Вірусні захворювання рослин та заходи їх профілактики

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Февраля 2014 в 20:14, курсовая работа

Краткое описание

Підраховано, що приблизно 10 % світової врожайності щорічно втрачається із-за патогенної дії вірусних, бактеріальних і грибкових шкідників, серед яких рослинні віруси посідають друге місце за ступенем шкідливості після грибів. Таким чином, можна наголосити, що вірусні хвороби завдають значних збитків сільському господарству, що знижує вихід продукції, погіршує її якість та призводить до виродження сортів.
Тому перший крок для сучасної агрономії має бути вирішення питань пошуку шляхів діагностики, ідентифікації, захисту рослин і, нарешті, людини від фітопатогенів.

Содержание

ВСТУП
Розділ 1
1.1 Загальні відомості про віруси
1.2 Віруси поза клітиною
1.3 Розмноження вірусів в клітині
1.4 Переміщення вірусів по рослині
1.5 Розповсюдження вірусів
Розділ 2
2.1 Симптоми вірусних хвороб рослин
2.2 Боротьба із вірусними хворобами рослин
2.3 Віруси, які уражують широке коло рослин господарів
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Прикрепленные файлы: 1 файл

KURSOVA.docx

— 261.20 Кб (Скачать документ)

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Існуючі на сьогоднішній час  підходи, як правило, спираються на дослідження  та прогнозування  розповсюдження збудників  вірусних інфекцій рослин, які передаються  комахами або нематодами. Вивченню ролі ґрунтів  та інших резерватів присвячено зовсім мало робіт. Однак не підлягає сумніву, що вектори  можуть первинно інфікуватися не лише з культурних рослин, але і з  дикоростучих рослин та ґрунту. При цьому  можуть виникати епідемії (епіфітотії)) які фактично викликають повну загибель урожаю на великих площах.

Віруси  рослин можуть зберігатися  від сезону до сезону в дво- та багаторічних рослинах та в ґрунті, попадаючи туди як прямим (з рослинних залишків або кореневих волосків), так і опосередкованим шляхом (вірусовмісні екскременти); в зв'язку з цим існує загроза зараження нових рослин вірусними інфекціями. Тому необхідно виявляти резервуари вірусних інфекцій в агроценозах, а також досліджувати можливі шляхи розповсюдження вірусів через ґрунт. Ґрунт як акумулятор радіонуклідів та важких металів є основною ланкою екосистеми, в якій необхідно вже на ранніх етапах техногенного забруднення оцінювати віддалені наслідки такої дії на біологічну активність ґрунту. Мікроорганізми та віруси, які знаходяться в ґрунті, достатньо швидко реагують на зміну умов оточуючого середовища. З другого боку, дія антропогенного навантаження на ріст та розвиток рослин опосередковано або безпосередньо впливає на фітовіруси. Значною мірою рослинні середовища підвержені руйнівній дії техногенних абіотичних та біозабруднюючих факторів. В екологічно несприятливих регіонах в біоценозах накопичуються в великій кількості фітопатогени, в тому числі і віруси. Коли патоген інтродукується, він може викликати серйозні проблеми для виживання природних членів біоценозу, посилюючи пресинг несприятливих факторів середовища.

Вірусні хвороби рослин поділяють  на дві великі групи – мозаїки і жовтяниці. Мозаїки – хлоротичноплямисті захворювання рослин; концентрація вірусів у їхньому соці досить висока. Віруси мозаїки репродукуються переважно в паренхімних клітинах, передаються механічним способом і комахами. Жовтяниці – вірусні хвороби з характерною великозональною, а інколи загальною некротизацією листків. Концентрація вірусів у соці незначна, локалізація й репродукція вірусів пов'язана з клітинами флоеми.

Найпоширенішим  симптомом вірусних хвороб є зміна  забарвлення листків  та інших зелених  органів рослин. На ураженій тканині  листка чергуються темно-зелені, світло-зелені або  жовті плями. Часто  спостерігається  хлороз, некротизація і деформація листків та інших органів. Серед мозаїчних хвороб найкраще вивчені звичайна мозаїка тютюну, мозаїки картоплі, буряків, капусти, томатів, злакових і бобових культур.

Загальними  для боротьби з  вірусними хворобами рослин є такі заходи:

1) виведення і впровадження  у виробництво  стійких проти  вірусів сортів  рослин;

2) знищення комах та інших переносників вірусів;

3) ліквідація джерел поширення вірусів у природі;

4) використання для  сівби здорового  безвірусного насінного  матеріалу.

 

 

 

     

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

  1. Бойко А.Л. Влияние  факторов внешней  среды  на вирусы, инфицируючие растения // Сельскохоз.биология. 1989. №5. С.120-125.
  2. Бойко А.Л. Екология вирусов растений. К.: Вища школа, 1990. 167.
  3. Борьба с вирусными болезнями растений. / Под ред. Х. Кеглер. М.: Агропромиздат. 1986. 326 с.
  4. Будзанівська І.Г., Поліщук В.П., Тивончук Т.П., Бойко А.Л. Зв'язок між наявністю антигенів фітовірусів в ґрунті, структурою ґрунтів та екологічним станом зовнішнього середовища // Вісник аграрної науки. 1998. №9. С.61-63.
  5. Гуральчук Ж.З. Еколого-физиологические аспекты действия цинка на растения // Регуляция минерального питания и продуктивность растений. К.: Наук, думка, 1991. С.102-127.
  6. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин. К.: Либідь, 2005. 808 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

                           

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 1

 

 

Віріони вірусів під електронним мікроскопом

 

 

 

   

 

                                                                                                           ДОДАТОК 2

 

 

 

  с збудник хвороба рослина зерновий

Рисунок 1 - Основні шляхи передачі фітовірусів (1 – передача за допомогою пилку; 2 – передача за допомогою насіння; 3 – за допомогою векторів-комах; 4 – при прямому контакті з рослинами (механічному пошкодженні); 5 – за допомогою еекпюрів-нематод; 6 – за допомогою векторів-грибів)

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                           ДОДАТОК 3

Вірус мозаїки яблука

 


                 

ДОДАТОК 4

 

Вірус плямистості томату

 

 

               ДОДАТОК 5

    Вірусна чорна кільцева плямистість картоплі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Информация о работе Вірусні захворювання рослин та заходи їх профілактики