Бюджетна система України та однієї з зарубіжних країн: порівняльна характеристика

– відсутність  механізму правового регулювання  бюджетних відносин, відповідальності за порушення бюджетного законодавства;

– послаблення  контролю за цільовим і ефективним використанням бюджетних ресурсів, що призводить до численних порушень, а від цього втрат державних  коштів;

– неповне  відображення в бюджеті доходів, які одержують бюджетні установи, органи виконавчої влади від використання власності та здійснення позабюджетної  діяльності, що створює систему не контрольованості щодо використання коштів та майна;

– відсутність  належної методології виконання  державного бюджету через систему  органів Державного казначейства України, чіткого розмежування повноважень  усіх рівнів законодавчої та виконавчої влади.

Серед стратегічних напрямів розвитку бюджетної системи  варто виділити такі:

– подальше посилення  фінансової основи бюджетів місцевого  самоврядування шляхом об'єднання територіальних громад сіл, селищ і міст із метою  створення повнофункціональних  об'єднань громад із закріпленням за ними достатнього фінансового ресурсу  для надання ними якісних суспільних послуг відповідно до державних соціальних стандартів. За європейськими нормами первинна територіальна одиниця має налічувати не менше 100 тис. мешканців. Керуючись такими принципами, країни, що вступали до ЄС, проводили адміністративно-територіальні реформи шляхом укрупнення територіальних одиниць [8];

– впорядкування  системи діючих податкових пільг, що надаються за галузевою і професійною  ознаками, та вирівнювання податкового  навантаження за видами економічної  діяльності, відмова від практики надання центральними органами виконавчої влади пільг, що зменшують доходи місцевих бюджетів на виконання власних  повноважень, у зв'язку з чим не існуватиме потреби в наданні  державою коштів на компенсацію таких  втрат доходів місцевих бюджетів;

– запровадження  повноцінного середньострокового бюджетного планування в розрізі головних розпорядників  бюджетних коштів і бюджетних  програм на рівні державного й  місцевих бюджетів як результат затвердження трирічних бюджетів, що буде реальним кроком до підвищення ефективності видатків бюджету та якості бюджетної політики в цілому;

– повномасштабне застосування програмно-цільового  методу при плануванні й виконанні  бюджетів усіх рівнів із організацією бюджетного процесу в жорсткій прив'язці до пріоритетів соціально-економічного розвитку, а також із широким практичним застосуванням оцінки ефективності бюджетних програм на всіх стадіях  бюджетного процесу та процедур звітування розпорядників бюджетних коштів перед відповідними органами влади  і громадськістю про використання бюджетних коштів;

– застосування єдиних підходів до управління державними коштами в частині коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального  й пенсійного страхування та державних  підприємств на основі принципів  управління бюджетними коштами;

– проведення системних структурних реформ у  соціальній сфері, зокрема, найбільш назрілою й актуальною для суспільства  є реформа охорони здоров'я, в  основу якої має бути покладено перехід  до обов'язкового медичного страхування, перегляд бюджетних видаткових повноважень у цій сфері, у тому числі за рівнями бюджетів;

– розробка й  затвердження державних соціальних стандартів для всіх сфер надання  послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим і органами місцевого  самоврядування, виходячи з мінімальних  потреб і можливостей суспільства  на конкретному етапі його розвитку, планування на їх основі видатків бюджету, в тому числі міжбюджетних трансфертів;

– перегляд чинної системи надання соціальних пільг  і привілеїв та перехід до адресної соціальної підтримки найменш забезпечених і найуразливіших верств населення  з огляду на фінансові можливості щодо здійснення таких заходів на середньо- й довгострокову перспективи;

– перегляд бюджетних  правил стосовно здійснення видатків бюджету відповідно до розподілу  бюджетних асигнувань за періодами  бюджетного року згідно з бюджетною  класифікацією з розширенням  повноважень розпорядника бюджетних  коштів одночасно з посиленням його відповідальності;

– перегляд рішень щодо адміністративно-територіального  підпорядкування сіл, селищ і  міст ралам міст республіканського  Автономної Республіки Крим та обласного  значення;

– перегляд видаткових повноважень держави й органів  місцевого самоврядування відповідно до чіткого законодавчого розмежування делегованих і власних повноважень  органів місцевого самоврядування із внесенням змін до Конституції  України та законів України, зокрема  законів "Про місцеве самоврядування в Україні ";

– встановлення чітких прозорих вимог щодо проведення капітальних інвестицій за рахунок  бюджетних коштів та надання державної  фінансової підтримки суб'єктам

підприємницької діяльності на інвестиційний розвиток;

– розширення інструментів управління бюджетними коштами  із застосуванням методів аналізу  та прогнозування рівня надходжень і витрат бюджету протягом бюджетного періоду;

– розвиток внутрішнього ринку цінних паперів із метою  мінімізації боргових ризиків та оптимізації співвідношення обсягів  внутрішнього й зовнішнього боргу.

Особливо  слід наголосити на необхідності встановлення жорстких заходів відповідальності за порушення бюджетного законодавства. Щодо розпорядників бюджетних коштів, які порушують бюджетне законодавство, доцільно застосовувати санкції.

       Однією з головних задач в Україні є реформування бюджетних відносин між державою в особі Кабінету Міністрів України та органами місцевого самоврядування.

