Технічна характеристика цифрової системи комутації «Квант-Є»

Таблиця 1 – Число ТА по категоріях для всіх станцій мережі

Код РАТС	Nі	Nд	Nк	Nт
РАТС-2	9000	2250	6750	300
РАТС-3	5000	1250	3750	100
ЦСК	15900	7632	8268	100

 

 

Інтенсивності навантажень на ЦСК визначаються по наступних формулах:

 

Yв  АБ j = Nд yв.д. + Nк yв.к. + Nт ув.т.                                 (2.4)

 

Yвх АБ j = Nд yвх.д. + Nк yвх.к                                              (2.5)

 

Yмв АБ j = Nд yмв.д. + Nк yмв.к. + Nт умв.т.                             (2.6)

 

Yмвх АБ j = Nд yмвх.д. + Nк yмвх.к.                                        (2.7)

 

Виконаємо розрахунок абонентських навантажень для ЦСК:

Yв АБ ЦСК = 7632 · 0,074 + 8268 · 0,025 + 300 · 0.09 = 780,47 Ерл

Y вх АБ ЦСК = 7632 · 0,070 + 8268 · 0,023 = 724,4 Ерл

Yмв АБ ЦСК = 7692 · 0,01 + 8268 · 0,001 +100 · 0,05 = 89,59 Ерл

Yмвх АБ ЦСК =  7632 · 0,008 + 8268 · 0,001 = 69,33 Ерл

Виконаємо розрахунок абонентських навантажень для РАТС-2:

Yв АБ РАТС-2 = 2250 · 0,074 + 6750 · 0,025 + 300 · 0,09 = 362,25 Ерл

Yвх АБ РАТС-2 = 2250 ·  0,07 + 6750 · 0,023 = 312,75 Ерл

Виконаємо розрахунок абонентських навантажень для РАТС-3:

Yв АБ РАТС-3 = 1250· 0,074 + 3750 · 0,025 + 100 · 0,09 = 195,25 Ерл

Yвх АБ РАТС-3 = 1250 · 0,070 + 3750 · 0,023 =  173,75 Ерл

Результати розрахунків занесемо в таблицю 2 и 3.

 

 

Таблиця 2 - Розрахунок навантаження

АТС	Вихідне навантаження, Yв АБ, Ерл				Вхідне навантаження, Yвх АБ, Ерл
	Yв д	Yв к	Yв т	Yв АБ,	Yвх д	Yвх к	Yвх АБ
РАТС-2	166,5	168,75	27	362,25	157,5	155,25	312,75
РАТС-3	32,5	93,75	9	195,25	87,5	86,25	173,75
ЦСК	564,77	206,7	9	780,47	534,24	190,16	724,4

 

Таблиця 3 - Розрахунок міжміського навантаження

АТС	Вихідне навантаження, Yмв АБ, Ерл.				Вхідне навантаження, Yмвх АБ, Ерл.
	Yмв д	Yмв к	Yмв т	Yмв АБ,	Yмвх д	Yмвх к	Yмвх АБ
ЦСК	76,3	8,27	5	89,59	61,06	8,27	69,33

 

 

Навантаження до спецслужб

 

Навантаження до спецслужб визначається як частка (Ксп) інтенсивності вихідного абонентського навантаження:

 

  Yв.сп.j. = Ксп   Yв АБ j                                                (2.8)

де Ксп – частка навантаження, яке направляється до спецслужб, Ксп = 0,03 – 0,05.

Yв сп. ЦСК= 0.03 · 780,47 = 23,41 Ерл

Інтенсивність вихідного навантаження, що залишилося, дорівнює:

 

 

Yвих. АБ j = Yв АБ  - Yв сп j                                                                  (2.9)

 

Yвих. АБ ЦСК =780,47 – 23,41 = 757,06 Ерл

Навантаження вихідні зовнішні з АМ на групові тракти YГТАМ менше навантаження абонентських ліній через різницю часу заняття АЛ і ліній ГТ. Аналогічно і для аналогових АТС навантаження виходу ГП менше вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом q, значення якого залежить від виду зв’язку:

 

                         ,                           (2.10)

 

де tв – середня тривалість заняття АЛ (таблиця 6) для КК;

tсо – середня тривалість слухання сигналу станції, tсо = 3с.;

tу – час, установлення з’єднання tу = 0;

tнаб. – час набору номера, що залежить від способу передачі номера від ТА:

- для імпульсного способу (ДКШІ) tнаб. = 1,5 n;

- для частотного способу (DTMF) tнаб. = 0,4 n,

де n – число цифр, що набираються і залежить від значності нумерації на мережі.

