Складання кошторису районної лікарні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Апреля 2013 в 23:08, контрольная работа

Краткое описание

Основу фінансової політики становить бюджетна політика, яка пов'язана насамперед із формуванням і виконанням бюджетів усіх рівнів, цільових загальнодержавних фондів. Державний бюджет України - це головний фінансовий план країни, який віддзеркалює суспільно-економічний стан у державі. Економічна нестабільність і спад виробництва негативно впливають на формування доходів та фінансування видатків бюджету. Бюджет, його дохідна частина прямо пов'язані із Державною програмою соціально-економічного розвитку України на поточний фінансовим рік. І навпаки, виконання зазначеної програми залежить від її фінансового забезпечення. У ньому напрямку Державний бюджет виступає основою фінансування загальнодержавних програм та сприяє їх виконанню.

Содержание

1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ
1.1 ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ І ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ
1.2 БЮДЖЕТНИЙ УСТРІЙ ТА ПРИНЦИПИ ЙОГО ПОБУДОВИ
1.3 СУТНІСТЬ І ЗМІСТ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ
1.4 СКЛАД ДОХОДІВ ДЕРЖБЮДЖЕТУ УКРАЇНИ
1.5 ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ І ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИДАТКІВ БЮДЖЕТУ
1.6 ПОРЯДОК ПЛАНУВАННЯ БЮДЖЕТНИХ ВИТРАТ НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я
2. РОЗРАХУНКОВО-АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ
ВИСНОВОК
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Прикрепленные файлы: 1 файл

РГР.rtf

— 1.56 Мб (Скачать документ)

 



 


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ

 

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни: БЮДЖЕТНА СИСТЕМА

на тему: Складання кошторису районної лікарні

 

 

 

 

 

Виконав:

студент

Перевірила:

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

1. Теоретичний розділ

1.1 Фактори, які впливають на формування і виконання державного бюджету

1.2 Бюджетний устрій та принципи його побудови

1.3 Сутність і зміст бюджетного процесу

1.4 Склад доходів держбюджету україни

1.5 Економічний зміст і принципи організації видатків бюджету

1.6 Порядок планування бюджетних витрат на охорону здоров'я

2. Розрахунково-аналітичний розділ

Висновок

Перелік використаної літератури

 

1. Теоретичний розділ

1.1 Фактори, які впливають на формування і виконання державного бюджету

 

Основу фінансової політики становить бюджетна політика, яка пов'язана насамперед із формуванням і виконанням бюджетів усіх рівнів, цільових загальнодержавних фондів. Державний бюджет України - це головний фінансовий план країни, який віддзеркалює суспільно-економічний стан у державі. Економічна нестабільність і спад виробництва негативно впливають на формування доходів та фінансування видатків бюджету. Бюджет, його дохідна частина прямо пов'язані із Державною програмою соціально-економічного розвитку України на поточний фінансовим рік. І навпаки, виконання зазначеної програми залежить від її фінансового забезпечення. У ньому напрямку Державний бюджет виступає основою фінансування загальнодержавних програм та сприяє їх виконанню.

Практика розвитку фінансових відносин ще раз підтверджує це і вимагає:

по-перше, формувати Державний бюджет України і Державну програму соціально-економічного розвитку України на основі єдиної концепції суспільно-економічного розвитку й у контексті загальнодержавної фінансово-економічної політики;

по-друге, досконалого аналізу та оцінки соціально-економічного стану регіонів і держави та розробки реальних макроекономічних показників розвитку на плановий рік і перспективу;

по-третє, виконання Державного бюджету і Державної програми соціально-економічного розвитку має проходити ж руслі єдиних підходів, цілісного механізму, ефективних норм і методів організації фінансово-економічних відносин;

по-четверте, підтримки загальних принципів економічного розвитку і, насамперед, принципу формування і виконання доходів бюджету за рахунок платежів, які активно й ефективно впливають на виробництва, виконання показників економічного розвитку, а не шляхом розширення кількості податків та зборів, як сьогодні відбувається, та використання емісійних джерел поповнення бюджету;

по-п'яте, проведення належного, своєчасного контролю та піднесення рівня відповідальності за стан виконання доходів бюджету та показників соціально-економічного розвитку регіонів, міністерств (відомств), держави ж цілому.

Бюджет є головним фінансовим документом країни. Виходячи з нього можна зробити висновок, що вивчення бюджету (процесу його формування) є однією з першорядних задачею економічної науки.

