Заходи територіального моніторингу за об’єктами, ресурсами, процесами і системами захисту та ліквідації НС, стану впровадження заходів щ

На рівні «А» аварія характеризується розвитком аварії в межах одного виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці), яке  є структурним підрозділом підприємства. 

На рівні «Б» аварія характеризується переходом за межі структурного підрозділу і розвитком її в межах підприємства. 

На рівні «В» аварія характеризується розвитком і переходом  за межі території підприємства, можливістю впливу вражаючих чинників аварії на населення розташованих поблизу населених районів та інші підприємства (об’єкти), а також на довкілля. 

Розробка ПЛАС може виконуватися власником самостійно або із залученням спеціалізованих організацій, за умови, що вони мають дозвіл на виконання  такої роботи, отриманий у встановленому порядку. 

ПЛАС повинен охоплювати всі рівні розвитку аварії, які  встановлені в процесі аналізу  небезпек. 

ПЛАС розробляється  з урахуванням усіх станів підприємства: пуск, робота, зупинка і ремонт. 

ПЛАС ґрунтується:

• На прогнозуванні сценаріїв виникнення аварій.
• На постадійному аналізі сценаріїв розвитку аварій і масштабів їх наслідків.
• На оцінці достатності існуючих заходів, які перешкоджають виникненню і розвитку аварії, а також технічних засобів локалізації аварій.
• На аналізі дій виробничого персоналу та спеціальних підрозділів щодо локалізації аварійних ситуацій (аварій) на відповідних ста діях їх розвитку. 

Ліквідації аварій НС включає:

• Розвідку осередків НА;
• Аварійно-рятувальні і лікувально-евакуаційні заходи;
• Локалізацію і гасіння пожеж;
• Відбудову споруд і шляхів сполучення;
• Проведення ізоляційно-обмежувальних заходів в осередках біологічного зараження;
• Проведення спеціальної обробки населення;
• Дезактивації, дегазації техніки, доріг, місцевості тощо.

ВИСНОВКИ

Отже, моніторинг надзвичайних ситуацій повинен включати такі складові як: спостереження і контроль, збір та обробку фактичної інформації, прогнозування НС та формування управлінських рішень.

В цілому вимоги до спостереження  і контролю включають:

1. використання носіїв засобів виявлення та контролю факторів НС різного функціонального призначення;
2. використання сучасних засобів вимірювання та лабораторних комплексів;
3. автономність та надійність функціонування системи спостереження і контролю в умовах виникнення гідрометеорологічних, хімічних, радіаційних та інших небезпек;
4. оптимальне територіально-часове розміщення засобів моніторингу у відповідності до щільності населення та розміщення потенційно-небезпечних об'єктів у містах;
5. забезпечення носіїв засобів виявлення та контролю факторів НС засобами зв'язку, які забезпечать передачу фактичної інформації у реальному масштабі часу.

Основні вимоги до збору  та обробки фактичної інформації, прогнозування НС та формування управлінських  рішень включають: можливість створення  нерегламентованих запитів, оперативність  зв'язку з банком даних, багатоваріантність обробки інформації, мінімізацію часу обробки інформації, функціональну гнучкість програмного забезпечення, можливість роботи в інтерактивному режимі та відображення інформації.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України «Про  об’єкти підвищеної небезпеки», №2245-111 від18.01.2001р. 
2. Постанова № 250 Кабінету Міністрів України від 7 квітня 1995 р. «Про Програму створення Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій на 1995 рік». 

3. Захист населення  і територій від надзвичайних ситуацій. Т.1. Техногенна та природна небезпека / За загальною редакцією В.В.Могильниченка. – К.: КІМ, 2007.- с.636 .

4. Основи цивільного  захисту / за загальною ред.. Болотських  М.В.- К. – 2008. – с.223 . 

5. Михайлюк В.О., Халмурадов  Б.Д. Цивільна безпека: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008.- с.158 .