Економічна сутність та види дефіциту бюджету

 

У короткостроковій перспективі збільшення державних видатків має відчутний вплив на пожвавлення споживчого попиту, ніж скорочення ставок податків. Виходячи з цього, Єврокомісія прийняла рішення про надання додаткової допомоги виробникам автомашин і будівельним компаніям у рамках програми підвищення енергоефективності виробництва, що була затверджена на 2007 – 2013 роки.

Для покриття додаткових державних видатків і відшкодування втрат від скорочення податків керівництво ЄС звернулося до урядів країн – членів ЄС із проханням мобілізувати 170 млрд. євро, що становить приблизно 1,2% їх ВВП. Необхідні кошти передбачається отримати, зокрема, за рахунок кредитів Європейського інвестиційного банку та виділення 30 млрд. євро з бюджету ЄС.

Уряд Великобританії передбачає в рамках трирічної програми витратити близько 20 млрд. фунтів стерлінгів (23,6 млрд. євро) на стимулювання розвитку економіки й виведення її із кризи. У цілому реалізація трирічного плану бюджетно-податкових заходів потребуватиме понад 1% ВВП, для фінансування яких уряд збирається запозичити 1 млрд. фунтів стерлінгів.

Фінансування цих і аналогічних заходів  призведе до збільшення бюджетного дефіциту в різних країнах ЄС, тому єврокомісія тимчасово (терміном на 1 рік) дозволила перевищення показника. Єврокомісія також внесла пропозицію щодо тимчасового (на 2 роки) скорочення ставки ПДВ. Уряди 15-ти країн-членів ЄС відхилили цю пропозицію, оскільки, на їхню думку, такий захід не приведе до бажаного пожвавлення споживчого попиту.

Постсоціалістичні країни Європи на відміну від розвинутих країн зосереджують увагу переважно на здійсненні заходів щодо збільшення державних доходів.

Уряд Польщі пропонує збільшити ставки акцизів на алкоголь та імпортні автомобілі з метою отримання додаткових коштів для фінансування дворічної програми виходу з фінансової кризи. Згідно з цією програмою заплановано виділити майже 15 млрд. дол. США для підвищення верхньої межі гарантування  банківських вкладів та ще понад 15 млрд. дол.. – для надання позик малому й середньому бізнесу та фінансування інвестицій у виробництво джерел відновлювальної енергії.

Уряд Литви в 2009 році збільшив ставки двох головних податків – ПДВ (з 18% до 20% при одночасному скасуванні всіх пільг) і податку на прибуток підприємств (з 15% до 20%) – табл. 4.1. При цьому підприємства зможуть вираховувати із прибутку, що підлягає оподаткуванню , до 50% витрат, пов’язаних з інвестиціями на науково-технічний розвиток. Водночас ставка податку з доходів фізичних осіб зменшиться на 4 пункти з 24% до 20%. Унаслідок таких змін в 2009-му в Литві номінальна ставка по всіх трьох податках становить 20%.

У Естонії вирішено за 1 рік відстрочити заплановане скорочення ставки податку на прибуток з 21% до 20%. А уряд Угорщини, який вважає скорочення податків одним із найважливіших заходів для виведення країн із кризи, відклав обговорення конкретних шляхів скорочення податків, зважаючи на високі ризики збільшення бюджетного дефіциту[15].

Використання світового досвіду спрямування дефіцитних коштів на інноваційний розвиток могло б активізувати інноваційні процеси в Україні. При виборі напрямів і моделей інноваційного розвитку слід врахувати особливості та науково-технічний і ресурсний потенціал регіонів.

Отже, в 4 розділі було проведене світове збалансування бюджету, на прикладі різних країн світу. Тож якщо існує проблема дефіциту бюджету, то і повинні бути шляхи її оптимізації, про що і буде описано в 5 розділі. Формулювання останніх двох речень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 5

ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ

 

Розглянувши економічну сутність, поняття, види, причини, наслідки та провели аналіз даних, як по Україні, а також зробили порівняння цих даних з даними інших країн світу, отже тепер розглянемо шляхи оптимізації бюджетного дефіциту. Для країн, які переживають формування і становлення ринкової економіки, джерела фінансування дефіциту відіграють важливу роль для виконання урядами  взятих на себе зобов’язань.

В умовах ринкових відносин бюджетний дефіцит може бути знижений за рахунок збільшення доходів держави.

