Використання типології Майєрс-Бріггс в практиці організаційної поведінки

 

 

Міністерство освіти і науки України

Запорізький національний технічний університет

 

Інститут управління і права

Кафедра управління персоналом та економіки праці

 

 

Реферат

 

з дисципліни

«Організаційна поведінка»

 

на тему «Використання типології Майєрс-Бріггс в практиці організаційної поведінки»

 

 

Виконали:

студентки 3 курсу,

групи МТУ-212         Будко К. М.,

Ільїна А.С.

 

Перевірив:          Гіль Л. А.

 

 

 

 

 

 

 

Запоріжжя, 2014 
ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………….............	3
1. Типологія Майєрс-Бріггс……………………………………………………...	4
2. Шкали MBTI (типологічні індикатори)……………………………………...	7
3. Характеристика психологічних  типів особистості………………………….	10
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………....	15
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ…………………………………………………………..	17
ДОДАТОК А Типологічний опитувальник Майєрс-Бріггс……………………	18
ДОДАТОК Б Бланк відповідей до типологічного опитувальника МВTI…….	27
ДОДАТОК В Ключ до опитувача МВTI………………………………………..	29

 

ВСТУП

 

Останнім часом зростає інтерес до питань людської поведінки і пошуку сенсу людського існування. Керівники вивчають як працювати з підлеглими, батьки відвідують курси по вихованню дітей, люди учаться спілкуватися один з одним і «грамотно сваритися», викладачі вивчають як допомогти справитися з емоційним хвилюванням і почуттям розгубленості своїх студентів і учнів інших навчальних закладів.

Поряд з інтересом до матеріального добробуту і до бізнесу багато людей прагнуть допомогти собі і зрозуміти, що значить бути людиною. Прагнуть розібратися у своїй поведінці, розвити віру в себе, свої сили. Усвідомити неусвідомлені сторони особистості, зосередитися насамперед на тому, що відбувається з ними в даний час.

Коли психологи звертаються до вивчення особистості, перше, з чим вони зіштовхуються, це різноманіття властивостей і їхніх проявів у її поводженні. Інтереси і мотиви, схильності і здібності, характер і темперамент, ідеали, ціннісні орієнтації, вольові, емоційні й інтелектуальні особливості, співвідношення свідомого і несвідомого (підсвідомого) і багато чого іншого - ось далеко неповний перелік характеристик, з якими доводиться мати справу, якщо ми намагаємося намалювати психологічний портрет особистості.

Саме тому широкого розповсюдження набули типології особистості, які дозволяють: упорядкувати уявлення про характер, орієнтаціях, спонукальних механізмах поведінки індивіда; прогнозувати динаміку розвитку особистості, виявляти її можливості; розкрити єдність загальних, особливих та індивідуальних рис особистості; проаналізувати ті якості особистості, які обумовлені її буттям; охарактеризувати життєдіяльність, поведінку, соціальні зв`язки, внутрішню структуру особистості; сформувати критерії, ознаки, показники, що відображають сутнісні риси тієї чи іншої групи людей.

Наразі відомі різні варіанти типології особистості. В даній роботі ми розглянемо типологію особистості за Майєрс-Бріггс.

1. Типологія Майєрс-Бріггс

 

Існує чимало спроб пояснити і типологізувати індивідуальні особливості людей. Кожна типологія відштовхується від своєї «ключовою посилки», що лежить в основі пояснення людських подібностей та відмінностей.

Опитувальник Майерс-Бріггс (MBTI) розроблений в США в кінці 50-х років Катариною Бріггс і Ізабель Майєрс (матір'ю і дочкою) на основі ідей відомого швейцарського психолога Карла Юнга. Поштовхом до створення їх типології послужила проблема працевлаштування демобілізованих з армії солдатів, над якою І. Маєрс задумалася в ході 2-ї світової війни. Роздуми про те, як підібрати людині роботу, відповідну його індивідуальним нахилам, привели її до більш широкої проблеми розуміння і виявлення індивідуальних відмінностей. І. Маєрс цікавило створення робочого інструмента, який дозволяє достовірно виявляти індивідуальні подібності та відмінності, і використовувати отримані результати на практиці.

