Облік, аналіз та контроль операцій з основними засобами на ДП “Житомирський лікеро-горілчаний завод.Чуднівська філія”

 Необхідно також розрізняти дві форми оновлення основних фондів-екстенсивну та інтенсивну. Екстенсивне оновлення характеризує темпи збільшення обсягу експлуатованих основних фондів. Інтенсивне оновлення передбачає заміну діючих основних фондів новими, більш ефективними. Проте процес виведення з експлуатації застарілих та спрацьованих основних фондів не можна ототожнювати з інтенсивним оновленням діючих засобів праці. Реальний господарський оборот охоплює не лише введення в дію нових і виведення з експлуатації спрацьованих фондів, а й передачу певної їхньої частини з балансу одного підприємства на баланс іншого [107, c.152].

 Для економічного аналізу  особливе значення має розподіл  виробничих основних засобів  основної діяльності підприємства  на дві частини: активну і пасивну. До активної частини у більшості  галузей промисловості належать  машини та устаткування, які безпосередньо  взаємодіють з предметами праці. Пасивну частину формують основні засоби, які створюють умови для здійснення виробничого процесу, - будівлі, споруди, передавальні пристрої,транспортні засоби.

 Розрахунок показників  аналізу стану та ефективності  використання здійснюється послідовно  і відповідно до етапів аналізу. Таким чином у процесі аналізу, перш за все необхідно дослідити  наявність та динаміку основних  засобів у складі майна підприємства. На подальших етапах аналітичного  дослідження основні засоби оцінюють  з точки зору їх практичного  застосування та мобільності, тобто  структуризують їх на активну  та пасивну частину. На обсяг, структуру і динаміку виробничих  основних засобів впливають такі  фактори:

• характер та особливості процесу виробництва;
• тип виробництва ( масове, серійне, одиничне) ;
• технологія, рівень спеціалізації і кооперування;
• методи організації виробництва тощо [109].

Проаналізуємо склад, рух та динаміку основних засобів на ДП “ЖЛГЗ Чуднівська філія” ( див. табл. 3.3.)

Таблиця 3.3. Наявність, рух і динаміка основних засобів на ДП “ЖЛГЗ Чуднівська філія”

Основні засоби	На 31.12.2007 р.		На 31.12.2008 р.		На 31.12.2009 р.		Відхилення (2007-2009) (+,-)
	сума, тис. грн.	%	сума, тис. грн.	%	сума, тис. грн.	%	тис. грн.	%	п.с
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Промислово- виробничі основні засоби; у т.ч.:	2540	89,4	2930	8,2	3550	90,4	+ 1010	+39,8	1
Активна частина основних засобів	1800	63,4	2050	1,7	643	7,3	+843	+46,8	3,9
Виробничі основні засоби інших галузей	40	8,5	45	3,4	230	6,9	-10	-4,1	-2,6
Невиробничі основні засоби	150	2,1	148	4,4	145	3,7	-5	-3,3	+1,6
Разом	2840	100,0	3323	100,0	3925	100,0	+ 1085	38,2	х

 

 

 У підприємства в 2009 році в порівнянні з 2007 вартість основних засобів збільшилась на 38,2%, що склало 1085 тис. грн. Найбільше збільшення відбулося у складі промислово-виробничих основних засобів – на 39,8%, що склало 1010 тис. грн., в т. ч активної частини основних засобів на 46,8 % або на 843 тис. грн. Зростання питомої ваги активної частини свідчить про прогресивність структури основних засобів, підвищення технічної оснащеності підприємства. При цьому відбулося зменшення невиробничих основних засобів на 4,1 % або на 10 тис. грн. на кінець 2009 року порівняно з 2007. Структура основних засобів підприємства у 2009 році порівняно з 2007р. майже не змінилася. Найбільшу питому вагу у складі основних засобів займають промислово-виробничі основні засоби відповідно 89,4 та 90,4 %.