Основні напрями прагнення країни до збільшення доходів держави в сучасних умовах господарювання наступні:

• збільшення обсягів реалізації продукції суб’єктів господарювання (із зростанням обсягів реалізації зростає і сума оплачених податків в бюджет, Пенсійний та інші фонди).
• зростання купівельної спроможності населення (громадяни нашої держави матимуть можливість купувати більше товарів і отримувати послуги і, як наслідок, зростатимуть обсяги реалізації суб’єктів господарювання).
• покращення фінансового стану суб’єктів господарювання (внаслідок чого вони зможуть своєчасно сплачувати податки).
• вдосконалення податкової системи
• збільшення обсягу коштів, одержаних від реалізації грошово-майнових лотерей.
• чіткий розподіл повноважень між різними гілками влади.
• зниження рівня безробіття.

Дефіцит бюджету також можна зменшити за рахунок зміни напрямів інвестування державних ресурсів в галузі народного господарства з метою підвищення їх фінансової віддачі, використання різних форм державного кредиту, введення жорсткого режиму економії державних коштів, оформлення заборгованості державними цінними паперами по виданим кредитам урядовим структурам. Слід здійснювати більш широке використання фінансових пільг і санкцій, що дозволить більш повніше враховувати специфічні умови господарювання; необхідно ввести мораторій на прийняття нових соціальних програм, які потребують значних бюджетних витрат; потрібно здійснювати фінансування тільки найважливіших соціальних програм.

Розуміючи виняткову користь політики залучення в країну іноземного капітулу, всі держави, у тому числі і економічного розвинені, намагаються заохочувати імпорт капіталу, доводячи його до значних розмірів.

Взагалі теоретично можна виділити чотири основних напрямки оптимізації дефіциту бюджету:

— збільшення дохідної частини бюджету;

— скорочення видаткової частини бюджету;

— здійснення внутрішніх і зовнішніх позик;

— проведення грошової і кредитної емісії..

Перший напрямок — збільшення дохідної частини бюджету — може бути пов'язаний з проведенням оптимальної податкової політики, яка б стимулювала виробників до розвитку виробництва і збільшення його обсягів. Це стане передумовою збільшення національного доходу як основного джерела поповнення бюджетних ресурсів. Сюди ж варто віднести проведення реформи заробітної плати, зростання доходів основної частини населення, що прямо пов'язано із заінтересованістю виробників у збільшенні випуску продукції, а також із підвищенням платоспроможного попиту населення і, як наслідок, зростанням обсягів виробництва і бюджетних засобів за рахунок бюджетних відрахувань.

Другий напрямок — скорочення витрат державного бюджету. Сюди варто насамперед віднести скорочення витрат на народне господарство, зменшення до мінімуму участі держави у виробничих інвестиціях. Винятком повинні стати лише окремі об'єкти інфраструктури, пріоритетні напрямки у структурі промислового виробництва, охорона навколишнього середовища, включаючи витрати, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Витрати ж, пов'язані з проведенням інноваційної політики та подальшим розвитком виробництва, повинні бути покладені переважно на самі підприємства, які для цього можуть використовувати частину амортизаційних відрахувань, частину прибутку, а також частину дивідендів і прибутку від операцій з цінними паперами, банківські кредити.

На сучасному етапі економічного розвитку скорочення видаткової частини бюджету може бути пов'язане зі скороченням військових витрат на оборону за рахунок встановлення оптимальної чисельності військовослужбовців і скорочення закупівель військової техніки, тимчасовим скороченням  витрат на соціально-культурні заходи (освіту, охорону здоров'я тощо) і, що особливо важливо, зі скороченням витрат на управління.

Скорочення видаткової частини бюджету може бути досягнуте за рахунок зменшення усіх видів дотацій, субсидій. Мова йде насамперед про скорочення дотацій підприємствам-виробникам і переділу дотацій споживачам.

Третій напрямок скорочення дефіциту бюджету – здійснення внутрішні

і зовнішніх позик, тобто пошук джерел фінансування дефіциту, що склався [20].

Вкрай негативні наслідки (фінансові, економічні, соціальні) величезного бюджетного дефіциту потребують здійснення системи заходів для його подолання, проведення активного фінансової політики, використання узвичаєних у світовій практиці методів боротьби з дефіцитом.

