Баланс як елемент методу бухгалтерського обліку

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Інститут перепідготовки та підвищення

кваліфікації  кадрів

 

Кафедра Облік і аудит

 

 

 

 

 

Курсова робота

 з дисципліни  «Бухгалтерський облік»

Варіант № 0

 

 

 

 

 

 

 

Виконала

05.06.2012 р.

Перевірила:

ст.викл. Петухова Т.О.

                                                                                     ______________________

 

 

 

Харків - 2012

Зміст

1. Баланс як елемент методу бухгалтерського обліку……………………..3
2. Синтетичні та аналітичні рахунки, їх взаємозв’язок …………………..7
3. Облік доходів підприємства………………………………………………9
4. Практична частина………………………………………………………..14

 

     Список літератури…………………………………………………….……...43

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Баланс як елемент  методу бухгалтерського  обліку

 

      Отримати уявлення про склад господарських засобів підприємства та їх джерел на визначену дату можливо з балансу.

       Структура  балансу, його форма, зміст  його статей, оцінка та розкриття  статей балансу  регламентоване  Положенням (стандартом) бухгалтерського  обліку 2 «Баланс».

       Слово  «баланс» походить від латинського  «двочашовий», в перекладі з італійської  та французької означає «терези».

       Як  обліковий термін слово «баланс»  має два значення:

а) рівність, рівновага  двох підсумків протилежного значення, які  мають місце на рахунках, відомостях та таблицях: дебет та кредит, актив та пасив;

б) таблиця, яка відображає результат облікової реєстрації майна підприємства в грошовій оцінці та у відповідний момент, тобто  стан його активів та пасивів.

        Таким чином, баланс – це спосіб відображення господарських засобів підприємства за складом та розміщенням, а також за джерелами утворення та  цільовим призначенням в грошовій формі на визначену дату.

        Метою складання балансу є подання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації щодо  фінансового стану підприємства  на визначену дату.

       Структура  та зміст балансу змінюються  в залежності  від форм власності,  рівня продуктивних сил та  розвитку виробничих відносин  суспільства.

       Види балансів залежать від: а) джерел складання; б) строків складання; в) обсягу даних; г) змісту; д) форми. 

      За джерелами складання баланси поділяються на :

• інвентарні – складаються на підставі повного опису інвентарю та є скороченим варіантом балансу;
• книжкові – складаються на підставі  записів в книгах без підтвердження інвентаризації, тому раніше називались пробними або попередніми;
• генеральні – представляють собою синтез двох попередніх видів та складаються за рік на підставі інвентаризаційного опису майна та попереднього балансу.

    За строками складання баланси  бувають:

• вступні- складаються на момент створення підприємства;
• операційні – складаються протягом року та охоплюють окремі аспекти діяльності підприємства;
• ліквідаційні - складаються на момент початку ліквідації  підприємства.

В залежності від обсягу даних баланси діляться на:

• простий - склад майна підприємства, яке не має структурних підрозділів та філіалів;
• складний – баланс підприємства, яке має структурні підрозділи;
• зведений – баланс підприємства, яке має філіали.

     За змістом баланси поділяються на:

• сальдові - включають лише залишки рахунків, які характеризують майновий стан підприємства на визначену дату;
• оборотний – крім залишків по рахунках, включає обороти по дебету та кредиту рахунків;
• результативний – це баланс доходів та витрат або прибутків чи збитків, який дозволяє визначити чистий прибуток  або чистий збиток;
• проміжний – це баланс, складається на будь – яку дату  при необхідності;
• шаховий – отримав свою назву від специфічної форми, яка, крім даних про залишки, включає й кореспонденцію рахунків. Однак такі баланси доцільно складати лише на невеликих підприємствах, які використовують обмежену кількість бухгалтерських рахунків при відображенні господарських операцій;
• порівнювальний – баланс, в якому відбувається порівняння статей звітного балансу із попереднім періодом.

     За формою баланси поділяються на: а) повний; б) скорочений.

     Всі перераховані  види балансів називаються бухгалтерськими,  оскільки складаються на підставі даних бухгалтерського обліку.

     Підприємства  та організації складають місячну,  квартальну та річну бухгалтерську  звітність. Квартальна  бухгалтерська  звітність  подається підприємством  не пізніше 25 числа місяця, наступного  за звітним; річна – не пізніше  15 лютого року, наступного за звітним. До складу бухгалтерської звітності обов’язково включається бухгалтерський баланс.  

    Актив,  пасив балансу та їх  взаємозв’язок       

    За формою  бухгалтерський баланс представляє  собою двосторонню таблицю. Ліва частина таблиці, в якій відображаються засоби за складом  та розміщенням, називається активом; права, в якій показано засоби за джерелами утворення та цільовим призначенням, називається пасивом. 

Підсумки активу та пасиву  називаються валютою балансу.  

    Таким чином, актив - це  система показників, які відображають склад та розміщення засобів підприємства, згрупованих у якісно однорідні групи, а пасив – це система показників, які відображають джерела засобів підприємства,  також згруповані у якісно однорідні групи.

   Однорідні види  засобів та їх джерел показуються  в балансі окремим рядком, називається статтею балансу.  