Пояснення цьому лежить у зв'язках бюджетної політики з усіма сторонами економіки країни. Так процес формування бюджету тісно пов'язаний із податковим законодавством, а також із процесом виробництва: або стимулює його, або натискає. З іншого боку, розподіл бюджетних засобів також тісно пов'язаний з виробництвом: фінансові вкладення направляються у виробництво. Також із бюджету фінансуються соціально-необхідні програми і служби такі як: армія, міліція, охорона здоров'я і т.п.

Як очевидно з усього вищевикладеного бюджет широко пов'язаний із добробутом країни і це в свою чергу ще раз підкреслює всю актуальність проблеми бюджету і процесу його формування.

При формуванні Державного бюджету основною задачею є його збалансованість або говорячи іншими словами як найближче наблизитися до ідеального варіанта - це повне покриття витрат прибутками й утворення залишку, тобто перевищення прибутків над витратами.

Цього стану, на перший погляд, можна досягти декількома способами:

1. зменшення розміру витрат та 2. збільшення розміру прибутків.

 

1.2 Бюджетний устрій та принципи його побудови

 

Бюджетний устрій ґрунтується на таких засадах:

1. Виокремлення видів бюджетів, що створюються в даній країні.

2. Встановлення принципів побудови бюджетної системи.

3. Розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи.

4. Визначення характеру і форм взаємовідносин між бюджетами.

Теоретично можливі три варіанти виокремлення видів бюджетів:

а) створення єдиного бюджету для всієї країни;

б) створення окремих регіональних бюджетів.

в) створення на кожному рівні адміністративного поділу централізованих і децентралізованих видів бюджетів.

У відповідності з таким підходом у бюджетній системі виділяються:

центральні бюджети;

місцеві бюджети.

До центральних належать централізований бюджет країни (в Україні - Державний бюджет) і центральні бюджети федеративних утворень (наприклад, Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим).

Місцеві бюджети розрізняються за рівнями адміністративного поділу і поділяються на:

централізовані відповідно до певної адміністративної одиниці (обласні, районні, міські);

децентралізовані (міст, сіл, селищ і районів у містах).

Принципи побудови бюджетної системи характеризують взаємозв'язок і підпорядкованість бюджетів. Можливі два альтернативних варіанти:

а) принцип єдності;

б) принцип автономності.

Перший - принцип єдності - означає, що всі бюджети, які створюються у даній країні, являють собою одне ціле. Цей принцип забезпечується:

1) затвердженням на кожному рівні сукупного (зведеного, консолідованого) бюджету (наприклад, бюджету України, бюджету області і т. ін);

2) єдиною системою доходів і видатків;

3) управлінням бюджетом з єдиного центру - Міністерства фінансів.

Принцип єдності дає можливість здійснювати централізоване управління бюджетом, однак не створює заінтересованості у місцевих органів влади.

Другий - принцип автономності - означає, що кожний бюджет, який створюється в країні, є відносно відокремленим і формується незалежно від інших бюджетів. Автономність досягається за рахунок:

1) затвердження і виконання кожного бюджету окремо;

2) чіткого розмежування доходів і видатків між бюджетами;

3) необмежених прав місцевих органів влади і управління у затвердженні й виконанні власних бюджетів.

За умов додержання принципу автономності втручання згори неможливо.

В Україні чинний Закон "Про бюджетну систему" передбачає принципи єдності і самостійності. Це два взаємовиключні поняття. Водночас обидва принципи суттєво обмежені: з одного боку, єдиний бюджет не створюється на жодному рівні; з іншого, - реальної самостійності у місцевих органів влади немає.

Більшість країн будують бюджетні системи за принципом автономності.

1.3 Сутність і зміст бюджетного процесу

 

Бюджетний процес - це регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України. Повний цикл бюджетного процесу, тобто період з початку складання проекту бюджету до затвердження звіту про його виконання триває понад два роки. Бюджет складається на рік. Цей термін має назву бюджетний період, який в Україні співпадає з календарним роком. Бюджетний процес в Україні визначається Конституцією України, Бюджетним кодексом та іншими законодавчими та нормативними актами. Бюджетний кодекс визначає чотири стадії бюджетного процесу:

1. Складання проектів бюджетів.

2. Розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети.

3. Виконання бюджету, в т. ч. у разі необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети.

4. Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються фінансовий контроль і аудит, проводиться економічний аналіз та оцінка ефективності використання бюджетних коштів.

Також слід зазначити, що на кожній стадії бюджетного процесу задіяні певні учасники бюджетного процесу, які наділені відповідними бюджетними повноваженнями.

Це: Президент України, Верховна Рада, Комітети Верховної Ради України, Верховна Рада АРК; Рада органів місцевого самоврядування; Національний банк України, Кабінет Міністрів України; Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Рада Міністрів АРК, Міністерство фінансів АРК, місцеві державні органи, органи Державного фінансового контролю, головні розпорядники бюджетних коштів.

 

1.4 Склад доходів держбюджету україни

 

Система доходів бюджету України відображає практично всі методи їх формування. Вона характеризується такими надходженнями:

1. Податкові надходження:

прямі податки: податок на прибуток підприємств; прибутковий податок з громадян; земельний податок (плата за землю); податок з власників транспортних засобів; податок на промисел;

непрямі податки: податок на додану вартість; акцизний збір; мито;

платежі за спеціальне використання природних ресурсів: лісовий дохід; плата за воду; плата за корисні копалини;

плата за державні послуги, рентні та компенсаційні доходи: державне мито; рентні платежі за нафту і газ, що видобуваються в Україні, та різниця в цінах на природний газ; відрахування на геолого-розвідувальні роботи; відрахування на дорожні роботи; інші надходження;

місцеві податки і збори.

2. Неподаткові надходження:

від приватизації майна державних підприємств;

від реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;

від реалізації державних матеріальних резервів;

інші.

3. Внески до цільових фондів.

4. Державні позики.

Останнім часом податкові надходження становлять 55-60%, неподаткові - до 10%, внески у цільові фонди - 10-25%, державні позики на покриття бюджетного дефіциту - 15%. У складі податкової системи прямі податки дорівнюють 50-55%, непрямі - 40-45%, платежі за ресурси - близько 1%, плата за державні послуги і компенсаційні доходи - 2-5%, місцеві податки і збори - до 2%.

 

1.5 Економічний зміст і принципи організації видатків бюджету

 

Класифікація видатків бюджету здійснюється за такими ознаками:

1. За роллю у відтворенні виробництва

Поточні характеризують витрати на утримання підприємств, об'єктів, установ і закладів виробничої і соціальної інфраструктури.

Капітальні - це видатки на створення нових та розширення діяльності діючих підприємств, установ і закладів.

2. За суспільним призначенням видатки відображають функції:

економічну - видатки на економічну діяльність і науку;

соціальну - видатки на соцзахист і соціально-культурну сферу;

оборонну - видатки на оборону;

управлінську - видатки на органи державної влади і управління, правоохоронні органи, судову владу і прокуратуру, митну і податкову службу, зовнішню політичну діяльність.

У видатках бюджету також виокремлено видатки на обслуговування внутрішнього і зовнішнього державного боргу.

3. За галузями економіки і соціальної сфери видатки бюджету розрізняють відповідно до різних галузей: промисловість, будівництво, транспорт, сільське господарство, освіта, охорона здоров'я та ін.

4. За цільовим призначенням виокремлюють видатки: на капітальне будівництво, капітальний ремонт, оплату праці, комунальних послуг та ін.

5. За рівнем бюджетної системи розрізняються видатки: Державного бюджету, Республіканського бюджету Криму і відповідних місцевих бюджетів.

6. За формами бюджетного фінансування існують такі види видатків:

проектне фінансування - фінансування інвестиційних проектів;

бюджетні кредити - надання фінансової допомоги з бюджету суб'єктам підприємницької діяльності на поворотній основі;

кошторисне фінансування - виділення бюджетних асигнувань на підставі кошторису;

бюджетні трансферти - державні субсидії, субвенції, дотації.

До складу видатків бюджету України відповідно до прийнятої структури бюджетної класифікації відносяться:

1. Державне управління.

2. Міжнародна діяльність.

3. Фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу.

4. Національна оборона.

5. Правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки держави.

6. Освіта.

7. Охорона здоров'я.

8. Соціальний захист та соціальне забезпечення.

9. Житлово-комунальне господарство.

10. Культура і мистецтво.

11. Засоби масової інформації.

12. ФК і спорт.

13. Промисловість та енергетика.

14. Будівництво.

Информация о работе Складання кошторису районної лікарні