      Система забезпечення фінансовими ресурсами місцевих бюджетів характеризується значною залежністю місцевих бюджетів від встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік нормативів відрахувань від загальнодержавних податків та обсягів запланованих трансферів.     Сьогоднішня практика організації міжбюджетних відносин показує необґрунтовано низький рівень власних і закріплених законом джерел наповнення доходної частини місцевих бюджетів.

      Законом України “Про бюджетну систему України” закладенні основні принципи побудови бюджетної системи України. Одним із головних принципів побудови бюджетної системи є принцип достовірності, який полягає у необхідності формування бюджету кожної окремої ланки бюджетної системи на основі реальних показників, науково обґрунтованих нормативів з метою збалансування бюджетів за доходами та видатками. При цьому важливим фактором забезпечення виконання цього принципу є обов'язкове врахування інтересів держави через державний бюджет України та інтересів громад через місцеві бюджети.

      Збалансування державних та місцевих інтересів повинно бути головною метою реформування всього комплексу міжбюджетних відносин та бюджетної системи України взагалі.

                                                      ВИСНОВОК

      У бюджетній політиці відображаються суспільні інтереси, і завдяки їй реалізуються функції і завдання держави. Бюджетна політика здатна впливати на розвиток виробництва, а також є потужним механізмом з допомогою якого держава справляє відповідний вплив на економічне зростання.

      В роботі було розглянуто бюджетні системи на прикладі двох країн. Державний бюджет України має велике суспільне, економічне, політичне та інші значення. Суспільне значення бюджету полягає в тому, що за допомогою бюджету досягається вирішення багатьох питань соціального характеру, хоча стан цієї сфери життя суспільства на сьогоднішній день складний. Кризові явища в економіці зумовлюють напружений стан бюджету, недостатність фінансування соціальної сфери, але і в цих умовах державний бюджет залишається головним джерелом підтримання життєвого рівня населення.

       В Україні, особливо великою проблемою на сьогоднішній день є недосконалість податкового законодавства і слабкість його механізму забезпечити достатнє наповнення бюджетів.

      Проблема бюджетів всіх рівнів, починаючи із найвищого полягає, напевно й в тому, що в нашій державі дуже нестабільна політична ситуація - уряди міняються дуже швидко, немає, єдиного підходу до побудови плану розвитку економіки в державі на тривалий час і його послідовного виконання.

      Кожному новому уряду або «дістався бюджет з дірками» або формують такий, бо не можуть спланувати кращий, за об'єктивних, умов, і потім з усіх зусиль намагаються його виконати в повному обсязі до прийняття наступного. І дуже часто просто не виконують його, а для суспільства подають невірні статистичні показники

      На мою думку, потрібно здійснити модернізацію бюджетної системи на основі нових принципів побудови та реформи міжбюджетних відносин. Важливими є також питання оптимізації розмежування доходів і видатків між рівнями бюджетної системи, упорядкування бюджетного процесу, підвищення рівня бюджетного менеджменту. Бюджетна система, як один із механізмів держаного регулювання економіки, має забезпечувати відповідність регуляторних заходів внутрішнім і зовнішнім змінам економічного середовища з метою розвитку фінансової системи країни, вирівнювання регіональних дисбалансів і на цій основі підвищення добробуту суспільства.

                                  

                             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                  СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Бюджетний кодекс України Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 08.07.2010 № 2456-VI поточна редакція — Редакція від 11.08.2013

2. Про схвалення проекту Закону України “Про Державний бюджет України на 2013 рік”.Кабінет Міністрів України; Постанова від 12.09.2012 № 856 Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за 2012 рік/ [Зубенко В.В.,СамчинськаІ.В.,та.ін.];ІБСЕД,Проект«Зміцненнямісцевоїфінансовоїініціативи(ЗМФІ-II) впровадження»,USAID. – К., 2013. – 73 c.

3. Василик О.Д., Павлюк К.В. Бюджетна система України: Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - с. 544

4. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України. - К.: Центр навчальної літератури. - 2003. - 608 с.

5. Германский федерализм: опыт реформирования / Н. Павлов // Мировая экономика  и международные отношения/ . - 2007. - № 10 - 53-63 с.

6. Зайчикова В.В. Удосконалення бюджетного законодавства в контексті європейського досвіду/ Зайчикова В.В. // Фінанси України. - 2011. - № 5

7. Кушинова Н.Г., Гринь Т.О., Стратегічні напрямки розвитку бюджетної системи України / Кушинова Н.Г., Гринь Т.О.,// Сталий розвиток економіки/ . - 2009. -178 с.

8. Мних М.В. „Міжбюджетні відносини в умовах реформування бюджетної системи” / М.В. Мних // Матеріали науково-практичної конференції грудень, 2005 р. – К.: АМУ, 2006. – Вип. 2.С. 16-21

9. Мних М.В. „Міжбюджетні відносини в умовах реформування бюджетної системи” / М.В. Мних // Теорії мікро – макроекономіки: Зб. наук. пр. Академії муніципального управління. – К.: АМУ, 2006. – Вип. 22.

10. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України.: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2006. - 607 с. - (Вища освіта ХХІ століття).

11. Римарська Н. І., Корягін М. В. Принципи побудови та функціональна структура бюджетної системи України / Римарська Н. І., Корягін М. В. // Економіка та держава. - 2011. - № 9

12. «Статистичний щорічник України за 2012 рік». – К.: Державний комітет статистики України, 2013

13. http://www.ac-rada.gov.ua

14. http://www.minfin.gov.u

15. http://zakon.rada.gov.ua

16. http://www.treasury.gov.ua