Рейтингові оцінки діяльності банків

Севастопольський  інститут банківської справи

Української академії банківської справи Національного  банку України

Кафедра фінансів та кредиту

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Гроші і кредит»

на  тему: «Рейтингові оцінки діяльності банків»

 

 

 

 

 

 

Студента  ІІ курсу групи  ФК-11

напряму підготовки «Фінанси і кредит»

спеціалізації «Фінанси і кредит» __________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Керівник ___________________________

____________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь,  прізвище та ініціали)  

 

Національна шкала ________________________   

Кількість балів: __________Оцінка:  ECTS _____

 

                                                                     Члени комісії          ________________  ___________________________

                                                                                                                                             (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                                      ________________  ___________________________

                                                                                                                                              (підпис)                        (прізвище та ініціали)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Севастополь – 2013 рік

ЗМІСТ   ВСТУП………………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ…………………………………………………. Сутність та види систем рейтингування банків ………… Методика проведення рейтингових оцінок………………….. Іноземний досвід проведення рейтингових оцінок банків…………………………………………………………….

Висновки за розділом 1……………………………..

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ БАНКІВ УКРАЇНИ……

Аналіз діяльності українських рейтингових агентств при проведенні рейтингової оцінки банків…………………… дщзошо………………………………………………………………. Напрями удосконалення системи рейтингової оцінки діяльності комерційних банків…………………………… Висновки за розділом 2…………………………………..

ВИСНОВКИ…………………………………………………………. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ………………………………………………. ДОДАТКИ……………………………………………………………..

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Розвиток  і функціонування банківської сфери  сьогодні відбувається в постійно змінюваній загальноекономічної та соціально  політичній ситуації, що впливає на надійність та ефективність виконання  банківськими установами своїх функцій. Подальший розвиток системи українських  банків вимагає від керівництва  комерційних банків переходу від  інтуїтивного, стихійного управління до виваженого, обґрунтованого та професійного, що спирається на певну аналітичну базу. У зв’язку з цим перед  спеціалістами комерційних банків, їх діловими партнерами, державними наглядовими  органами постає питання про необхідність застосування певних методик визначення поточного й майбутнього стану  банку, його потенційних можливостей, слабких сторін тощо. Лише в останні  роки проблема комплексної оцінки ефективності основних банківських операцій та надійності банківської системи України  почала набувати першорядного значення. Для здійснення такої оцінки необхідним є відповідний інструментарій, до якого відносять узагальнюючі оцінки діяльності банку на основі рейтингів. Виходячи з цього дана тема є найбільш актуальною та потребує детального вивчення.

Метою даної  роботи є вивчення різноманітних  методик рейтингування банків та аналіз практично отриманих результатів.

Рейтинг визнано  в світі як інструмент, призначений  для порівняльного аналізу динамічно  розвинених систем. Рейтинг банків комплексно характеризує їхню діяльність і встановлює узагальнюючу оцінку фінансового  стану за стандартизованим набором  показників. Все це і зумовлює актуальність та проблемність даної теми у рамках розвитку національної банківської  системи України.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ

1. Сутність та види систем рейтингування банків

 

 

Рейтинг банку – це метод порівняльної оцінки діяльності кількох банків. В основі рейтингу лежить узагальнена характеристика за певною ознакою, що дозволяє групувати банки у певній послідовності за ступенем убування даної ознаки.

Ознака (критерій) класифікації банків може відображати  окремі сторони діяльності банків (прибутковість, ліквідність, платоспроможність) чи діяльність банку в цілому (обсяг операцій, надійність, імідж).

В усіх випадках у назві таблиці, що ілюструє рейтинг  банків, має бути зазначена ознака оцінки діяльності банків. Банк, що має  високий рейтинг прибутковості, може мати низький рейтинг щодо ліквідності  і навпаки. Тому поряд з визначенням  рейтингу за окремими сторонами діяльності, важливо мати узагальнену рейтингову оцінку діяльності банків. У цьому  зв´язку особливо важливе місце належить рейтингу надійності банків. Цей рейтинг може призначати як відомство нагляду за діяльністю банків (в Україні — Національний банк України), так і окремі рейтингові агентства.

Основним  завданням економічного аналізу  діяльності комерційного банку є  підготовка обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських  рішень, спрямованих на підвищення ефективності діяльності банку і  виконання економічних нормативів, установлених центральним банком.

Під час проведення узагальнювальної оцінки (рейтингу) банку необхідно використовувати стандартизовану систему, за допомогою якої аналізуються основні показники фінансового стану банку. Такою є загальновідома система "CAMEL", на базі якої (з урахуванням специфічних особливостей національної банківської системи) визначається рейтинг комерційних банків України.

Рейтингове  оцінювання за системою "CAMEL" здійснюють суто наглядові органи. В Україні  вони представлені департаментами безвиїзного  нагляду та інспектування Національного банку України, а також відповідними структурними підрозділами регіональних управлінь Національного банку України.

При цьому  система рейтингової оцінки для  кожного комерційного банку складається  з таких етапів:

1. "попередній" рейтинг;
2. "кінцевий рейтинг".

Рейтинг на "попередньому" етапі здійснює департамент безвиїзного нагляду  за наявними формами звітності комерційних  банків. За результатами цього рейтингу банку встановлюється відповідна рейтингова оцінка (методи встановлення рейтингової  оцінки наведено нижче). Якщо рейтингова оцінка банку становить "З", "4" або "5" і при цьому банк не перебуває в режимі фінансового  оздоровлення, ліквідації, банкрутства  або припинення діяльності, він підлягає терміновому інспектуванню. Якщо банк перебуває в одному з наведених  вище проблемних режимів, він потребує особливого нагляду Національного  банку України, який здійснюється департаментом  з питань роботи з проблемними  банками та відповідними підрозділами регіональних управлінь НБУ.