 

                                           n = p5  5 + (1 – p5 )  6,                                   (2.11)

 

де р5 - частка викликів, що направляються до РАТС з 5-значною нумерацією. Величина р5 дорівнює:

,                                            (2.12)

 

,

де ΣN5 и ΣN6 – загальна ємність РАТС відповідно з 5-ти і 6-ти значною нумерацією, звідки:

n = 0,5 · 5 + ( 1 –  0,45) · 6 = 5,8

tнаб. = 1,5 · 5,8 = 8,7 с

tн = 3 + 8,7 + 0 = 11,7 с

При вихідному міжміському зв’язку величина n дорівнює:

 

 

                               n = Рзон. 9 + Рмг 11 + Рмн 14 ,                                (2.13)

 

 

де Рзон.– частка викликів при зоновому зв’язку, Рзон. = 0,6;

Рмг – частка викликів при міжміському зв’язку Рмг = 0,3;

Рмн – частка викликів при міжнародному зв’язку Рмн = 0,1.

n = 0,6 · 9 + 0,3 · 11 + 0,1 · 14 = 10,1

Тому:

tнаб.м =1,5·10,1=15,15 с

tнм =3+15,15+0=18,15 с

Коефіцієнт qмв дорівнює:

 

,

де tмв - (таблиця 6) по Кц – 0,5, tмв = 71с;

 

Для спецслужб величина qсп дорівнює:

 

 

                   ,                                             (2.14)

 

де tсп – час довідки tсп = 30 с;

tн. сп – час набору номеру tн. сп = t + 1,5 n = 3 + 1,5 · 2 = 6 с.

 

При вхідному зв’язку на ЦСК прийом номера і встановлення з’єднання дуже малі як при місцевій, так і при міжміському зв’язку, тому:

 

qм вх. = 1,      q м вх. = qм вих. = 1

 

При вхідному зв’язку на аналогових РАТС розрахунок Yвх.і проводять з урахуванням типу станції:

для декадно-крокової РАТС при прийомі номера ДКБІ (t НД = 7с), тоді:

 

                                                                           (2.15)

 

                          

для координатної РАТС при прийомі номера кодом МЧК (t НК = 2с):

 

                                                   (2.16)

 

                                   

 

При вихідному зв’язку на аналогових РАТС Yвих. i дорівнює:

 

                            (2.17)

 

 

Розрахунок зовнішніх навантажень на РАТС, що існують.

Вихідне навантаження:

- РАТС-2, ДК Yвих.2 = 0,82 · 362,25 = 297,05 Ерл

- РАТС-3, КС  Yвых.3 = 0,82 · 195,25 = 160,11 Ерл

Вхідне навантаження:

- РАТС-2, ДК Yвх.2 = 1,095 · 312,75 = 342,46 Ерл

- РАТС-3, КС Yвх.3 = 1,027 · 173,75 = 178,44 Ерл

Зовнішні навантаження

Зовнішні навантаження на груповий тракт з урахуванням різниці заняття АЛ і ГТ відповідно рівні:

• Навантаження до спецслужб:

 

 Yсп. АМ-0 ЦСК = qсп. Yв сп. ЦСК ,                                 (2.18)

 

де qсп = 0,8

Yсп. ЦСК = 0,8 ·23,41 = 18,73 Ерл

Навантаження виходу комутаційного поля ЦСК визначається по формулі:

 

Yвих. ЦСК АМ-0 = qв Yвих. АБ ЦСК                                                  (2.19)

 

Yвих. ЦСК = 0,84 · 757,06 = 635,93 Ерл

• Вхідне навантаження:

 

Yвх. ЦСК АМ-0 = Yвх. АБ ЦСК                                                        (2.20)

 

Yвх. ЦСК =724,4 Ерл

Аналогічно для міжміського зв’язку:

 

YЗЗЛ АМ-0 = qМВ YМВ АБ ЦСК                                            (2.21)

 