 Детального розгляду  в процесі аналізу потребує  оцінка наявності та руху основних  засобів, як перспективного дослідження  майбутньої виробничої потужності  підприємства. У таблиці 3.4 наведено основні показники, які характеризують рух основних засобів підприємства. Наведені показники і коефіцієнти доцільно розраховувати для всіх виробничих основних засобів, активної їх частини, окремих груп виробничих основних засобів, основних видів обладнання за різні періоди часу.

Таблиця 3.4. Показники аналізу руху та технічного стану основних засобів на ДП “ЖЛГЗ Чуднівська філія”

№ з.п	Показник	Формула розрахунку	Роки
			2007	2008	2009
1	2	3	4	5	6
1.	Частка основних засобів в активах	Залишкова вартість ОЗ / Активи	0,05	0,07	0,07
2.	Коефіцієнт зносу основних засобів	Сума зносу/ вартість основних засобів	0,38	0,42	0,49
3.	Коефіцієнт придатності	1 – коефіцієнт зносу	0,62	0,58	0,51
4.	Коефіцієнт оновлення	Вартість введених основних засобів/ вартість основних засобів на кінець періоду	0,15	0,16	0,18
5.	Коефіцієнт вибуття	Вартість основних засобів, що вибули/ вартість основних засобів на початок періоду	0,14	0,13	0,15

 

 

За результатами проведеного аналізу показників руху основних засобів по підприємству можна зробити висновок, що спостерігається позитивна тенденція, що проявляється у перевищенні коефіцієнта оновлення над коефіцієнтом вибуття, а саме на 0,03 пункта у 2009 році в порівнянні з 2007 роком. Частка коштів інвестованих в основні засоби в 2009 році в порівнянні з 2007 роком збільшилась на 2%. Така політика підприємства пояснюється тим, що рівень зношення основних засобів є досить високим - 51 %, тому керівництво спрямовує вільні кошти на оновлення основних засобів.

 Особливої уваги заслуговує  аналіз технічної і вікової  структури основних засобів. Для  такого аналізу діюче устаткування  групують за видами, а всередині  груп - за тривалістю експлуатації. Як правило , виділяють наступні  групи за періодом експлуатації:

• до 3 років;
• 3-7 років;
• 7-15 років;
• понад 15 років.

Для характеристики технічного стану окремих робочих машин, обладнання , інструментів, пристроїв застосовують групування за технічною придатністю:

• придатне обладнання ;
• обладнання, яке вимагає капітального ремонту ;
• непридатне обладнання, яке необхідно списати ;

Таке групування дає змогу робити висновки щодо віку устаткування як у розрізі їх окремих видів, так і в цілому по підприємству, перевірити забезпеченість підприємства устаткуванням і повноту його використання [17, c.146].

Дані щодо термінів експлуатації основних засобів на на ДП “ЖЛГЗ Чуднівська філія” наведено в таблиці 3.5.

 

 

 

 

Таблиця 3.5. Аналіз вікової структури основних засбів на ДП “ЖЛГЗ Чуднівська філія”

№ з.п	Вид основних засобів	Одиниці виміру	Термін використання, років				Разом
			до 3	3-7	7-15	понад15
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Машини й обладнання	од.	6	19	22	15	62
2.	Транспортні засоби	од.	4	15	5	-	24
3.	Інструменти, прилади та інвентар	од.	52	64	24	20	60
4.	Інші основні засоби	од.	5	23	27	8	73
5.	Разом	од.	77	121	78	43	319
6.	Питома вага	%	24,1	37,9	24,5	13,5	100,0

 

Середній термін експлуатації основних засобів на підприємстві дорівнює 7,5 років ( [(1,5х77) + (5х121) + (11х78) + (19х43) / 319 ]). При цьому найбільшу питому вагу займають основні засоби, термін використання яких від 3 до 7 років - 37,9 %. Як бачимо на підприємстві досить велика частка основних засобів термін використання яких від 7 до 15 років та понад 15 років - 24,5%, 13,5% відповідно. Це означає, що підприємство використовує у своїй діяльності основні засоби, термін використання яких є досить тривалим. Як бачимо у підприємства є значна кількість основних засобів, термін використання яких більше 15 років. Як правило, такі основні засоби є досить зношеними. Застаріле, зношене фізично і морально устаткування негативно відображається на всіх кількісних та якісних показниках діяльності підприємства, знижує потенційні можливості зростання фондовіддачі і, зрештою, рентабельність. Тому, в подальшій діяльності підприємства керівництву слід звернути увагу на покращення технічного стану основних засобів, шляхом заміни застарілих основних засобів новими.

