. Також  звільняються від оподаткування  кошти, використані на реінвестування, тобто придбання основних фондів, які є об’єктами амортизації, коли така операція здійснюється платником  податку за рахунок частини отриманого ним прибутку. Це робиться з метою  мотивувати підприємства спрямовувати кошти на розвиток власного виробництва  та активізацію капіталовкладень в  основні фонди і застосування нових технологій.

Передумовою забезпечення конкурентоспроможності продукції національних виробників є використання сучасного обладнання та технологій. З цією метою встановлюються норми, за якими збільшуються ставки амортизації і, відповідно, зменшуються  її терміни.

7. Застосування замість податкових пільг системи цільових бюджетних дотацій, направлених на підтримку найменш захищених верств населення та на розвиток приоритетних галузей господарства України

З метою створення сприятливого середовища для розвитку та поширення  діяльності малих підприємств в  податковому законодавстві передбачається застосування особливих режимів  оподаткування цих категорій  платників податків. При цьому  як один з можливих варіантів особливого режиму оподаткування суб’єктів  малого підприємництва виступатиме  застосування податку з продаж до певних категорій платників податків. Це дасть змогу зменшити витрати  на адміністрування сплати податків суб’єктами малого підприємництва та зменшить їх податковий тягар. Звільнення представників малого підприємництва від обов’язку ведення докладного обліку витрат, послаблення податкового  тиску на них та реалізація політики підтримки суб’єктів малого бізнесу  на державному рівні призведе до створення  додаткових робочих місць, зростання  прошарку середнього класу та загальної  стабілізації економіки країни.

8. Підтримка розвитку та поширення малого підприємництва шляхом запровадження спеціальних режимів оподаткування суб’єктів малого підприємництва.

В податкове законодавство  необхідно ввести таке поняття, за яким буде встановлена відносна величина впливу заподіяного правопорушення в сфері оподаткування, у випадку  неперевищення якої платник податку  буде звільнений від відповідальності за таке малозначне правопорушення і  повинен буде лише виконати своє податкове  зобов’язання. Крім цього, у разі виникнення різночитань в податковому законодавстві, подібні колізії повинні тлумачитись  виключно на користь платника податків.

9. С тимулювання здійснення реінвестицій, а також направлення коштів на інноваційну діяльність, проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень та впровадження нововведень.

10) урахування міжнародних  аспектів (оподаткування доходів  нерезидентів та іноземних доходів  резидентів, дія міжнародних угод  в сфері оподаткування) та досвіду  побудови податкових систем в  розвинених країнах. 

Таким чином, для поступової адаптації та переходу до застосування і виконання положень нового податкового законодавства України органами виконавчої влади повинно бути забезпечене широке ознайомлення громадськості з новою законодавчою базою та відпрацювання механізму контролю за належним справлянням податків за запропонованими нормами.

Результатом застосування норм та положень, які запроваджуються  внаслідок податкової реформи, буде стимулювання господарюючих суб’єктів  до зниження частки збиткових виробництв, а також до підвищення прибутковості  виробництва – основного чинника, що забезпечує умови для саморозвитку, активізації інвестиційної діяльності. Реалізація визначених завдань реформування податкової системи та прийняття  Податкового кодексу України  дозволить створити основи для стабілізації економіко-політичної ситуації, сформувати умови для ефективної реалізації бюджетної політики в державі, що в кінцевому результаті спричинить зростання національного багатства  України і добробуту її громадян.

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2. Шляхи вдосконалення  податкового контролю

 

На сьогоднішній день стан податкового контролю в Україні  характеризується складністю, нестабільністю та суперечливістю податкового законодавства, що регулює діяльність органів податкового  контролю. Мають місце дублювання функцій, нечіткість визначення повноважень, недосконалість організаційної структури, системи фінансування та оплати праці  працівників органів податкового  контролю. На функціонування системи  податкового контролю негативно  впливає відсутність єдиного  методологічного забезпечення проведення його заходів, бракує стандартів контрольної  діяльності, недостатньо використовуються новітні інформаційні технології у  податковому процесі. Недосконалою є система профілактики податкових правопорушень та консультативно-інформаційного обслуговування платників податків. Потребує поліпшення система оцінки ефективності податкового контролю та його органів.

Одним із шляхів удосконалення  податкового контролю та підвищення його ефективності є узгодження, гармонізація методики й організації здійснення податкового контролю, що полягає  в узгодженості методів, форм та прийомів з організаційними, управлінськими рішеннями щодо виконання контрольно-перевірочних  дій.

Підвищенню ефективності податкового контролю буде сприяти  вдосконалення нормативно-правових засад його здійснення, на даний  час першочерговим завданням  є затвердження проекту податкового  кодексу. Також необхідно розробити  і прийняти нові законодавчі акти щодо основ оподаткування та податкової політики. Системного вдосконалення  потребує методика проведення контрольно-перевірочних дій. На відміну від існуючої практики субєктивно-вибіркового формування програм перевірки в діяльність податкових органів слід впровадити структурно-організаційну модель як норматив документальної перевірки, яка  передбачатиме напрями контрольно-перев      ірочних дій, їх послідовність та перелік процедур, що мають бути виконані. Поліпшенню обслуговування платників податків сприятиме створення інформаційно-довідкової служби податкових органів, а також інституту податкових консультантів. Реалізація цих пропозицій забезпечить підтримання балансу інтересів платників податків і фіскальних органів, що сприятиме підвищенню рівня дотримання податкового законодавства, добровільності сплачування податків та ефективності податкової системи в цілому.

Також має бути удосконалена система фінансування податкових органів  та оплати праці їх фахівців.

Найважливішим фактором підвищення ефективності контрольної роботиподаткової інспекції є вдосконалення діючих процедурконтрольних перевірок. Необхідними  ознаками будь-якої дієвої системи  податкового контролю є:

• наявність ефективної системи відбору платників податків для проведеннядокументальних перевірок, що дає можливість вибрати найбільш оптимальненапрямок використання обмежених кадрових і матеріальних ресурсівподаткової інспекції, добитися максимальної результативності податковихперевірок при мінімальних витратах зусиль і коштів, за рахунок відбору дляперевірок таких платників податків, імовірність виявлення податковихпорушень у яких є найбільшою;
• застосування ефективних форм, прийомів і методів податкових перевірок,заснованих як на розробленої податковим відомством єдиної комплексноїстандартною процедурою організації контрольних перевірок, так і на міцнійзаконодавчій базі, що надає податковим органам широкі повноваженняу сфері податкового контролю для впливу на недобросовіснихплатників податків;
• використання системи оцінки роботи податкових інспекторів, що дозволяєоб'єктивно врахувати результати діяльності кожного з них, ефективнорозподілити навантаження при плануванні контрольної роботи.