    Природа складання  балансу потребує рівності статей  активу та статей пасиву.

     Звідси  витікає головна балансова формула:

Активи

 

Зобов’язання

 

Власний капітал

 

 

 

      При  цьому згідно з П(С)БО 2 «Баланс».

      Активи – ресурси, які контролюються підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод в майбутньому.

      Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій, погашення якої, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, які втілюють у собі економічні вигоди.

      Власний капітал – частина у активі підприємства, яка залишається після вирахування його зобов’язань.          

 

Власний

Активи

Зобов’язання

 

      Представлене  співвідношення відоме як балансова рівність.

      Актив  балансу складається з трьох  розділів:

I «Необоротні активи»

II «Оборотні активи»

III «Витрати майбутніх періодів»

      Пасив  балансу складається з п’яти  розділів:

I «Власний капітал»

II «Забезпечення наступних витрат та платежів»

III «Довгострокові зобов’язання»

IV «Поточні зобов’язання»

V «Доходи майбутніх періодів»

      Типи балансових змін

     Діяльність підприємства приводить до постійної зміни господарських засобів та їх джерел. Усі ці зміні здійснюються під впливом господарських операцій.

      Господарська операція –це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів, власного капіталу та зобов’язань підприємства.

      Кожна  господарська операція, яка відображається  в бухгалтерському обліку, впливає  на величину двох статей балансу.  При цьому  по одній з  них відбувається збільшення, а  по іншій – зменшення на однакову суму.

      Існує  чотири види балансових змін:

1 тип –зміна відбувається  всередині активу балансу. При цьому валюта балансу не змінюється, оскільки в активі балансу відбувається просте переміщення засобів з одного рядка на інший.

2 тип – зміна у складі пасиву балансу. В результаті  відбувається перегрупування джерел засобів за рахунок зменшення одного  та збільшення іншого; валюта балансу не змінюється.

3 тип - збільшення у складі господарських засобів та їх джерел. Дані операції стосуються як активу, так і пасиву балансу на ту ж саму суму. При цьому валюта балансу збільшується.

4 тип – зменшення господарських засобів та їх джерел. Валюта балансу зменшується.

      Таким  чином, господарські операції  можуть впливати на валюту  балансу, однак при будь – якому впливі зберігається рівність підсумків активу та пасиву балансу.

 

Синтетичні  та аналітичні рахунки, їх взаємозв’язок

 

       Для  отримання різноманітних за ступнем  деталізації облікових даних  на підприємствах та організаціях  ведуть два види рахунків –синтетичні та аналітичні.

      Синтетичними називаються рахунки, за допомогою яких відбувається узагальнене відображення в грошовому виразі стану та руху економічно однорідних видів активів, зобов’язань та власного капіталу.

      Облік, який ведеться на таких рахунках, називається синтетичним.

      Синтетичний облік  ведеться на рахунках 1 порядку,  коли на кожний вид активів  та пасивів відкривається окремий  рахунок.

     Особливими ознаками  синтетичних рахунків є:

• двозначний шифр рахунку;
• інформація узагальнюється за економічно однорідними видами майна та джерел його формування;
• поточний облік здійснюється лише в грошовому виразі;
• використовуються для ведення обліку спеціальні регістри ( журнали – ордери, відомості, Головна книга);
• стан активів та пасивів, який виходить з більшості синтетичних рахунків, відображається в бухгалтерському балансі однойменними статтями.

      Аналітичними називаються рахунки, за допомогою яких здійснюється деталізована характеристика даних синтетичних рахунків.

      Аналітичні  рахунки мають не лише грошові, але й натуральні показники.

      Облік, побудований  на аналітичних рахунках, називається  аналітичним.

      Синтетичні та  аналітичні рахунки взаємопов’язані  між собою. Будучи частиною  синтетичного рахунку, аналітичні рахунки мають ту ж саму структуру, що й синтетичний рахунок, тобто якщо синтетичний рахунок – активний, то активний і аналітичний рахунок, і навпаки. Тому записи в аналітичних рахунках відбуваються в тій же частині, що і в синтетичних рахунках. Крім того, записи на синтетичних та аналітичних рахунках роблять на підставі одних і тих же первинних документів, тому при звірянні синтетичного та аналітичного обліку суми завжди рівні.

        Аналітичні  рахунки  ведуть на картках,  в книгах або відомостях. Суми залишків по кожному синтетичному рахунку на початок та кінець звітного періоду повинні дорівнювати сумі залишків усіх його аналітичних рахунків. Суми дебетового та кредитового оборотів кожного синтетичного рахунку повинні дорівнювати підсумкам відповідних оборотів за усіма його аналітичними рахунками.

        Тотожність  записів по синтетичному рахунку  записам по аналітичним рахунках, відкритим для його деталізації,  має важливе значення для контролю  за правильністю облікових записів.  Відсутність тотожності вказує на наявність помилки, яку необхідно викрити  та виправити.

        Аналітичний облік є важливим засобом оперативного керівництва діяльністю підприємства. За його даними спостерігають за станом ТМЦ, використання основних засобів, за ведення розрахунків з дебіторами та кредиторами; здійснюють контроль за витратами підприємства протягом звітного періоду.