З іншого боку, її мати, К. Бріггс активно цікавилася роботами К.Г. Юнга, відвідувала його лекції і навіть вступила з ним у листування. До появи роботи Юнга в 1923 р . англійською мовою, вона намагалася самостійно класифікувати людей на основі їх способу життя.

На початку 20-х років Юнг висловив думку, що поведінка людини не є випадковою, а піддається прогнозу, і, отже, класифікації. У своїй роботі «Психологічні типи» Юнг виділив різні психологічні типи людей відповідно до різних індивідуальних способів сприйняття і оцінки інформації. Він висуває три пари опозицій, що описують психічні процеси сприйняття і переробки інформації (екстраверсія - інтроверсія, сенсорика - інтуїція, мислення - емоції), до яких І. Майерс і К. Бріггс додали ще одну шкалу - сприйняття - оцінка.

Опитувальник MBTI заснований на виявленні двох різних способів поповнення запасу енергії (шкала екстраверсія-інтроверсія), двох протилежних способів збору інформації (шкала сенсорність-інтуїція), двох різних способів прийняття рішень (шкала мислення-відчуття) і двох різних способів організації своєї взаємодії із зовнішнім світом (рішення-сприйняття). Таким чином, існують чотири основні шкали схильностей. Кожна людина в силу своєї індивідуальності займає певне місце на цих шкалах, вибирає той чи інший полюс в кожній парі опозицій. Комбінація переваг по кожній парі опозицій дає один з шістнадцяти типів поведінки, складаючи індивідуальний профіль людини.

Типологія Майєрс-Бріггс має ряд переваг у порівнянні з іншими наявними типологіями. Вона не містить гнітючого для багатьох людей зіставлення «норми» і «патології» і не применшує достоїнств жодного з шістнадцяти типів. Це соціально-психологічна типологія, що дозволяє, на відміну від психологічних типологій, розглядати соціальні прояви психологічних якостей. Вона дає опис різних типів поведінки, тобто поведінкові характеристики людей (як людина буде себе поводити в тій чи іншій життєвій ситуації). Для практичного застосування це більш важливо, ніж просто виявлення особистісних якостей.

Основні положення типології, відображені в опитувальнику MBTI:

• за допомогою опитувальника визначаються індивідуальні відмінності у сприйнятті інформації та прийнятті рішень;
• за допомогою опитувальника виявляються цікаві і важливі поведінкові стереотипи, знання яких корисне для розуміння людей та їх взаємодії;
• це не тест, а індикатор, тут немає «правильних» або «неправильних» відповідей;
• теорія постулює дихотомію, тому в MBTI використовуються психометричні показники;
• шкали MBTI не є незалежними, між ними існують специфічні динамічні відносини;
• як теорія, так і описи типів засновані на моделі, яка розглядає розвиток особистості як процес, що триває все життя;
• тип - це зручний спосіб опису різних психічних процесів (сприйняття та оцінки інформації);
• немає «хороших» або «поганих» типів - у кожного з них є свої переваги і свої слабкості;
• існують чотири процесу (S, N, T, F) і чотири установки (E, I, J, P), вони складають чотири пари опозицій: SN, TF, EI, JP;
• кожен респондент використовує всі процеси та установки, але більше любить або вважає за краще один з полюсів в кожній парі;
• в інтерпретації результатів наводяться конкретні приклади прояву кожного з елементів;
• шкали MBTI відносяться до базових психічних функцій - сприйняття і оцінки інформації, які реалізуються в будь-якій поведінці, - тому сфера практичного застосування опитувальника дуже широка.

Області застосування опитувальника MBTI:

1. MBTI допомагає направляти особистість у виборі тієї чи іншої орієнтації шкільної освіти, професії, робочого місця;
2. MBTI дозволяє приймати до уваги і зіставляти можливості, які дає робота для використання бажаних способів сприйняття і оцінки інформації, з одного боку, і ті вимоги, які пред'являє трудова діяльність - з іншого;
3. MBTI допомагає при веденні ділових переговорів;
4. MBTI допомагає більш ефективно розподіляти завдання між співробітниками;
5. MBTI допомагає встановлювати оптимальні стосунки з колегами по роботі.

