Організаційна структура наукових досліджень в Україні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Октября 2013 в 14:03, доклад

Краткое описание

В Україні існує державна система організації і управління науковими дослідженнями. Вона дає можливість
концентрувати й спрямовувати науку на виконання найбільш важливих завдань, виходячи з потреб соціально-
економічного розвитку держави.
Державна система управління наукою має на меті вироблення стратегічих і тактичних рішень для здійснення
фундаментальних і прикладних досліджень, підвищення їх ефективності, вибір найбільш перспективної наукової
тематики, інформаційне забезпечення досліджень, економічне стимулювання їх діяльності.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Організаційна структура наукових досліджень в Україні - Українська педагогіка.pdf

— 251.23 Кб (Скачать документ)
Page 1
Навігація
Головна
Пошук
Карта сайту
Увійти
Організаційна структура наукових досліджень в Україні
Батьківська категорія: Скарбничка Категорія: Скарбничка
В Україні існує державна система організації і управління науковими дослідженнями. Вона дає можливість
концентрувати й спрямовувати науку на виконання найбільш важливих завдань, виходячи з потреб соціально-
економічного розвитку держави.
Державна система управління наукою має на меті вироблення стратегічих і тактичних рішень для здійснення
фундаментальних і прикладних досліджень, підвищення їх ефективності, вибір найбільш перспективної наукової
тематики, інформаційне забезпечення досліджень, економічне стимулювання їх діяльності.
Законодавчу основу для організації науки створює Верховна Рада України. Виконавчим органом, який розробляє і
здійснює заходи по проведенню єдиної політики в галузі науки – є Кабінет Міністрів України. Йому підпорядковані
установи та організації, які здійснюють безпосереднє керівництво науковою діяльністю в державі: Міністерство у
справах науки і технологій, Національна Академія наук України, галузеві і міжгалузеві міністерства, комітети та
відомства.
Організація науки в державі включає чотири основних сектори:
академічний – спрямований на забезпечення фундаментальних досліджень, які приводять до одержання нових
знань, ідей та теорій;
вузівський – спрямований на забезпечення фундаментальних і прикладних досліджень, які дають нові знання та
розробки, придатні до практичного застосування;
галузевий – срямований на проведення прикладних досліджень та здійснення розробок і нововведень;
виробничий – пв’язаний із запровадженням науково-технічних розробок, удосконаленням техніки і технологій,
завдяки чому здійснюються винаходи, створюється нова техніка та нова продукція.
Безпосередню наукову діяльність в Україні здійснюють:
- науково-дослідні і проектні установи та центри Національної Академії наук;
- науково-дослідні установи системи галузевих академій наук;
- науково-дослідні підрозділи та кафедри вищих навчальних закладів (інститутів, академій, університетів);
- науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні та інші установи міністерств і відомств;
- науково-дослідні, проектні установи і центри при промислових підприємствах та об’єднаннях;
- науково-дослідні, конструкторські, технологічні та інші установи і центри, створені на комерційній основі.
Вся сукупність наукових установ та організацій утворює організаційну систему науки в державі. Ієрархічну структуру
цієї системи увінчує Міністерство у справах науки і технологій.
В системі державної організації науки важливе місце належить Вищій атестаційній комісії (ВАК) України. Вона являє
собою державий орган, який здійснює керівництво атестацією наукових кадрів вищої кваліфікації, забезпечує єдність
вимог до здобувачів наукових ступенів кандидата та доктора наук, контролює якість дисертаційних робіт, їх наукову і
практичну цінність, беручи тим самим участь у формуванні наукового потенціалу держави.
Розвитку окремих галузей науки, поширенню наукових знань серед населення сприяють наукові товариства.
З метою залучення студентської молоді до наукової роботи, у вузах створюються добровільні студентські об’єднання
– наукові студентські товариства. Вони є важливим засобом підвищення якості підготовки й виховання спеціалістів,
здатних творчо застосовувати у практичній діяльності досягнення науково-технічного і культурного прогресу.
Національна Академія наук - головний науковий центр України
Мета діяльності Національної Академії наук України визначена в її Статуті:
Тариф "Международный life:)"
life.ua/Подключайтесь
От 0,12 грн/мин по России, Европе, Америке, Азии. 0 коп/мин в сети life:)
Новини
План-конспекти
Предметні методики
Статті
Скарбничка
Виховні заходи

