Використання порошко подібних вогнегасників

 

 

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

 

 

 

 

Факультет ТОВАРОЗНАВСТВА Та ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Кафедра Інженерно-технічних дисциплін

 

Індивідуальне завдання

з дисципліни

“Основи охорони праці”

На тему:

«Особливості застосування вуглекислотних вогнегасників»

 

 

 

                                                                    Виконав:

                                                                                  Студент 4 курсу

                                                                              7 групи, ФТТП,

                                                                                           денної форми навчання

Ксенофонтов О.К.

                                                             Викладач:

                                                                          Шинкаренко О. П.

 

 

 

Київ 2014

ЗМІСТ

1. Сучасні системи гасіння пожеж виробів мистецтва, хутра, коштовних виробів, вибір та особливості застосування вогнегасників для конкретного підприємства……………………………………………...3-5
1. Будова, призначення та недоліки вуглекислотних вогнегасників…5-6
2. Алгоритм використання вуглекислотних вогнегасників…………...6-7
2. Порядок розробки, введення в дію інструкції з охорони праці на підприємстві. Розробити інструкцію з охорони праці для менеджера з постачань………………………………………………………………..7-12

Список використаної джерел…………………………………………...........13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Сучасні системи гасіння пожеж виробів мистецтва, хутра, коштовних виробів, вибір та особливості застосування вогнегасників для конкретного підприємства.

 

Сучасні системи гасіння пожеж поділяються на:

 

1. Системи автоматичного пожежогасіння 

 

          

Цілий ряд нормативних документів, наприклад, «Норми пожежної безпеки» (НПБ), «Перелік будівель, споруд, приміщень та обладнання, які підлягають захисту автоматичними установками пожежогасіння та автоматичною пожежною сигналізацією» прямо передбачають наявність на певних об'єктах систем автоматичного пожежогасіння.Це найчастіше пов'язано зі специфікою функціонування таких об'єктів (автостоянки закритого типу, архіви, складські та торгові приміщення і т.д.). ГОСТ визначає автоматичну систему для гасіння пожежі як сукупність стаціонарно встановлених спеціальних технічних засобів пожежогасіння, які гасять осередки спалаху за рахунок спеціальної речовини.Саме за типом огнегасящего речовини і виробляють класифікацію автоматичних систем пожежогасіння:

2. Газові системи автоматичного пожежогасіння 

Автоматичні системи газового пожежогасіння є найбільш дорогими, але й одними з найбільш перспективних систем пожежогасіння. Справа в тому, що застосування спеціальних газів завдає мінімальної шкоди майну, яке перебуває в зоні спалаху. Крім того, застосування газів повністю виключає виникнення короткого замикання в системі електропроводки, що також важливо в сучасних будівлях та спорудах. Про те збиток, який може завдати інші системи автоматичного пожежогасіння (водяні, порошкові і т.д.) в результаті помилкового спрацьовування навіть не доводиться говорити.  Газові системи автоматичного пожежогасіння бувають центрального і модульного типу. Складаються такі системи з подаючого газопроводу з спеціальними насадками, системи виявлення вогнища спалаху, ресиверів для зберігання газу, заправної станції, блоків керування системою (датчики, система безперебійного електропостачання, система зв'язку і т.д.). Крім того, що газ витісняє кисень із зони спалаху, він при виході з газової магістралі має властивість знижувати температуру навколишнього середовища, що дозволяє більш ефективно боротися з вогнем. Газові установки пожежогасіння можуть використовуватися при температурі від - 45 до + 55 градусів. Сучасні гази, які розроблені для застосування в системах автоматичного пожежогасіння, дозволяють людям перебувати в зоні використання газу, що дозволяє не тільки проводити евакуацію персоналу із зони спалаху, але і вести боротьбу з вогнем. До таких газів можна віднести інерген. До недоліків подібних систем пожежогасіння можна віднести жорсткі вимоги до герметичності системи пожежогасіння та вимоги до максимальної герметичності приміщень, де змонтовані подібні установки. В іншому випадку дані системи пожежогасіння виявляться не ефективними. Також не ефективні газові системи пожежогасіння в тих місцях, де можуть знаходитися речовини, здатні горіти без доступу кисню, самозаймисті, при гасінні різного роду порошкових металів (титан, натрій і т.д.).

3. Водяна система автоматичного пожежогасіння 

 

Водяні системи автоматичного пожежогасіння є найбільш поширеними в силу їх досить низької вартості і високої ефективності.  Зараз з'явилися спеціальні розпилювачі, які не просто розбризкують воду, а створюють водяний туман, що дозволяє ефективно боротися з вогнищами спалаху. Однак водні системи пожежогасіння мають один недолік - обмеження сфер застосування. Є цілий ряд матеріалів, які не можна гасити водою. Набагато менше обмежень мають піноутворюючі системи. Такими системами обладнають нафтосховища, заводи з виробництва і переробки нафти, спирту, різні хімічні виробництва.

4. Аерозольні та порошкові системи пожежогасіння 

Дані системи використовуються як в автономних системах пожежогасіння, так і в мобільних засобах. Автономні системи пожежогасіння в яких використовується порошок як гасящій складу оснащують високочутливими датчиками, які дозволяють локалізувати вогнище спалаху на самих початкових стадіях. 

До недоліків таких систем відноситься той факт, що після певного періоду часу потрібно міняти порошок, так як він має властивість злежуватися. Так само заборонено встановлювати аерозольні системи пожежогасіння в приміщеннях, які персонал не може покинути до початку роботи подібних установок, в місцях великого скупчення народу, у спорудах 3 та нижче ступенях вогнестійкості.