YЗЗЛ АМ-0 = 0,75 · 89,59 = 66,3 Ерл

 

YЗЛМ АМ-0 = YМВ АБ                                                  (2.22)

 

 

YЗЛМ АМ-0 = 69,33 Ерл

 

YГТ АМ = Y СП АМ-0 + Yв АМ-0 + Yвх. АМ-0 +YЗЗЛ АМ-0 + YЗЛМ АМ-0       (2.23)

 

        YГТ АМ= 18,73+ 780,44 + 724,4 + 66,3 + 69,33 = 1659,23 Ерл

 

Міжстанційне навантаження

Міжстанційне навантаження від станції j до станції k визначається по формулі:

 

 ,                               (2.24)

де Yв. j – інтенсивність вихідного від РАТСj (ЦСК) навантаження;

Yвх. к – інтенсивність вхідного навантаження до РАТС-К;

Yвх. (ГТС)z – сума вхідних на всі РАТС, ЦСК ГТС навантажень, нормована коефіцієнтами тяжіння щодо  РАТСj (nj-k);

nj-k – нормований коефіцієнт тяжіння від станції j до станції k.

Після розрахунку зовнішніх навантажень на ЦСК, РАТСj, РАТС-К дані розрахунку заносять в таблицю 4 інтенсивності вихідних та вхідних навантажень (Ерл).

 

Таблиця 4 – Інтенсивність вихідного і вхідного навантаження мережі (Ерл)

 

РАТС	ЦСК	РАТС-2	РАТС-3
Yв., Ерл	635,93	297,05	160,11
Yвх., Ерл	724,4	342,46	178,44

 

 

Таблиця 5 – Коефіцієнти тяжіння nj-k=f (L км)

	L0-2	L0-3	L2-3
L, км	14	10	7
nj-k	0,36	0,45	0,29

 

 

Використовуючи формулу 2.24 обчислимо розподіл вихідного навантаження від ЦСК (Y0 – 0, Y0 – 2, Y0 – 3). Внутрішньостанційне навантаженя Y0 – 0 дорівнює:

 

                             (2.25)

 

                                                (2.26)

 

Тоді навантаження внутрішньостанційне:

Y0 – 0 = 0,69 ∙ 724,4 ∙ 1= 499,84 Ерл

Навантаження до РАТС-2 дорівнює:

Y0 – 2 = 0,69 ∙ 342,46 ∙ 0,36 = 85,07 Ерл

Навантаження до РАТС-3 дорівнює:

Y0 – 3 = 0,69 ∙ 178,44∙ 0,45 = 55,41 Ерл

Аналогічно розраховується розподіл  навантаження від РАТС-2, РАТС-3. Результати заносяться в таблицю 6.

 

     Таблиця 6 – Інтенсивність міжстанційного навантаження, Ерл

від      до	ЦСК	РАТС-2	РАТС-3
ЦСК	499,84	85,07	55,41
РАТС-2	109,53	143,83	41,22
РАТС-3	74,98	43,32	41,04

 

 

 

 

 

 

Результати розрахунку навантажень на ЦСК заносять на схему розподілу навантаження на АМ і УКС ЦСК (рисунок 3). Навантаження на пучки ЗЛ визначається за наслідками  розрахунку  міжстанційних навантажень (таблиця 5) навантаження на пучки ЗЛ з урахуванням навантаження, поступаю чого від цифрової системи до ВСС і АМТС. Для визначення навантаження на пучки ЗЛ зображають схему розподілу навантаження (рисунок 4).

 

 

 

     

 

Рисунок 4 – Розподіл  навантаження на МТМ

 

 

2.2 Розрахунок кількості з’єднувальних ліній та групового тракту

 

 

Число ЗЛ від РАТС ДКС

Розрахунок числа ЗЛ від АТС ДКС виконується методом Британського поштового відомства по формулі О’Делла:

 

 

VЗЛ = DГИ + α (YЗЛ – YД),                                   (2.27)

 

де DГИ = 10 – доступність одного напрямку ступеня 1 ГШ, виконаного на ДКШ – 100;

YД – інтенсивність навантаження, яка обслуговується повнодоступною системою при заданих втратах, визначається по таблиці Ерланга;

α – коефіцієнт, залежить від доступності D і втрат викликів.