MBTI також може бути  використана в індивідуальному  та сімейному консультуванні, вона допомагає зрозуміти переваги і сильні сторони різних переваг; допомагає підібрати практичний ключ до розвитку власної індивідуальності та вдосконалення свого спілкування з оточуючими.

 

 

2. Шкали MBTI (типологічні індикатори)

 

Теорія типології базується на положенні, за яким кожен від народження схильний до певних особистих переваг. Існує чотири пари протилежних переваг:

1. Екстравертний (Е) — інтровертний (І).

Екстравертний тип отримує енергію із зовнішнього світу, а через те йому властиві такі особливості поведінки:

• має тенденцію спочатку говорити, а потім думати;
• знайомий з великою кількістю людей і багатьох із них вважає друзями;
• при спілкуванні йому не заважають ні інші розмови, ні радіо, ні телевізор;
• користується повагою інших;
• розмірковує, говорячи вголос.

Ключові слова екстравертів: товариськість, взаємодія, екстенсивність, значні зв'язки, витрачання енергії, зовнішній прояв, говорять, а потім думають.

Інтровертний тип – енергія життєдіяльності – він сам, а тому:

• обмірковує те, що треба сказати;
• віддає перевагу самотності;
• вважається «добрим» слухачем;
• в очах інших має вигляд задумливого і замкненого;
• бажає висловити свої ідеї;
• його не влаштовує, коли переривають розмову;
• не влаштовують «пусті» розмови.

Ключові слова інтроверта: замкненість, зосередженість, внутрішній, глибина, інтенсивний, обмежені зв'язки, збереження енергії, внутрішня реакція, задумливий, думає, а потім говорить.

2. Сенсорний (S)     — інтуїтивний (N).

Сенсорний тип збирає інформацію про навколишній світ дослівно і послідовно, а відтак йому притаманні:

• переважання точних відповідей на точні запитання;
• концентрація на конкретній справі;
• віддання переваги роботі, від якої можна очікувати конкретні результати;
• задоволення тим, що є;
• віддання переваги роботі з фактами і цифрами;
• читання журналів і доповідей від початку до кінця.

Ключові слова «сенсора»: закономірний, теперішній, реалістичний, важка робота, фактичний, земний, практичність, конкретність.

Інтуїтивний тип збирає інформацію щодо навколишнього світу взагалі і довільно, а тому характеризується такими рисами:

• думає одразу про декілька речей;
• вважає, що майбутнє скоріше загадкове, ніж страшне;
• що час — відносна категорія;
• схильний давати загальні відповіді;
• переважають фантазії.

Ключові слова цього типу: випадковий, майбутній, концептуальний, натхнення, теоретичний, фантазер, оригінальний, загальний.

3. Мислительний (Т) — чуттєвий (F).

Мислительний тип приймає рішення об'єктивно і без пристрастей. Це характеризує його як такого, що:

• здатний залишатися незворушним і витриманим у найскладніших i ситуаціях;
• приборкує конфлікт для встановлення істини;
• доводить свою думку до повної прозорості;
• має сильну волю;
• здатний приймати непрості рішення;
• краще запам'ятовує номери і цифри, ніж обличчя та імена.

Ключові слова: об'єктивний, твердий, закони, справедливий, чіткість, аналітичність, безпристрасність.

Чутливий тип приймає рішення суб'єктивно і крізь призму міжособистісних стосунків, а тому:

• робить усе, щоб задовольнити потреби інших людей;
• із задоволенням надає послуги людям;
• створює враження нерішучого;
• уникає конфліктів, прагне до злагоди.

Ключові слова: суб'єктивний, м’якосердий, ґрунтовний, переконання, гуманний, гармонія, чуйний, загальнолюдські цінності, причетний.

4. Конструктивний (J) — сприймаючий (Р).

Конструктивний тип віддає перевагу в життєвих ситуаціях рішучості й методичності. Характеризується тим, що:

• завжди очікує тих, хто запізнюється;
• вважає, що кожний предмет повинен мати своє місце;
• чітко планує день;
• не полюбляє сюрпризів;
• його гасло «Порядок над усе!»;
• прагне завжди довести роботу до завершення.