5. Комбіновані системи автоматичного пожежогасіння 

Саме комбіновані системи пожежогасіння найбільш ефективні в боротьбі з вогнем. Дана система дозволяє максимально повно використати всі позитивні властивості того або іншого способу гасіння вогню і в той же час дозволяє значно економити гроші. До негативних властивостям можна віднести хіба що складність даної системи [1].

 

 

 

1. Будова, призначення та недоліки вуглекислотних вогнегасників.

Вуглекислотні вогнегасники застосовуються для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, твердих речовин, електроустановок, що перебувають під напругою. Ними не можна гасити речовини, котрі можуть горіти без доступу повітря (терміт, тощо).

Температурний режим зберігання і застосування вуглекислих вогнегасників від - 25 °С до + 40 °С.

У вуглекислотних вогнегасниках  в якості вогнегасної речовини застосовується діоксид вуглецю (вуглекислота).

Ручні вогнегасники (малюнок) складаються із сталевого високоміцного балона, в горловину якого вкручено замочно-пусковий пристрій вентильного або пістолетного типу, сифонової трубки, яка служить для подачі вуглекислоти з балона до замочно-пускового пристрою, і розтруба-снігоутворювача. У вогнегаснику ВВ-8 розтруб приєднується до замочної головки через броньований шланг завдовжки 0,8 м. Балони вогнегасників заповнені рідкою вуглекислотою під тиском 6-7 МПа.

 

Малюнок. Вуглекислотний вогнегасник ВВ - 5

 

1- балон; 2- запобіжник; 3- маховичок  вентиля-замок; 4- металева пломба; 5- вентиль; 6- поворотний механізм з розтрубом; 7- сифонова трубка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Одним з головних недоліків вуглекислотних вогнегасників є те, що вони ефективні тільки при гасінні пожеж в невеликих замкнених об'ємах, тобто якщо приміщення велике за розміром або розгерметизоване (вибиті або відкриті вікна, двері, ворота) вони малоефективні.

Суттєвими недоліками вуглекислотних вогнегасників є:

• мала довжина струменя вогнегасниї речовини, яка у більшості зразків складає 1,5м і тільки у деяких досягає 3м;
• в порівнянні з порошковими, хладоновими та пінними вогнегасниками мають найменьшу вогнегасну ефективність, наприклад при гасінні ЛЗР площа гасіння в 2-3 рази меньше ніж у порошкових вогнегасників відповідного об’єму;
• небезпечний тиск в балонах 150-170 атмосфер;
• мають найбільшу питому витрату вогнегасної  речовини, особливо для вогнищ класу В ~ 3,4-7,6 кг/м2;
• непридатні для гасіння електрообладнання під напругою більше ніж 1000В;
• неефективні при гасінні гідрофільних ЛЗР в яких вуглекислота розчиняється, а також речовини здатні горіти без доступу кисню та лужні і лужноземельні метали;
• практично непридатні для гасіння сипких, пористих, тліючих (дерево, зерно, хлопок) матеріалів;
• дуже малий питомий імпульс потоку, тобто вже на відстані 1,5м його кінетичної енергії недостатньо для боротьби з конвекційними потоками;
• перебування рятувальників в приміщеннях з підвищеною концентрацією двоокису вуглеця небезпечно для їх життя [2].

 

2. Алгоритм використання вуглекислотних вогнегасників.

Крок 1: Зняти вогнегасник і піднести до вогнища пожежі.

Крок 2: Перевести розтруб в горизонтальне положення.

Крок 3: Зняти або відірвати пломбу.

Крок 4: Висмикнути чеку.

Крок 5: Узяти вогнегасник.

Крок 6: Перевірити роботу вогнегасника, короткочасно натискує на пусковий важіль.

Крок 7: Приступаємо до гасіння. Натискувати на важіль і направити струмінь заряду на вогнище пожежі, при цьому поступово наближатися до вогнища спалаху до повної ліквідації горіння. Після припинення горіння не припиняючи гасити відійти на безпечну відстань [1, 2, 3].

 

 

 

 

2. Порядок розробки, введення в дію інструкції з охорони праці на підприємстві

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС РОБІТ НА КОПІЮВАЛЬНИХ АПАРАТАХ ТА МНОЖИННІЙ ТЕХНІЦІ

ПРИВАТНЕ МАЛЕ ПІДПРИЄМСТВО «XXX» 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Директора ПМП

«XXX»

від «25». Березня 2014р.

№777

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ №____

ПІД ЧАС РОБІТ НА КОПІЮВАЛЬНИХ АПАРАТАХ ТА МНОЖИННІЙ ТЕХНІЦІ

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється  на всіх працівників підприємства, які при виконанні своїх обов'язків  використовують в своїй роботі  копіювальні апарати та множинну техніку (надалі за текстом «Користувач»).

1.2. Інструкція розроблена на  основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок  опрацювання та затвердження  власником нормативних актів  про охорону праці, що діють  на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці ", правил експлуатації копіювальних апаратів різних моделей.

1.3. За даною інструкцією користувач  інструктується перед початком  роботи на підприємстві (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці»; в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, та користувача.

1.4. За невиконання даної інструкції  користувач несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та  кримінальну відповідальність.

1.5. До роботи на копіювальних  апаратах та множинній техніці  допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з питань пожежної безпеки.

1.6. Користувач повинен:

знати шкідливі і небезпечні фактори, які можуть виникнути під час копіювання та розмноження документів;

знати правила будови і безпечної експлуатації апарата, на якому виконує роботу;

знати вимоги до утримання робочого місця (не захаращувати його, утримувати в чистоті і порядку);

знати правила особистої гігієни;

виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

виконувати роботу тільки на тому апараті, будову якого знає і по якому проінструктований;

знати і вміти подавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків, особливо від ураження електрострумом;

вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці і відповідальність за товаришів по роботі.