Організація і функціонування репродуктивної системи

2. Професійні шкідливі фактори. Висока частота безпліддя та імпотенції визначається серед чоловіків, що працюють в умовах підвищених температур, а також серед тих, чия робота пов’язана з впливом іонізуючого опромінення, токсичних продуктів і регулярним підйомом тягарів. Крім того, інтенсивність спермогенезу зменшується при постійному носінні мобільних телефонів на поясі і в області геніталій.

3. Фізичні травми. Забиття, розриви, порізи та інші механічні травми статевих органів (статевого члена, яєчок, передміхурової залози, сім’явиносних протоків) призводять до порушення потенції і безпліддя внаслідок руйнування тканин, порушення кровообігу, розвитку запальних змін і освіти спайок.

4. Вплив високих температур. Теорія про вплив цього чинника  на репродуктивний потенціал  чоловіки має своїх прихильників  і супротивників: одні лікарі  вважають, що вплив підвищених  температур (починаючи з «парникового  ефекту» памперсів і закінчуючи  носінням тісного теплої білизни і тривалим прогріванням в гарячій ванні або парної) негативно позначається на спермогенезі, противники цієї теорії заперечують наявність такого взаємозв’язку. Проте всі фахівці сходяться на думці, що часті тривалі відвідування парної, робота в умові підвищених температур (гарячий цех), тривалий гарячковий період при інфекційних захворюваннях (ангіні, пневмонії, грипі) та аналогічні екстремальні ситуації зменшують інтенсивність утворення сперматозоїдів і знижують їх якість. Так, після сауни або лазні показники спермограми (аналізу, що дозволяє оцінити всі основні характеристики сперми) повертаються до норми через 5 тижнів, для відновлення репродуктивної здатності в повному обсязі після важкого інфекційного захворювання має пройти близько 5 місяців.

6. Нераціональне харчування. Як відомо, ми їмо, щоб жити, і якщо ми їмо правильно,  то і життя наше, швидше за  все, буде довгим і повноцінним.  Характер харчування безпосередньо  пов’язаний з усіма видами діяльності організму, в тому числі із здійсненням репродуктивної та статевої функції. Висококалорійна дієта на тлі низької фізичної активності сприяє накопиченню надлишкової маси тіла і розвитку ожиріння, яке знижує вироблення тестостерону і призводить до безпліддя та імпотенції. Зловживання жирною їжею (особливо багатої тваринними жирами) активізує атеросклеротичні процеси у судинах, порушуючи кровообіг в усіх органах, в тому числі в органах статевої системи. Барвники та консерванти, що входять до складу багатьох продуктів харчування, за умови масивного надходження в організм, здатні надавати токсичну дію і порушувати гормональний баланс. На склад сперми важливий вплив надає низькобілкова дієта і недостатнє надходження в організм деяких вітамінів і мікроелементів. Серед абсолютно необхідних для нормального здійснення статевої функції мікроелементів необхідно особливо виділити цинк.

Загальні ознаки захворювання передміхурової залози:

1. Розлади сечовипускання: біль на початку і наприкінці  акту сечовипускання, постійні болі ниючого характеру.

2. Розлади у статевій сфері: від передчасної еякуляції при нормальній ерекції і зниження почуття оргазму під час еякуляції, до ослаблення статевого потягу і пониження вироблення статевих гормонів.

3. Якщо нормальна еякуляція  у чоловіків настає не раніше  ніж за 1,5-2 хвилини після початку статевого акту, то при захворюванні простатитом іноді відразу після введення статевого члена в піхву. Все це викликає помилковий страх перед статевої близькістю, невпевненість у своїх можливостях, що, у підсумку, призводить до сексуального неврозу і ще більше погіршує статеву функцію.

Висновки

Людина підлягає усім біологічним законам розмноження  вищих ссавців. Але функція розмноження  людини підлягає ще соціальним законам, які в цивілізованому суспільстві  не суперечать біології людини, а сприяють формуванню здорового, гармонійно розвинутого потомства.

Репродуктивна система – система органів багатоклітинних живих організмів, що відповідає за їх розмноження.

Метою органів репродуктивної системи чоловіка є виконання  таких функцій:

1. Виробляти, підтримувати і транспортувати сперму (чоловічі репродуктивні клітини) і захисну (насіннєву) рідину.

