Визначення ціни продукції

Прямі податки  — це такі, що стягуються з доходу або майна юридичної особи. До прямих належать такі податки:

• податок на прибуток;

- податок (плата) на землю;

- рентні платежі;

- податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин.

Об'єктом  оподаткування у громадян, які  постійно проживають в Україні, є  сукупний оподатковуваний дохід  як у натуральній, так і у грошовій формі за календарний рік (що складається  з місячних сукупних оподатковуваний  доходів), одержаний за будь-яких умов з різних джерел як на території  України, так і за її межами. [5]

Формування  різних видів цін схематично можна  подати так:

- Витрати виробництва + П = Оптова ціна

- Оптова ціна + А = Відпускна ціна

- Відпускна ціна + ПДВ = Відпускна ціна (ПДВ)

- Відпускна ціна + Тн (ПДВ) = Роздрібна (регульована) ціна.       

2. Функції ціни в ринковій економіці

 

 

       Ринкове ціноутворення базується на принципах ринкового господарювання, до яких належать такі: домінування приватної власності, економічна свобода, конкуренція, автоматичне регулювання за допомогою механізму ринків та цін, невтручання держави. В таких умовах ціни відіграють особливу роль, яка проявляється в їхніх функціях. [23]

       Функція ціни – це зовнішній прояв її властивостей в певній системі відносин, а, отже, це спосіб реалізації в реальній дійсності внутрішньої, глибинної суті ціни. Пізнання і чітке визначення функцій ціни дає змогу чіткіше усвідомити її роль і значення в економічному управлінні, а також окреслити коло економічних завдань, які можна розв’язувати за допомогою цін. Зазвичай виділяють п’ять функцій ціни:

1. Обліково-вимірювальна функція. Ціни показують, яким коштом обходиться суспільству задоволення конкретної потреби в тій чи іншій продукції, тобто вимірюють кількість витраченої праці, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів тощо на виготовлення товару. Крім того, ціна показує і величину прибутку. За допомогою ціни також зіставляються цінності (корисності) абсолютно різних товарів у часі та просторі.

        Усі вартісні показники, які обчислюються за допомогою ціни, розділяють на 2 групи:

1) кількісні  показники – валовий внутрішній продукт (ВВП), національний дохід, обсяг капіталовкладень, товарообігу, продукції підприємств, і галузей та ін.;

2) якісні  показники – рентабельність, продуктивність праці, фондовіддача та ін. [21]

         Виконуючи обліково-вимірювальну функцію, ціна стає носієм найважливішої економічної інформації і тим самим суттєво впливає на поведінку покупців і продавців. Вона виступає не лише як вимірник, а й як найважливіший інструмент аналізу, прогнозування, планування всіх показників в грошовому вираженні.

2. Регулювальна  функція. Полягає у збалансуванні попиту і пропозиції та передбачає, що за посередництва цін реалізується зв’язок між виробництвом і споживанням.

3. Стимулювальна  функція. Допомагає зробити вибір між якомога кращим використанням наявних ресурсів і вимогами покупців; дає змогу відповісти на питання, який саме товар слід виготовити, щоб підприємство отримало найбільший прибуток при мінімальних витратах.

4. Розподільча  функція. За допомогою цін розподіляється і перерозподіляється національний (чистий) дохід між галузями економіки, різними формами власності, регіонами, фондом накопичення і фондом споживання, різними соціальними групами населення. [19]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.  Види цін

 

 

По характеру  обслуговуваного обороту бувають:

- Оптові ціни – ціни, по яких підприємства реалізують зроблену продукцію іншим підприємствам або посередницьким організаціям.

- Роздрібні ціни – ціни, по яких торговельні організації реалізують продукцію населенню.

- Закупівельні ціни – ціни, по яких сільськогосподарські виробники реалізують свою продукцію державі, фірмам для наступної переробки.

- Ціни й тарифи на послуги населенню – особливий вид роздрібної ціни (побутові послуги, охорона здоров’я).

- Ціна беззбитковості (технічна ціна) повністю покриває усі витрати виробництва і реалізації конкретного обсягу продукції.[10]

За статтею  191. «Державні та комунальні ціни» Господарського кодексу України державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення. [6;14]

У відповідності до закону України «Про ціни і ціноутворення» розрізняють такі види цін:

- Вільні, тобто ті, що не мають обмежень і регулюються ринком;

- ті, що регулюються, тобто ціни, у яких основні параметри, що визначають рівень цін, регламентуються законодавством;

- фіксовані, тобто установлені на певному рівні. [15]

 

 

 

 

 

2 МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ РИНКОВОЇ ЦІНИ ПІД ДІЄЮ ПОПИТУ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

 

       Попит – це кількість товарів, яку споживачі спроможні купити за певними цінами протягом певного періоду часу. Зі зменшенням ціни товару кількість товару, на яку пред’являється попит, зростає. Крива попиту при графічному позначенні – сукупність точок, кожна з яких показує, на яку кількість товару існує попит при даній ціні. В короткостроковому періоді ціну визначає попит, а в довгостроковому – пропозиція.