Прагнення до рівноваги бюджетних доходів і витрат шляхом збалансованості державного бюджету – це сьогодні одна з головних задач. Тільки вирішуючи її, можна проводити цілеспрямовану фінансову політику. При цьому варто враховувати, що засоби розв'язання даної задачі багато в чому визначається тим, до якої межі (нульового чи іншого) і якими темпами потрібно прагнути до збалансування бюджетних витрат і доходів.

У програму конкретних заходів щодо скорочення бюджетного дефіциту варто включити і послідовно проводити в життя такі заходи, що, з одного боку, стимулювали б приплив коштів у бюджетний фонд країни, а з іншого боку - сприяли скороченню державних витрат. Сюди відносяться:

- зміна напрямків інвестування  бюджетних засобів у галузі  народного господарства з метою значного підвищення фінансової віддачі від кожної гривни;

- зниження воєнних витрат;

- зберігання фінансування  лише найважливіших соціальних  програм; мораторій на прийняття  нових соціальних програм, що  потребують значного бюджетного фінансування;

- заборона Центральному  банку країни надавати кредити  урядовим структурам будь-якого  рівня без належного оформлення  заборгованості державними цінними  паперами.

Сучасна економічна думка пропонує багато концепцій бюджетного дефіциту, за допомогою яких визначається ефективність фіскальної політики та її вплив на економічну систему. Найважливіші з них такі:

- загальний дефіцит бюджету, який називають також “фактичним”  чи “касовим”, утворюється державними  витратами, які перевищують державні доходи та субсидії;

- зовнішній дефіцит дорівнює  зовнішнім видаткам держави за  винятком державних надходжень  від зовнішніх джерел;

- внутрішній дефіцит –  це загальний дефіцит “мінус”  зовнішній дефіцит;

- операційний дефіцит  визначається як загальний дефіцит за винятком інфляційної частки процентних платежів;

- первинний дефіцит є  різницею між величиною загального  дефіциту і сумою всіх процентних  платежів;

- поточний бюджетний дефіцит (надлишок) утворюється поточними  державними доходами за винятком поточних видатків[14].

Емісія грошових коштів приводить до розвитку інфляційних процесів в економіці. Але якщо емісія використовується на фінансування капітальних вкладень, то ступінь її впливу на інфляційні процеси в економіці незначний.

На сьогоднішній день, особливо актуальним є питання щодо мінімізації впливу світової фінансової кризи на бюджет.

Світова фінансова криза, що зародилася у США як криза іпотечного кредитування і похідних фінансових інструментів поширилася по всьому світу, вдаривши і по українському фінансовому ринку. Основними її причинами експерти вважають наявність величезного дисбалансу у світовій економіці, зокрема, великий профіцит у зовнішній торгівлі Китаю, значний торгівельний дефіцит у США, недоліки системи управління  ризиками в інвестиційних банках, недосконалість регулювання фінансових ринків на національному і міжнародному рівнях[10].

Істотне зниження економічної активності підприємств в умовах кризи створює загрози для мобілізації бюджетних надходжень. Тому для мінімізації впливу фінансової кризи на дохідну частину бюджету першочергову увагу необхідно приділити:

• зменшенню ризиків ухилення від оподаткування;
• удосконаленню механізмів зниження податкового навантаження на підприємства;
• формуванню надійної інформаційної бази прогнозування податкових надходжень на основі створення системи моніторингу показників фінансової стійкості і платоспроможності підприємств.

Забезпечення реальної державної підтримки економічної діяльності підприємств України в умовах фінансової кризи потребує наближення фінансового й бухгалтерського обліку, переходу до оподаткування реального фінансового результату діяльності підприємств, що одержали прибуток.

Базою для проведення оперативного аналізу формування  виробничих  затрат, фінансового стану підприємства, визначення податку на прибуток та його перерахування до бюджету має бути фінансова звітність.

Також має проводитись політика жорсткої економії бюджетних коштів, починаючи з використання літаків і службових автомобілів та закінчуючи придбанням канцелярських товарів. Видатки бюджету повинні визначатися можливостями держави акумулювати доходи, а їх структура – відповідати чітко визначеним пріоритетам соціально-економічного розвитку країни. До першочергових видатків бюджету слід включити фінансування заходів із підтримки найуразливіших верств населення, а саме забезпечення своєчасних виплат пенсіонерам, надання допомоги безробітним, адресної допомоги незахищеним верствам населення та сім’ям із дітьми, в тому числі у зв’язку з підвищенням тарифів на комунальні послуги.