Page 2

- розвиток фундаментальних досліджень з провідних напрямків суспільних і природничих наук;
- здійснення перспективних наукових досліджень, безпосередньо пов’язаних з розвитком виробництва, в першу чергу
у визначальних галузях технічного прогресу;
- виявлення принципово нових можливостей науково-технічного прогресу і підготовка рекомендацій для їх
застосування у народном господарстві;
- вивчення та узагаьнення досягнень світової науки і сприяння найбільш повній їх реалізації у суспільній практиці.
Найважливіші напрямки досліджень Національної Академії наук України пов’язані з проблемами математики,
кібернетики, ядернної фізики, фізики твердого тіла, комплексу проблем матеріалознавства, радіоастрономії, розробки
основ зварювальних процесів, хімії, фізіології і біохімії живих організмів, зоології, ботаніки, біофізики, економіки,
історії, української літератури і мови.
Відповідно до діючого Статуту Національна Академія наук об’єднує у своєму складі видатних вчених України.
Обирають членів академії її загальні збори. Члени академії мають академічні звання – член-кореспондент і дійсний
член (академік).
Офіційно вважається, що членами-кореспондентами академії обираються вчені, які збагатили науку видатними
науковими працями, а дійсними членами – вчені, завдяки яким наука збагатилася працями першочергового наукового
значення. До складу Національної Академії наук України входить біля 200 академіків і понад 350 членів-
кореспондентів.
Найвищий керівний орган Академії наук – Загальні збори, а в період між сесіями Загальних зборів – Президія на чолі
з президентом. Президія Національної Академії наук
Починаючи з 1963 року у складі Академії діє три секції, які об’єднують 12 відділень.
Секція фізико-технічних і математичних наук об’єднує відділення математики та кібернетики; механіки; фізики та
астрономії; наук про Землю; фізико-технічних проблем матеріалознавства; фізико-технічних проблем енергетики.
Секція хіміко-технологічних і біологічних наук об’єднує відділення хімії та хімічної технології; біохімії, фізіології та
теоретичної медицини; загальної біології.
Секція суспільних наук об’єднує відділення економіки; історії, філософії та права; літератури, мови та
мистецтвознавства.
За недавніми даними до складу Академії входило 78 науково-дослідних інститутів та 74 підприємства дослідно-
конструкторської і виробничої бази. До найвідоміших академічних інститутів відносяться інститути електрозварювання,
кібернетики, математики, надтвердих матеріалів, проблем матеріалознавства, фізико-технічний низьких температур.
До наукових установ Національної Академії наук України віднесено:
- Центральний науково-природничий музей;
- Центральний ботанічний сад;
- Національну наукову бібліотеку ім. В.Вернадського;
- Видавництво «Наукова думка».
З метою зміцнення зв’язків науки з виробництвом, посилення координації наукової роботи в установах Академії наук,
міністерствах і відомствах України та вищих навчальних закладах, в Україні створено наукові центри. Вони
об’єднують всі наукові установи Академії наук за територіальним принципом. Таких центрів шість: Донецький,
Північно-Східний (Харків), Західний (Львів), Північно-Західний (Київ), Південний (Одеса), Придніпровський
(Дніпропетровськ).
Галузеві академії наук
Крім Національної Академії наук в Україні діють галузеві академії наук:
- Академія аграрних наук
- Аерокосмічна академія
- Академія архітектури
- Академія будівництва
- Академія наук вищої школи
- Академія інженерних наук
- Академія медичних наук