 Економічна ефективність  функціонування основних виробничих  фондів є складовою результату  використання всіх виробничих  ресурсів підприємства. При визначенні  економічної ефективності основних  фондів використовують систему  натуральних та вартісних показників, а також співвідносні оцінки  темпів зростання випуску продукції  і темпів зростання обсягу  основних фондів; фондоозброєності  праці та її продуктивності [14, c. 75].

 До натуральних показників належать: екстенсивне й інтенсивне використання основного устаткування; фондовіддача, визначена в натуральному чи умовно-натуральному виразі; використання виробничої потужності й ступінь її освоєння.

 Вартісними показниками  є фондовіддача, розрахована за  вартісними показниками, і фондомісткість. Найбільш узагальнюючим показником  ефективності використання основних  виробничих фондів є виробництво  товарної продукції у розрахунку  на 1 грн. їх середньорічної вартості, тобто фондовіддача [110].

 В економічній літературі відсутня єдина думка стосовно вартісного оцінювання продукції, прийнятого в розрахунок показника фондовіддачі. Найреальніша фондовіддача розрахована у натуральному виразі. Однак галузь застосування натуральних показників обмежена.

 На практиці фондовіддачу  визначають на основі обсягу  продукції.

                                                       Ф= ТП /ОЗ                                            ( 3.1)

 де ТП – обсяг  товарної ( валової) продукції ;

ОЗ – середня віртість основних засобів за період, що аналізується.

Для аналізу ефективності використання основних засобів також використовують показник фондомісткості. Фондомісткість – обернений до фондовіддачі показник, який характеризує вартість основних виробничих фондів, що припадає на одиницю вартості виробленої продукції.

При аналізі фондовіддачі фактичний показник фондовіддачі порівнюють з розрахунковим, з даними попередніх періодів, проектними показниками, фондовіддачею інших підприємств даної галузі. На рівень фондовіддачі впливають різні чинники, пов'язані як зі зміною обсягу продукції, так і з ефективністю використання основних виробничих фондів, особливо їх активної частини.

Всі чинники можна поділити на дві групи:

 – ті, що не залежать  від ступеня використання основних  фондів;

 – ті, що залежать  від ступеня використання основних  фондів.

До першої групи чинників належать: розвиток кооперованих зв’язків і зміна матеріаломісткості та трудомісткості продукції; зміна цін на сировину, матеріали, готову продукцію та ін. Зростання кооперованих поставок, матеріаломісткості веде до зростання фондовіддачі.

До другої групи чинників належать: зміна питомої ваги машин і устаткування в складі основних фондів, підвищення змінності роботи устаткування; зменшення внутрішньозмінних простоїв; зміна рівня внутрішньозаводської спеціалізації та ін [60, c. 255].

Аналіз фондовіддачі проводиться за двома напрямами: вивчення впливу факторів на зміну фондовіддачі, вивчення впливу фондовіддачі на обсяг виробництва.

 На зміну рівня фондовіддачі впливає низка факторів. Факторами першого рівня, що впливають на фондовіддачу основних засобів, є :зміни частки активної частини засобів у загальній їхній сумі; зміна фондовіддачі активної частини основних засобів. Для розрахунку впливу факторів другого порядку на рівень фондовіддачі необхідно знати, як змінився обсяг виробництва продукції у зв’язку з зміною устаткування або його модернізації. З цією метою порівнюють випуск продукції на новому та старому устаткуванні за період часу після його заміни й отриманий результат ділять на фактичну середньорічну вартість технологічного устаткування [20].