Департамент інспектування разом з відповідними структурами регіональних управлінь  під час детальної перевірки  на місці визначає "кінцеву" рейтингову оцінку банку, тим більше, що рейтингову оцінку рівня менеджменту легше  здійснювати безпосередньо в  банку, при цьому можна уточнити і показники інших оцінок для  сукупного рейтингу.

Система рейтингу банків включає визначення таких  понять:

1. якість капіталу — оцінка розміру капіталу банку щодо його достатності для захисту інтересів вкладників та підтримання платоспроможності;
2. якість активів — можливість забезпечення повернення активів;
3. якість управління (менеджменту) — оцінка методів управління банком з погляду ефективності його діяльності, розпорядку праці, методів контролю за дотриманням нормативних актів та чинного законодавства;
4. дохідність — достатність доходів банку для його подальшого розвитку;
5. ліквідність — можливості банку щодо виконання ним як звичних, так і непередбачуваних зобов'язань.

Сукупний  рейтинг банку визначається так:

1. за кожним із зазначених вище пунктів нараховуються бали від 1 (сильний) — до 5 (незадовільний);
2. бали підсумовуються і діляться на п'ять для визначення сукупної рейтингової оцінки;
3. сукупний рейтинг характеризує загальний фінансовий стан банку: сильний, задовільний, посередній, граничний чи незадовільний.

Приклад (дані умовні):

1. якість капіталу = 2 бали;
2. якість активів = 2 бали;
3. якість управління = 3 бали;
4. дохідність = 3 бали;
5. ліквідність = 1 бал.

Разом =11.

Рейтингова  оцінка = 2,2.

Визначення  рейтингової оцінки потребує округлення результату до цілих, тобто:

 

Таблиця 1.1 –  Округлення результатів рейтингової  оцінки

Значення	Банк
1 — 1,4 до 1	рейтингова оцінка сильного банку
1,5 — 2,4 до 2	рейтингова оцінка задовільного банку
2,5 — 3,4 до 3	рейтингова оцінка посереднього банку
3,5 — 4,4 до 4	рейтингова оцінка граничного банку
4,5 — 5,0 до 5	рейтингова оцінка незадовільного банку

 

Банки, які  за сукупним рейтингом визначені  як "сильні" (1), мають такі характеристики:

1. фінансовий стан є надійним за всіма аспектами;
2. виявлені проблеми незначні і можуть бути розв'язані у повсякденній діяльності;
3. фінансовий стан стійкий до змін, що відбуваються в економіці і в банківській системі;
4. фінансовий стан не викликає сумнівів у органів нагляду.

Банки, які  за сукупним рейтингом визначені  як "задовільні" (2), мають такі характеристики:

1. в основному їхній фінансовий стан є задовільним;
2. виявлені проблеми незначні і можуть бути врегульовані керівництвом банку;
3. фінансовий стан банку є по суті стабільним, отже, він може бути пристосованим до умов економічної кон'юнктури і роботи банківського сектора;
4. органи нагляду турбує лише те, щоб недоліки, виявлені підчас перевірки на місцях чи аналізу звітності, були виправлені керівництвом банку.

Банки, які  за сукупним рейтингом визначені  як "посередні" (3), мають такі характеристики:

1. банк дещо слабкий фінансово і щодо операційних функцій, а також припустився порушень законів і нормативних актів;
2. фінансовий стан банку має тенденцію до подальшого погіршення, якщо умови в економіці та банківському секторі будуть розвиватися за несприятливим сценарієм;
3. фінансовий стан вірогідно погіршиться, якщо негайно не будуть вжиті заходи щодо виправлення ситуації або ці заходи не будуть досить ефективними;
4. стан банку викликає занепокоєння в органів нагляду.

Банки, які  за сукупним рейтингом визначені  як "граничні" (4), мають такі характеристики:

1. є недоліки в їхній фінансовій діяльності;
2. спостерігаються ознаки нестабільності, які не усуваються достатньою мірою;
3. якщо своєчасно не будуть вжиті конкретні заходи щодо виправлення ситуації, становище банку погіршиться настільки, що це може поставити під сумнів його існування в майбутньому;
4. є ознаки потенційного банкрутства;
5. банки потребують додаткової уваги органів нагляду, необхідно розробити детальний план заходів стосовно усунення наявних проблем і недоліків.

Банки, які  за сукупним рейтингом визначені  як "незадовільні" (5), мають такі характеристики:

1. високий ступінь вірогідності банкрутства найближчим часом;
2. є серйозні недоліки, становище банку настільки критичне, що потребує негайної фінансової допомоги з боку власників банку або інших фінансових джерел;
3. без застосування оперативних заходів щодо виправлення ситуації і (або) фінансового підтримання виникне необхідність злиття
4. цього банку з іншим, придбання його іншою установою або його ліквідація.

 

 

1. Методика проведення рейтингових  оцінок

 

 

У ході інспекційних перевірок банків експерти оцінюють кожний з п´яти параметрів за п´ятибальною системою, після чого виводиться результативний рейтинг. При цьому аналізовані показники розглядаються в динаміці й порівнюються з показниками кращих банків у відповідній групі.