Аналіз розрахункових послуг банку

Аналіз  розрахункових послуг банку

В умовах переходу до ринкових відносин особливу роль серед банківських  операцій відіграють послуги, пов’язані  з обслуговуванням розрахунків.

Залежно від платіжного інструменту виділяють такі форми розрахунків: готівкові та безготівкові. Перевагами безготівкового обігу є: скорочення суспільних витрат обігу; створення сприятливих умов для державного регулювання грошового обігу, прискорення обігу грошових коштів суб’єкта.

Безготівкові розрахунки поділяються на дві групи:

1. розрахунки за товарними операціями (за товарно-матеріальні цінності, надані послуги та виконані роботи);
2. розрахунки за нетоварними операціями (перерахування податків до бюджету та позабюджетних фондів, одержання та повернення позичок тощо).

Важливим елементом системи безготівкових розрахунків між підприємствами та організаціями є їх форми . Згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою НБУ № 135 від 29 березня 2001 р., безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахункових документів:

• платіжне доручення;
• платіжна вимога-доручення;
• меморіальний ордер;
• розрахунковий чек;
• акредитив;
• вексель;
• платіжна вимога;
• пластикові картки.

Застосування тієї чи іншої форми розрахункових документів визначається особливостями господарських взаємовідносин підприємств, спрямоване на зміцнення договірної дисципліни, забезпечення безперебійних платежів і прискорення обігу грошових коштів.

За складом учасників розрахункові операції поділяються на:

• внутрішньобанківські;
• клієнтські;
• міжбанківські.

За видами розрахунків розрахункові операції поділяються на:

• акредитивні;
• переказні;
• інкасові;
• клірингові.

Аналіз безготівкових  розрахунків здійснюється за такою  схемою:

1. Визначається загальна сума проведених безготівкових розрахунків за звітний період, у тому числі за окремими формами розрахунків.
2. Розраховується питома вага кожного виду безготівкових розрахунків у загальній сумі надходжень та платежів і визначаються зміни в динаміці.
3. Зіставляються надходження за безготівковими платежами та виплати за всіма формами безготівкових розрахунків, тобто визначається приплив або відплив кредитних ресурсів банку. Такий аналіз робиться як у розрізі окремих клієнтів, так і за всіма клієнтами разом.
4. Розраховується коефіцієнт накопичення коштів на поточних рахунках клієнтів (коефіцієнт осідання коштів):

.

5. Проводиться факторний аналіз зміни обсягів безготівкових розрахунків за допомогою прийомів елімінування. При цьому може бути використана така факторна модель:

6. Визначається загальна сума отриманих банком доходів від проведення безготівкових розрахунків, у тому числі за окремими клієнтами. Відхилення за отриманими доходами щодо проведення безготівкових розрахунків виникає за рахунок двох факторів:

• кількість відпрацьованих платіжних документів;

• середній дохід на один платіжний документ (тариф).

Факторна модель матиме такий вигляд:

При трифакторній моделі кількість платіжних документів можна подати як добуток кількості клієнтів та середньої кількості документів у розрахунку на одного клієнта (середньої активності клієнта за платежами).

7. Аналогічно проводиться факторний аналіз витрат щодо здійснення безготівкових розрахунків. При цьому виділяються витрати на сплату відсотків за залишками на поточних рахунках клієнтів та комісійні витрати за розрахунковим обслуговуванням.

;

.

8. Для оцінки ефективності розрахункового обслуговування використовують такий показник:

Цей показник аналізується в динаміці та порівняно з іншими банками.

8.2. Аналіз  касових послуг банку

Частина сукупного грошового  обігу, яка здійснюється за допомогою готівки, називається готівково-грошовим обігом. Раціональна організація готівкового обігу є однією з найважливіших функцій НБУ, яка пов’язана з розв’язанням таких завдань:

• установлення випадків здійснення розрахунків готівкою;
• визначення способів усунення невиправданого руху готівкових коштів, скорочення витрат грошового обігу;
• правильність розподілу грошової маси в територіальному розрізі;
• визначення розміру готівкової грошової маси, необхідної для організації грошового обігу, динаміки її зміни та структури;
• виявлення впливу факторів на зміну готівкової грошової маси.