        До основних чинників, що визначають попит, належать:

• мода на товари, смаки споживачів. Якщо товар стає популярним, за однією і тією самою ціною тепер буде придбано більше одиниць товару;
• прибуток споживачів;
• ціни на товари-замінники;
• інфляційне очікування. Якщо рівень інфляції підвищується, то
• крива попиту зрушується угору;
• кількість покупців на ринку. [25]

          Пропозиція визначається кількістю товару, які виробник готовий запропонувати на ринок при відповідній ціні. Пропозиція визначається такими основними чинниками:

- кількість виробників на ринку;

- технологія виробництва. При поліпшенні технології виробництва будь-якого товару його пропозиція різко зростає;

- ціна економічних ресурсів (сировини, матеріалів і енергоносіїв і т.д.).

- податки на виробника;

- природно-кліматичні умови. [19]

         У разі ринкової економіці ціна має ключове значення всіх суб'єктів господарювання. Вона є основним джерелом інформації, необхідним прийняття господарських рішень. Ціни, що функціонують у  ринковому  механізмі,  являють  собою  складну систему, яка покликана обслуговувати всі аспекти товарно-грошових  відносин. За  допомогою  цін  вирішуються  такі   важливі   завдання,   як   створення економічних  передумов   для   рентабельного   функціонування   підприємств, стимулювання  виробництва   залежно   від   суспільних   потреб,   створення сприятливих економічних умов для вирішення соціальних проблем тощо.

        Формування цін у ринковій економіці здійснюється під впливом багатьох факторів. По-перше, ціна визначається затратами на виготовлення товару. За інших рівних умов збільшення затрат приводить до збільшення ціни товару і навпаки. По-друге, на рівень ціни впливає співвідношення попиту та пропозиції. Якщо товару пропонується багато, а попит з боку покупців невисокий, то ціна, як правило, знижується. І навпаки, якщо охочих придбати товар багато, а пропозиція невелика, то це веде до зростання ціни. По-третє, на рівень цін впливають психологічні фактори, під якими розуміють чисто суб'єктивне сприйняття певних залежностей між ціною товару та деякими його властивостями. Так, багато покупців вважають, що чим вища ціна, тим товар якісніший. Престижність товару також приводить до того, що на нього встановлюється висока ціна. Покупці з більшою довірою ставляться до цін, які визначаються не лише цілими грошовими одиницями, а й їх частинами. Так, покупець сприймає ціну в 99 грн. 10 коп. як справедливіше порівняно з ціною 100 грн. [30]

          Розглянемо, як встановлюється ціна на ринку. Як уже зазначалося, зміна ціни зумовлює зміну як попиту, так і пропозиції. При цьому зміна останніх здійснюється в протилежних напрямах: при зростанні ціни за інших рівних умов попит зменшується, а пропозиція збільшується, і навпаки. Це зумовлює існування на ринку двох видів цін: продавця і покупця. Ціна продавця - це ціна, нижче якої він продавати свій товар на ринку не хоче, бо тоді не отримає нормального доходу. Ціна покупця - це та максимальна величина, яку покупець може заплатити за товар. Купівля-продаж товару може відбутись лише за умови, що ціна покупця і ціна продавця співпадають.

Взаємодія від  попиту й пропозицію товару веде до встановлення ціни рівноваги чи ринкової ціни, тобто ціни товару коли він справді виміняний за власний кошт. [2]

           Рівноважна ціна – це ціна, за якою покупець готовий придбати визначену кількість товару, а виробник готовий запропонувати визначену кількість товару. Існує чотири основні варіанти зміни ціни рівноваги при взаємодії попиту і пропозиції, два крайніх і три особливих випадки. Розглянемо основні випадки:

- попит на товар збільшується, отже, ціна рівноваги теж зростає, і збільшується рівноважна кількість товару;

- попит на товар зменшується, ціна рівноваги падає, разом з нею падає і рівноважна кількість товару;

- збільшується пропозиція товару, отже, зростає рівноважна кількість товару, а рівноважна ціна падає;

- пропозиція товару зменшується разом із рівноважною кількістю товару, а рівноважна ціна зростає.