2. Викидати сперму в жіночий репродуктивний тракт під час сексу.

3. Виробляти і виділяти чоловічі статеві гормони, які відповідають за підтримання чоловічої репродуктивної системи.

У відмінності від  жіночої репродуктивної системи, велика частина чоловічої репродуктивної системи розташована зовні тіла. Зовнішні статеві органи включають в себе пеніс, мошонку і яєчка.

Сім’яники (яєчка) являють собою дві залози округлої форми, у яких виробляються сперматозоїди і синтезуються чоловічі статеві гормони (андроген і тестостерон). Вони розташовані в мошонці, яка виконує захисну функцію. Чоловічий статевий орган (пеніс) знаходиться в нижній частині лобкової частини. Утворений губчатою тканиною, що омивається кров’ю двох великих артерій і має здатність при збудженні заповнюватися кров’ю, збільшувати пеніс у розмірах, змінюючи кут нахилу (ерекція). Пеніс має тіло і голівку, покриту складкою шкіри і слизовою оболонкою, яку називають «крайньою плоттю».

Уретра, або сечівник, – це тонка трубка, що з’єднується із сечовим міхуром і сім’явиносними протоками яєчок. Через неї сеча і сперма виводяться назовні.

Сім’явиносні протоки – дві тоненькі трубки, по яких сперматозоїди, попадають з яєчок в сім’яні пухирці, де вони накопичуються і дозрівають.

Простата, або передміхурова залоза – м’язовий орган, у якому виробляється рідина білого кольору, яка, змішуючись зі сперматозоїдами, утворює сперму. При скороченні м’язів простати сперма виштовхується назовні через уретру. Це називається еяколяцією.

Жіноча статева система  людини складається з двох основних частин: внутрішніх і зовнішніх статевих органів. Зовнішні статеві органи в  сукупності носять назву вульва.

До внутрішніх статевих органів належать: яєчники, фаллопієві труби, матка, піхва.

До зовнішніх жіночих  статевих органів належать: великі статеві губи, малі статеві губи, клітор, дівоча пліва.

Яєчники – дві залози, що нагадують за формою і розмірами  велику квасолю. Вони розташовані по обидва боки матки в нижній частині черевної порожнини жінки. У яєчниках розвиваються жіночі статеві клітини – яйцеклітини – і синтезуються жіночі статеві гормони – естрогени. Яйцеклітина дозріває в маленькому пухирці яєчника 24-30 днів, після чого пухирець розривається, і яйцеклітина виходить у маткові труби. Це називається овуляцією.

Маткові труби з’єднують порожнину матки з яєчниками. У фалопієвих трубах відбувається запліднення яйцеклітини сперматозоїдом.

Матка – це порожнистий  м’язовий орган, вистелений зсередини слизовою оболонкою. Матка з’єднується з фалопієвими трубами та піхвою. Коли запліднена яйцеклітина потрапляє до матки, вона занурюється в слизову оболонку, прикріплюючись до стінки матки. Тут і розвивається зародок, а пізніше плід. Незапліднена яйцеклітина виходить з організму жінки разом з частинами слизової оболонки матки і невеликою кількістю крові. Це називається менструацією.

Список використаних джерел

1. Гайворонский И. В. Анатомия органов мочеполовой системы / И. В. Гайворонский, Г. И. Никипорчук. – СПб. : Элби-СПб, 2009. – 80 с.
2. Гистология : учебник / Ю. И. Афанасьев, Н. А. Юрина, Е. Ф. Котовский и др. – 5-е изд., перераб. и доп. – М. : Медицина, 2009. – 744 с.
3. Нишлаг Э. Андрология. Мужское здоровье и дисфункция репродуктивной системы / Э. Нишлаг, Г. М. Баре. – М. : Медицинское Информационное Агенство – МИА, 2005. – 554 с.
4. Привес М. Г. Анатомия человека / М. Г. Привес, Н. К. Лысенков. – 9-е изд. – М. : Медицина, 2010. – 574 с.
5. Пытель Ю. А. Физиология человека. Мочевые пути / Ю. А. Пытель, В. Н. Борисов, В. А. Смирнов. – М. : Высшая школа, 2009. – 288 с.
6. Этинген Л. Е. Лекции по анатомии человека / Л. Е. Этинген. – М. : ООО «Медицинское информационное агентство», 2011. – 304 с.