На регіональному рівні  загальна маса грошей в обороті визначається за формулою:

.

Однією з головних функцій комерційного банку є  касове обслуговування клієнтів. Банки приймають від своїх клієнтів готівкові кошти та зараховують їх на поточні рахунки, видають готівкові кошти на вимогу клієнтів, забезпечують зберігання довірених йому коштів.

Для того щоб забезпечити  безперервне касове обслуговування своїх клієнтів та мати можливість управляти своєю касовою готівкою, банки повинні прогнозувати готівковий грошовий обіг, який проходить через їх каси, та здійснювати повсякденний контроль за цим оборотом.

Прогноз визначає розмір та джерела надходження готівкових грошей у каси банку, розмір та цільове  використання готівкових грошей з кас  банку, розмір випуску грошей або їх вилучення з обігу в цілому по країні, області, містам, районам.

У прогнозному розрахунку касових оборотів, що складають комерційні банки щоквартально, визначаються джерела  та розмір надходжень готівки до кас  банку, а також напрямок та розмір видачі готівкових коштів з кас банку.

Прогнозний  розрахунок касових оборотів складається з двох частин — надходження та видатки. Схема прогнозного розрахунку касових оборотів банку має такий вигляд:

Надходження

• торговельна виручка;
• виручка від усіх видів транспорту;
• квартплата та комунальні платежі;
• виручка від видовищних підприємств;
• виручка від підприємств побутового обслуговування;
• надходження на рахунки колективних сільськогосподарських підприємств;
• надходження на рахунки за вкладами громадян;
• надходження від підприємств Міністерства зв’язку;
• інші надходження (включаючи повернення заробітної плати);
• підкріплення оборотної каси з резервних фондів;
• купівля готівки комерційними банками.

Перевищення видатків над  надходженнями.

БАЛАНС

Видатки (виплати)

• оплата праці та заохочення;
• стипендії;
• на відрядження;
• на закупівлю сільськогосподарських продуктів;
• на виплату пенсій, допомог і страхових відшкодувань;
• видача підкріплень підприємствам Міністерства зв’язку;
• видачі на інші цілі;
• продаж готівки комерційними банками;
• перерахування з оборотної каси до резервних фондів.

Перевищення надходжень над видатками.

БАЛАНС

Перевищення прибуткової  частини прогнозного розрахунку над видатковою означає, що до кас  комерційного банку надійде готівкових коштів більше, ніж необхідно для забезпечення потреби в них. Отже, сума касової готівки банку на кінець планового кварталу збільшиться порівняно з сумою готівкових коштів на початок кварталу. Перевищення видаткової частини над прибутковою означає, що до кас комерційних банків готівкових коштів надійде менше, ніж потрібно для видачі за плановий квартал. Для того щоб забезпечити прогнозну потребу в готівкових коштах, банку доведеться використати готівку, яку він мав у касі на початок кварталу, а якщо її буде недостатньо, то виникне потреба в підкріпленні каси.

Для того щоб скласти  прогнозний розрахунок касових оборотів, установи банків щокварталу отримують від підприємств, організацій, які мають поточні рахунки в цій установі, касові заявки. Строки та порядок надання заявок визначаються банками за домовленістю з клієнтами.

Загальна  схема аналізу касових оборотів охоплює такі 
етапи:

1. Визначаються тенденції в русі грошових коштів по касі (приплив або відплив).
2. Зіставляються надходження готівкових коштів у касу та виплати за певний період по всіх джерелах та напрямах витрат та визначаються абсолютні значення відхилень.
3. Визначаються причини зміни за окремими статтями надходжень або виплат.
4. За найважливішими статтями надходжень та виплат проводиться факторний аналіз впливу факторів на відхилення за допомогою прийомів елімінування.
5. Розраховується коефіцієнт накопичення по касі:

6. Аналізується зміна структури касових надходжень та видатків порівняно як з прогнозом, так і з попереднім періодом.
7. Проводиться факторний аналіз зміни доходу від здійснення касових операцій за такою факторною моделлю:

.

8. Завершується аналіз розрахунком відносного показника дохідності касових операцій, який може бути визначений за формулою: