Аналіз діяльності ПАТ “УкрСиббанку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Мая 2013 в 00:05, отчет по практике

Краткое описание

УкрСиббанк засновано у 1990 р. у Харкові. За цей час банк пройшов стрімкий шлях від регіонального банку до національного лідера. Від національного лідера до члена однієї з найбільших світових банківських груп.
Предметом діяльності Банку є виконання банківських та інших операцій згідно з законодавством України.

Содержание

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1.
1.1. Історія створення та аналіз діяльності ПАТ “УкрСиббанку” 4
1.2. Організаційна структура АТ «УкрСиббанку» 8
1.3. Заходи щодо охорони праці на підприємстві 11
РОЗДІЛ 2.
2.1. Управління ризиком 12
2.2. Органи управління ризиками 13
2.3. Кредитний ризик 16
РОЗДІЛ 3.
Аналіз конкурентоспроможності банку 24

Прикрепленные файлы: 1 файл

практіка.doc

— 386.00 Кб (Скачать документ)

 

 

    1. Органи управління ризиками.

Політику, моніторинг та контроль у сфері управління ризиками здійснюють спеціальні підрозділи, що входять до складу Департаменту ризик- менеджменту (далі – ДРМ). Нагляд за діяльністю цих підрозділів здійснює Голова Правління, який звітує з питань управління ризиками Департаменту ризик-менеджменту Групи у головному офісі BNP Paribas.

Комітет з управління активами та пасивами (КУАП). До складу КУАП входять дев’ять членів вищого керівництва Банку. Головою КУАП є Голова Правління Банку. Засідання КУАП проводяться щомісяця або частіше. КУАП відповідає за управління структурою активів та зобов’язань Банку та контроль над ними. Він також встановлює внутрішні ліміти для управління ризиками ліквідності, процентної ставки та валютним ризиком.

Кредитні комітети. Кредитні комітети Банку складаються з Кредитного комітету вищого рівня, Кредитного комітету першого рівня, Кредитного комітету Центру з прийняття рішень та Кредитних комітетів Центрів по роботі з простроченою заборгованістю.

До складу всіх кредитних  комітетів входить два учасники: представник відповідного напрямку діяльності та представник Департаменту ризик-менеджменту. Рішення приймаються спільно цими учасниками згідно з  їх відповідними повноваженнями. У випадку непогодження учасників або перевищення рівня делегованих учаснику повноважень застосовується процедура передачі питання по управлінській вертикалі для прийняття рішення.

Кредитний комітет  вищого рівня відповідає за затвердження кредитів корпоративним клієнтам та узгодження загальної політики кредитування. Кредитний комітет першого рівня відповідає за затвердження кредитів роздрібним клієнтам та узгодження принципів кредитування клієнтів Департаменту роздрібного бізнесу та Департаменту продажів продуктів споживчого кредитування. Кредитні рішення по споживчих та масових кредитах приймаються уповноваженими співробітниками Контакт-центру. Кредитні повноваження кожного делегованого у кредитний комітет учасника визначаються його Наказом про делегування кредитних повноважень.

Засідання Кредитних  комітетів вищого рівня та першого  рівня проводяться двічі на тиждень, а інших комітетів – за потребою.Комітет  кредитів під контролем та сумнівних  кредитів (Комітет ККСК). Задача Комітету кредитів під контролем та сумнівних кредитів – додавати або вилучати клієнтів з переліків справ, що вимагають суворого нагляду (тобто переліку кредитів під контролем або переліку сумнівних кредитів), формулювати політику моніторингу цих справ, затверджувати рекомендації стосовно схем та подовжень строків по клієнтах у переліку кредитів під контролем та сумнівних кредитів, затверджувати створення резервів або коригування резервів по клієнтах із сумнівною заборгованістю, затверджувати рекомендації стосовно часткового або повного списання. Комітет кредитів під контролем та сумнівних кредитів – це колегіальний орган Банку, головою якого є Голова Правління Банку. Засідання комітету проводяться не рідше одного разу на місяць.

Управління  менеджменту активів та пасивів (УМАП). Безпосереднє управління активами та зобов’язаннями Банку здійснює УМАП та Казначейство. УМАП відповідає за оцінку та планування відкритих позицій Банку, які здійснюються щоденно щодо ризику ліквідності та валютного ризику та щомісячно щодо ризику процентної ставки, а також за підготовку пропозицій керівництву Банку щодо управлінських заходів у сфері управління активами та зобов’язаннями. Крім того, УМАП займається щоденним плануванням та управлінням дотримання економічних нормативів, встановлених НБУ (нормативів достатності регулятивного та статутного капіталу, нормативів ліквідності, нормативів відкритої валютної позиції). УМАП сприяє КУАП та іншим комітетам у виконанні їхніх функцій. Казначейство управляє монетарною позицією ліквідності, а також короткостроковою (до 3 місяців) позицією ліквідності Банку.

У ході управління відкритими позиціями УМАП співпрацює з Казначейством та підрозділами Банку, що займаються  середньостроковими та довгостроковими  позиковими коштами (Департаментом  міжнародного бізнесу та Департаментом інвестиційного бізнесу). Звіти про відкриту валютну позицію надаються керівництву щодня.

Департамент ризик-менеджменту (ДРМ). Підрозділи ДРМ з аналізу корпоративних кредитів та аналізу роздрібних кредитів допомагають Кредитним комітетам та Комітету кредитів під контролем та сумнівних кредитів у виконанні їхніх функцій. Їх функції включають оцінку та аналіз фінансових ризиків, розробку рекомендацій стосовно збалансованої структури ризику та прибутковості на основі загального рівня ризику та ризиків, пов’язаних з конкретними сферами діяльності та банківськими продуктами.

Відділ контролю кредитних  операцій корпоративного бізнесу  або відділ кредитування корпоративних  клієнтів надає кредитним комітетам  свої висновки за кредитними заявками, наданими Департаментом послуг корпоративним клієнтам або Департаментом інвестиційних банківських операцій. При цьому він враховує висновки Юридичного департаменту та Департаменту безпеки, а також результати «Перевірки корпоративних клієнтів» щодо благонадійності, репутації клієнта, наявності прострочених платежів та загальної суми виданих клієнту кредитів. Відділ контролю кредитних операцій корпоративного бізнесу або відділ кредитування корпоративних клієнтів визначає рейтинг контрагента клієнтів та норму повернення кредитів. Рейтинг присвоюється клієнтам з урахуванням кредитоспроможності клієнтів, їх здатності погасити кредит та джерел фінансування, а також позиції на ринку та якості управління компанією-позичальником. Норма повернення кредитів відображає очікуване повернення кредитів у разі дефолту позичальника та залежить від ринкової вартості наданих у заставу активів, їх ліквідності та відповідних юридичних витрат. Ці параметри підлягають затвердженню відповідним кредитним комітетом.

ДРМ оцінює фінансові  ризики на підставі інформації про  якість активів та зобов’язань (у  тому числі процентні ставки, суми та строки погашення), отриманої від  підрозділів, що займаються банківською  діяльністю, інформації про ліміти ризику, процедури та методику управління ризиками, отриманої від КУАП, а також даних про запланований рівень активів, зобов’язань та інвестицій, отриманих від Управління менеджмент-контролю Департаменту фінансів. Потім ДРМ подає на розгляд КУАП результати проведеного аналізу та моніторингу ризиків разом зі своїми рекомендаціями щодо встановлення або зміни лімітів та повідомляє підрозділи, що займаються банківською діяльністю, бек-офіс та Управління менеджмент-контролю Департаменту фінансів про нормативний рівень ризиків. ДРМ здійснює регулярний моніторинг кредитного портфелю та визначає необхідні суми резервів.

    1. Кредитний ризик.

Кредитний ризик – це ризик фінансових збитків внаслідок невиконання позичальником або контрагентом своїх зобов’язань перед Банком. Банк управляє кредитним ризиком шляхом впровадження внутрішньої політики, спрямованої на отримання максимального доходу, скоригованого на ризик, забезпечення дотримання затвердженого рівня лімітів для кредитного ризику, встановлення, моніторингу та перевірки рейтингів контрагента, встановлення та затвердження лімітів кредитування, а також шляхом постійного контролю за платоспроможністю клієнтів та виконання ними умов кредитного договору.

При прийнятті кредитних  рішень стосовно надання кредитів банкам, Банк використовує рейтингову шкалу на основі підходу міжнародних рейтингових агенцій і відносить потенційних позичальників до груп з різним кредитним рейтингом, адаптованим з урахуванням фінансової та економічної ситуації в Україні.

Щоб визначити очікуваний  ризик дефолту позичальника, Банк оцінює його фінансову звітність, кредитну історію, економічний стан та грошові потоки. Крім того, Банк контролює  середньозважений кредитний ризик  позичальників у портфелі, а також  за галузями економіки.

За результатами цього  аналізу кожному кредиту присвоюється одна з трьох категорій рівня  ризику.

- Кредити високої  якості стосуються позичальників  з достатньою для виконання  зобов’язань платоспроможністю.  Цим позичальникам не притаманний явний кредитний ризик, а на їх платоспроможність не мають впливу несприятливі комерційні, економічні або фінансові умови;

- Кредити середньої  якості стосуються позичальників  з достатньою для виконання  зобов’язань платоспроможністю.  Цим позичальникам притаманний певний ризик, але на їх платоспроможність не мають впливу несприятливі комерційні, економічні або фінансові умови;

- Кредити низької  якості являють собою зобов’язання  позичальників з платоспроможністю,  недостатньою для виконання зобов’язань у прогнозованих умовах.

Усі кредитні заявки підлягають детальному розгляду. Крім того, Банк частково управляє рівнем кредитного ризику шляхом отримання застави, корпоративних  та особистих гарантій.

Розробка «Кредитної структури та функції». Загальна кредитна політика Банку відповідає Глобальній кредитній політиці Групи BNP Paribas, законодавству України, нормативним актам Національного банку України та вимогам Базельської угоди. Загальна кредитна політика – це внутрішній банківський нормативний документ, який регулює основні принципи та вимоги щодо надання кредитів з метою мінімізації ризиків, які виникають у процесі кредитування, та забезпечення високої якості кредитного портфелю Банку. Загальна кредитна політика – це основний документ, який регулює кредитну діяльність Банку. Строк дії Загальної кредитної політики необмежений, але її умови підлягають перегляду принаймні щороку.

Кредитний  ризик за кредитуванням фізичних осіб та корпоративних клієнтів. Банк структурує рівні кредитного ризику, на який він наражається, шляхом встановлення лімітів суми ризику, що виникає у зв’язку з одним позичальником або групою позичальників. Кредитні комітети Банку регулярно затверджують ліміти рівня кредитного ризику для окремих позичальників та зміни цих лімітів. Ліміти кредитування включають ліміти щодо суми кредиту та графіку погашення за кожною кредитною угодою, та обмеження щодо цілей кредиту, що уточнюються при кожному затвердженні кредиту.

При структуруванні кредитів корпоративним клієнтам Банк встановлює графіки погашення кредиту з урахуванням сезонності бізнесу клієнта, а також, за потреби, отримує гарантії від афілійованих осіб позичальника, укладає договір застави для забезпечення відповідних кредитів, вимагає від позичальника внесок його власних коштів на всіх етапах проекту, що фінансується, або вимагає переведення до Банку грошових потоків або оборотів від проекту, що фінансується, або контрагентів позичальника.

При видачі кредитів фізичним особам Банк, як правило, приймає забезпечення у формі іпотеки або застави майна, залежно від виду кредиту.

Оскільки відповідно до кредитної політики Банку якість позичальника має важливіше значення, ніж якість застави, рішення про  надання кредиту завжди приймаються на підставі оцінки ризиків, а не якості застави. Коли Банк приймає забезпечення кредиту, він надає перевагу найбільш ліквідній формі забезпечення з найвищою вартістю перепродажу. Крім того, при визначенні вартості застави Банк бере до уваги регіональні відмінності у цінах на майно.

Банк також дотримується політики диверсифікації свого  кредитного портфелю задля зменшення  рівня кредитного ризику.

Кредитний  ризик за міжбанківськими операціями

Кредитні ризики, пов’язані  з міжбанківськими операціями, виникають  переважно внаслідок незабезпеченого кредитування банків-контрагентів, навіть попри той факт, що такі кредити у більшості випадків є короткостроковими (в цілому, від кількох годин до двох місяців). Суми за міжбанківськими операціями складають відносно невелику частку (приблизно один-п’ять процентів) від загальної суми активів Банку. Банк встановлює ліміти окремо по кожному банку-контрагенту за результатами власного аналізу їх фінансової звітності та будь-якої наявної нефінансової інформації, в тому числі інформації про акціонерів, клієнтів, якість управління, позицію на ринку, концентрацію діяльності та темпи зростання показників позичальника. Кредитний комітет головного офісу затверджує та переглядає ліміти для кожної категорії банків-контрагентів. Якщо ДРМ встановлює, що фінансові показники банка- контрагента погіршилися або мають тенденцію до погіршення, ДРМ призупиняє дію встановлених кредитних лімітів та повідомляє про це керівництво Банку.

Кредитний  ризик за інвестиційною банківською  діяльністю.

Заявки на здійснення Банком інвестицій у цінні папери компаній аналізуються та контролюються аналогічно заявкам на надання кредитів. Банк здійснює моніторинг фінансового стану емітентів та ринку, на якому обертаються їхні боргові та дольові цінні папери. Департамент контролю корпоративних та інвестиційних операцій відповідає за прийняття Банком рішень щодо інвестування та укладення угод. Усі інвестиційні рішення приймаються Кредитним комітетом вищого рівня.

Моніторинг  кредитного ризику

Банк контролює виконання  позичальником умов кредитних договорів, передусім стосовно погашення основної суми кредиту та процентів за ним. Крім того, Банк здійснює моніторинг фінансового стану позичальника, досягнення цільових показників, передбачених його бізнес- планом, дотримання фінансових показників за договорами, достатності наданого забезпечення, використання кредиту у відповідності до його цільового призначення, а також нефінансової інформації, наприклад, наявної інформації про поточні або можливі судові процеси, що стосуються позичальника та його ділової репутації. У разі інвестиційних операцій Банк також відстежує результати емітентів та ринок їх боргових та дольових цінних паперів. Департамент контролю корпоративних та інвестиційних операцій відповідає за прийняття Банком рішень щодо інвестування та укладення угод. Інвестиційні рішення приймаються Кредитним комітетом вищого рівня в межах повноважень, наданих йому Наглядовою радою.

Информация о работе Аналіз діяльності ПАТ “УкрСиббанку