До крайніх  двох випадків належать:

- «золотий автомобіль». Це попит і пропозиція на дорогі товари, які перебувають у надлишку. Така назва виникла через те, що в Кувейті настільки багато золота, що з нього роблять номерні знаки й окремі частини дорогих лімузинів;

- «продаж повітря». Це випадок вкрай обмеженого (обсягом легенів людини, наприклад) попиту на товар (повітря) при його порівняно необмеженій пропозиції (кисню в атмосфері).  [11]

Важливою  умовою такої рівноваги є економічна свобода суб'єктів ринку. Проте  ринкове ціноутворення може підпадати  під вплив факторів, що обмежують  економічну свободу суб'єктів ринку. Це може бути держава або монополії. Таке втручання впливає на рівноважну ціну, встановлюючи її вище або нижче. Це приводить до встановлення ціни "стелі" і ціни "підлоги". Ціна "стелі" - це ціна, що обмежує рух ціни вгору. Вона є штучно заниженою. Такі ціни держава нерідко використовує в умовах високої інфляції, щоб обмежити зростання цін, яке негативно позначається як на економічній діяльності, так і на життєвому рівні населення. Ціни "стелі" приводять до дефіциту товарів і прихованої інфляції. Такі ціни використовуються в Україні на тарифи на комунальні послуги. Ціною "підлоги" є ціна, що обмежує зниження ціни нижче визначеного рівня. Вона є штучно завищеною і використовується для забезпечення певного рівня доходності окремим групам виробників. Наслідком таких цін є виникнення надлишку товарів, які при цих цінах не можуть бути реалізованими. Прикладом такої ціни на Україні є встановлення державою мінімальних закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію. [11]

        Таким чином, аналіз взаємодії попиту, пропозиції та ціни засвідчує, що в результаті такої взаємодії на ринку встановлюється рівновага. Саме під впливом цієї взаємодії ринок здатний встановлювати порушену рівновагу, зумовлену зовнішніми факторами. Попит, пропозиція і ціна формують той механізм, який зумовлює рух ринку до рівноваги, пристосовуючи його до нових умов. Рівновага ринку досягається в результаті стихійної дії суб'єктів ринку, кожен з яких дбає насамперед про свої інтереси. Саме боротьба за їх реалізацію і виступає тією силою, що змушує ринок підтримувати рівновагу, пристосовуючись до зумовлених різними факторами змін. Цю силу економісти називають конкуренцією.

 

 

 

 

 

 

 

 

3 ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ЦІНУ

 

 

         В умовах ринкової економіки на ціну впливає багато чинників. У цілому їх можна поділити на дві великі групи:

- внутрішні, які залежать від самого підприємства (в основному пов'язані з ефективністю використання ресурсів й можуть бути ліквідовані силами самого підприємства). Їх велика кількість, й вони залежать від особливостей діяльності підприємства, виробничого процесу, здійснення реалізації продукції та ін.;

- зовнішні, які не залежать від підприємства і які потрібно враховувати при плануванні стратегії своєї діяльності. У своїй діяльності підприємство повинно пристосовуватись до дії цих чинників, аналіз та розгляд яких має велике значення. [19]

      До зовнішніх чинників належать: попит споживачів, пропозиція виробників, доходи населення, особливості поведінки споживачів, вплив держави на політику ціноутворення, цінова реклама, фінансова система, грошовий обіг, кредитно-грошова система, учасники каналів збуту товарів, конкуренція, збільшення витрат за незалежними від підприємства причинами, інфляція та ін.

1.Попит споживачів. Дія загального чинника попиту на ціну обумовлюється системою взаємодоповнюючих чинників, до яких можна віднести:

1. попит, який споживач може надати певному товару;
2. рівень заощаджень населення, тобто рівень незадоволеного або тимчасово незадоволеного попиту, який у подальшому буде задоволений;
3. загальний обсяг товарів, які споживач може придбати за того рівня цін, який склався, та рівня його доходу;
4. споживчі властивості виробів, їх якісні характеристики, призначення та можливість задовольняти конкретні потреби споживачів;
5. наявність на ринку товарів замінників, їх кількість та різноманітність;
6. замінність товару конкретної фірми товарами інших виробників та ступінь задоволення альтернативним товаром потреб споживача;
7. зіставлення ринку товару з альтернативними товарами, або ринками додаткових товарів та комплектуючих;
8. ціни на товари-замінники;
9. рекламна діяльність компанії та заходи з просування товару на ринок;
10. можливість узяти споживчий кредит та ставки відсотків на нього;
11. зміни демографічної ситуації (чисельності і структури споживачів);
12. ступінь інформованості споживачів про товар фірми і товари-замінники;
13. ринкова ситуація і напрями її зміни;
14. характеристика виробу за строками споживання (довгострокового чи повсякденного споживання) та наявність товарів довгострокового споживання у населення;
15. ступінь монопольності ринку.