Аналіз платоспроможності підприємства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Ноября 2013 в 10:53, реферат

Краткое описание

В умовах ринкових відносин питанню платоспроможності суб'єктів господарської діяльності приділяється особлива увага.
Керівники підприємств повинні мати достовірну інформацію про наявність коштів, необхідних для розрахунків із заробітної плати з персоналом, за платежами в бюджет з фінансовими органами, за позиками з установами банків, за товарно-матеріальні цінності з постачальниками. Така інформація потрібна і для прогнозування фінансової діяльності на майбутнє.
В оцінці платоспроможності зацікавлені й підприємства-партнери, які надають комерційний кредит або вирішують питання про від термінування платежів, й установи банків при визначенні кредитоспроможності позичальників.

Прикрепленные файлы: 1 файл

РЕФЕРАТЕК.docx

— 30.12 Кб (Скачать документ)

Неплатоспроможність підприємства є наслідком:

    • вилучення власних коштів з обороту в основні фонди та позаоборотні активи;
    • накопичення наднормативних запасів оборотних засобів за рахунок залучених коштів і сповільнення їх оборотності;
    • наявність простроченої дебіторської заборгованості і неліквідних активів;
    • збиткова робота і "проїдання" власного капіталу.

Платоспроможне підприємство має право користуватися банківським  кредитом при умові належної забезпеченості власними коштами. Тому при перевірці  кредито­спроможності (окрім визначених показників, що характеризують платоспроможність  і ліквідність) банк першочергово визначає коефіцієнт забезпеченості підприємства влас­ними коштами (Кип), або коефіцієнт автономії, який характеризує частку власних  кош­тів (ВК) у валюті балансу (ВБ), тобто  в загальній сумі задіяних у господарській  діяль­ності ресурсів. Він визначається за формулою:

Кзвк=ВК:ВБ

Кредитоспроможним вважається платоспроможне підприємство, в якого  сума власних коштів у валюті балансу  становить не менше 50 відсотків, тобто  Кзвк >0,5. У наведено­му прикладі цей показник на кінець звітного року: 0.64 (табл. 7, п.1). тобто підприємство кредитоспроможне.

Показник кредитоспроможності  для банку є підставою для  прийняття рішення про кредитування. На його основі банк визначає ступінь  кредитного ризику і конкрети­зує умови  кредитного договору. Організації і  підприємства повинні постійно дбати  про високу кредитоспроможність  для того, щоб мати право на одержання  короткостроко­вого кредиту і своєчасно  розраховуватись за товари, роботи і послуги.

Одночасно підприємство повинно  визначитись в економічній доцільності  та ефективності залучення в оборот кредитних ресурсів банку.

Економічна доцільність  кредиту зумовлена потребою ресурсного збалансуван­ня планових запасів оборотних  засобів (Озпл), необхідних для безперервної діяльності підприємства і виконання прогнозованого обороту.

Величина необхідного  кредиту (К) визначається за формулою:

К = Озпл - НВОК - ЗКє,

де НВОК - норматив власних  оборотних коштів;

ЗКє - відносно стала величина залучених коштів, визначена за даними балансу (коди рядків 630 + 700), помноженого на поправочний коефіцієнт (від 0,5 до 0,75).

Із залученням в оборот кредитних ресурсів збільшуються обсяги діяльності, зростає валовий дохід  і витрати обертання (виробництва).

Кредит буде ефективним тоді, коли доходи, отримаю за рахунок  додаткового обороту, будуть більшими, ніж планові витрати обертання (виробництва), збільшені на величину відсотків за користування кредитом в частині, що припадає на додатковий оборот. Визначити ефект від залучення  кредиту можна на основі планових рівнів валового доходу (Рвд), витрат обертання (Рв) і рівня витрат зі сплати відсотків за кредит (Рк) за формулою:

Рвд > Рв + Рк

Наприклад: підприємство прогнозує  залучити в оборот кредит у сумі 50 тис.грн. на закупівлю товарів строком на 90 днів під 60 відсотків річних. Планові дані: оборот­ність товарів ЗО днів, рівень валового доходу 20 % до товарообороту без ПДВ, а вит­рат обертання - 14%.

З наведених даних випливає, що підприємство зможе отримати додатковий обо­рот в сумі 150 тис.грн. [(50 х 90 ): 30] і валового доходу - 30 тис.грн. (150 х 0,2). За користування кредитом підприємство сплатить

7,5тис.грн. [ (50 х 90 х 60) : 100], які складуть 5,0 відсотків до  додатково

360

отриманого обороту. Отож, кредит для підпри­ємства є ефективним, оскільки

Рв + Рк < Рвд (14 + 5 < 20)

Додаткові доходи повністю покривають витрати і дають можливість отримати прибуток у розмірі одного відсотка до обороту. Зростанню прибутку буде сприяти також відносне зниження витрат обертання внаслідок збільшення обороту (за рахунок умовно постійних  витрат).

Слід зазначити, що ефективність кредиту необхідно визначати  з оборотності тих оборотних  засобів, на формування яких залучається  кредит (товари, сировина, мате­ріали чи сукупні планові запаси оборотних  засобів), планового рівня валового доходу і витрат. При цьому доцільно враховувати, що в умовах ринку кредит є вигідним і при мінімальному прибутку, оскільки дає можливість утвердитись на ринку товарів  І пос­луг. Скорочення обсягів діяльності в умовах ринку є згубним для  кооперативних організацій і  підприємств, загрожує втратою ринків збуту своєї продукції.

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши фінансовий стан підприємства, що підприємство за звітній рік наростило власні кошти, збільшило їх частину в  обороті, підвищило ліквідність  боргових зобов’язань, немає простроченої кредиторської заборгованості, нарощує  обсяги діяльності, працює рентабельно, є платоспроможним.

Разом з тим необхідно  зазначити, що статутний фонд не бере участі у формуванні оборотних засобів. Він навіть не покриває в повному  обсязі основні засоби.

Тому керівництву підприємства необхідно при розподілі прибутку слід передбачити поповнення статутного фонду, доцільно також поповнити  резервний фонд, поступово доводячи його до 25 % статутного фонду. Особливу увагу звернути на пайовий фонд, що дасть змогу збільшити оборот оборотних коштів.

Ефективно використовувати  кредити банків, які дають можливість збільшити обсяги діяльності підприємства, що в свою чергу збільшить прибутки. Наведенні показники в курсові  роботі дають можливість підприємству виробити фінансову стратегію на майбутнє.

Поглиблений аналіз фінансового  стану підприємства уможливлює об’єктивну оцінку стану господарсько-фінансової діяльності, виявлення внутрігосподарських  резервів і шляхів подальшої фінансової стабілізації.

Керівництву підприємства, вивчивши аналіз фінансового стану, необхідно розробити конкретні  заходи із зазначенням виконавців і  строків виконання, які повинні  бути основою при розробці бізнес-плану.

Список використаної літератури:

  • Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання. Підручник. - Тернопіль: Економічна думка, 2001. - 454 с.
  • http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C
  • http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C

Информация о работе Аналіз платоспроможності підприємства