Page 3

- Академія національного прогресу
- Академія педагогічних наук
- Академія політичних наук
- Академія правових наук
- Екологічна академія та інші.
Кожна галузева академія являє собою наукову асоціацію, яка складається із членів академії, нею самою обраних.
Галузева академія наук має господарчу й фінансову самостійність і є юридичною особою
Академія педагогічних наук України діє на основі Статуту, затвердженого її Загальними зборами у березні 1993 року.
Відповідно до нього основними завданнями академії є:
- комплексний розвиток педагогічної науки, проведення фундаментальних і прикладних досліджень з проблем теорії та
методики освіти, відродження національної школи;
- розробка й наукове обгрунтування новітніх інформаційних технологій, форм, методів і засобів навчально-виховного
процесу, створення програм, підручників та методичних посібників для навчально-виховних закладів;
- дослідження світових тенденцій розвитку освіти та педагогічної науки, аналіз освітніх стандартів і змісту освіти в
зарубіжних країнах, вивчення, узагальнення та поширення вітчизняного й зарубіжного педагогічного досвіду;
- координація діяльності науково-дослідних і методичних установ, наукових підрозділів вищих навчальних закладів,
використання науково-педагогічного потенціалу в інтересах розвитку педагогічної науки та системи освіти.
З метою перетворення вітчизняної науки у найпродуктивніший чинник розбудови української державності і піднесення
на цій основі духовності та підвищення добробуту українського народу в 1996 році галузеві академії наук
створили Всеукраїнську асоціацію академій наук (ВУААН).
Основними функціями ВУААН є:
- підтримка всіма наявними засобами інтелектуально-фахової спільноти країни;
- координація досліджень колективних членів ВУААН і об’єднання зусиль для спільної практичної реалізації наукових
розробок;
- надання допомоги державі в реформуванні та визначенні пріоритетів розвитку вітчизняної науки, розробці державної
науково-технічної політики;
- активне сприяння науковому співробітництву колективних членів ВУААН з академічними об’єднаннями в інших
країнах, з діловими колами України та іноземних держава.
Положенням про ВУААН визначено, що вона діє на громадських засадах і здійснює свою діяльність у повній
відповідності з Конституцією України, чинним законодавством України і статутами її колективних членів.
Дослідження наукових проблем або окремих питань у тій чи іншій галузі знань проводять спеціалісти, яких
називають науковими працівниками. До наукових працівників відносять осіб, які мають вищу освіту і здійснюють
науково-дослідну (в науково-дослідних установах) або науково-педагогічну (у вищих закладах освіти) діяльність.
Рівень кваліфікації наукових працівників визначається науковими ступенями та вченими званнями. Наукові ступені
присуджуються, а вчені звання присвоюються за визначеним урядом порядком.
В Україні встановлено два наукових ступені: кандидат наук і доктор наук.
Кандидат наук ( від латинського candidatus – одягнений у біле) – перший науковий ступінь. Здобути науковий ступінь
кандидата наук може особа з вищою освітою. Для цього потрібно скласти кандидатський мінімум (іспити з філософії,
іноземної мови та за обраною науковою спеціальністю) і прилюдно (публічно) захистити кандидатську дисертацію.
Доктор наук (від латинського doctor - учитель, наставник) – другий науковий ступінь. Для здобуття наукового ступеня
доктора наук потрібно вже мати науковий ступінь кандидата наук і захистити докторську дисертацію. За діючим в
Україні Порядком присудження наукових ступенів докторську дисертацію може захищати і здобувач, який не має
наукового ступеня кандидата наук.
Питання про присудження наукових ступенів кандидата і доктора наук розглядаються спеціалізованими вченими
радами вищих закладів освіти, наукових установ та організацій у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України
(Постанова Кабінету Міністрів України №644 від 28 червня 1997 року).
Наукові ступені присуджуються в Україні у таких галузях наук: фізико-математичні (математика, механіка, астрономія,
фізика, інформатика та кібернетика), хімічні, біологічні, геологічні, технічні, сільськогосподарські, історичні, економічні,
філософські, філологічні, географічні, юридичні, педагогічні, медичні, фармацевтичні, ветеринарні, психологічні,

Page 4

Останні оновлення
Методичний лист викладання інфоматики в 2012-2013
Юридична консультація: За яких умов можна просити ВНЗ про продовження сесії
Виготовлення шаблону
Виготовлення деталей запланованого виробу
Вибір об’єкту проектування на основі зібраної інформації
Методи проектування: комбінування.
Салати в житті людини
Приготування салатів.
Методи проектування: фантазування. Використання біоформ у створенні виробу. Міні маркетингові дослідження.
Основи технології ажурного випилювання.
Joomla 1.6 Templates designed by Joomla Hosting Review s
< Попередня
Наступна >
соціологічні, політичні, а також по мистецтвознавству, архітектурі та фізичному вихованні і спорту.
Вченими званнями в Україні є:
- старший науковий співробітник;
- доцент (від латинського docens – той, хто навчає);
- професор (від латинського professor – викладач, учитель).
Рекомендувати в Google
Tweet
0
Комментарии
Прикрепить
Отправить
Ваш комментарий...
Интересно 1 человеку
Это интересно

Информация о работе Організаційна структура наукових досліджень в Україні