Урагани, бурі, смерчі: характеристика, прогнозування, наслідки

Заходи щодо захисту  населення від ураганів , бур і  смерчів :

- Своєчасний прогноз і  оповіщення населення;

- Зменшення впливу вторинних  факторів ураження ( пожеж , проривів  гребель , аварій ) ;

- Підвищення стійкості  ліній зв'язку та мереж електропостачання;

- Підготовка сховищ , підвалів  та інших заглиблених споруд  для укриття людей;

- Укриття в міцних спорудах  і місцях, що забезпечують захист  сільськогосподарських тварин; заготівля  для них води і кормів.

Після стихійного лиха

Рятувальні та невідкладні роботи при ліквідації наслідків стихійного лиха і аварії проводять рятувальні формування, а також залучене працездатне  населення.

Роботи, які потребують спеціальної  підготовки і залучення потужної техніки, виконують інженерні загони, створені на базі будівельних, ремонтно-будівельних, будівельно-монтажних, шляхово-будівельних  організацій і відділів комунального господарства.

При стихійних лихах, які не є  катастрофічними, всі заходи організовують  керівники районів, об'єктів, населених  пунктів і начальники загонів  служби порятунку.

Начальник цивільного захисту (району, населеного пункту чи об'єкта) приймає  рішення про проведення рятувальних  і невідкладних робіт, в якому  визначає: де зосередити основні зусилля, завдання рятувальних загонів і  порядок введення їх на об'єкти робіт, початок і тривалість робіт, управління силами, які ведуть роботи, і порядок  забезпечення їх дій.

Рятування людей і матеріальних цінностей є основним завданням  при стихійних лихах. Послідовність  виконання цього завдання залежить від характеру лиха, його наслідків, наявності та підготовки сил цивільного захисту, періоду року, стану погоди та інших факторів.

У завчасно розроблених планах ЦЗ на об'єктах господарювання визначають порядок приведення у готовність і дію рятувальних формувань  при стихійних лихах. Плани складають  на основі прогнозування можливих стихійних  лих.

Ліквідація наслідків  будь-яких стихійних лих

Ліквідація наслідків будь-яких стихійних лих полягає в таких  діях: оповіщенні формувань і населення  про небезпеку стихійного лиха; організації  управління рятувальними силами в районі лиха; веденні розвідки, встановленні ступеня і масштабів руйнувань, затоплення, зараження, пожеж та інших  даних; виявленні об'єктів і населених  пунктів, яким загрожують наслідки стихійного лиха; визначенні складу, чисельності  сил і засобів, які залучаються  для рятувальних та інших робіт; організації медичної допомоги потерпілим і евакуації їх у лікувальні заклади, виведенні населення в безпечні місця та його розміщенні; забезпеченні громадського порядку в районі лиха; організації матеріального, технічного і транспортного забезпечення; проведенні інших заходів, спрямованих на підготовку і забезпечення рятувальних робіт; ліквідацію наслідків стихійного лиха.

Успіх дій формувань при стихійних  лихах значною мірою залежить від своєчасної організації і  проведення розвідки.

Завдання для розвідки ставить  начальник цивільного захисту об'єкта. Він визначає мету розвідки, які  відомості та на який час необхідно  одержати, де і на виконанні яких завдань слід зосередити основні  зусилля, які для цього використати  сили і засоби.

У районі стихійних лих розвідка визначає: межі району лиха і напрямок його поширення; об'єкти і населені пункти, яким загрожує небезпека; місця  знаходження людей і ступінь  загрози їм; шляхи підходу формувань  і техніки до місць роботи; стан пошкоджених будівель і споруд; наявність у них потерпілих, яким необхідна допомога у першу чергу; місця аварій на технологічних лініях, комунально-енергетичних мережах і розміри руйнувань на них; обсяги робіт, умови їх ведення; можливість використання техніки; найбільш зручні місця для розбирання завалів і звільнення потерпілих, а також для прокладання шляхів їх евакуації; стан вододжерел і можливість використання їх для господарських, питних потреб і гасіння пожеж; умови і доцільну черговість ведення робіт. Зібрані дані про характер і обсяг майбутніх робіт розвідники доповідають начальнику в намічені строки.

Після землетрусу потрібно знати, скільки  людей необхідно розшукати і  врятувати, кількість поранених, сімей, що залишилися без житла, які сили і засоби необхідні для відновлення  роботи господарства, підприємства, чисельність  людей, яких можна додатково залучити для проведення рятувальних і  відновних робіт.

Оскільки під руїнами можуть бути люди, за допомогою населення  потрібно провести суцільне обстеження виробничих приміщень, житлових будинків у районі землетрусу.

Під час роботи забороняється без  потреби ходити по руїнах, заходити у зруйновані будівлі та споруди, перебувати поблизу будов, які можуть обвалитися. Підходити до зруйнованої  будівлі чи споруди дозволяється з найбільш безпечного боку. Під  час огляду внутрішніх приміщень, підвалів забороняється використовувати  для освітлення відкриті джерела  вогню — факели, свічки, газові лампи  і ліхтарі.

Заходячи в дуже задимлене і  захаращене приміщення, потрібно обв'язатися  мотузкою, вільний кінець якої передати людині, що знахо-диься при вході, і періодично подавати сигнал про  себе.

Забороняється палити і користуватися  іскроутворюючими інструментами, пускати  двигуни, машини і механізми поблизу  загазованої території або всередині  загазованих приміщень.

У будівлях зі зруйнованою або пошкодженою  електричною мережею забороняється  без гумових рукавиць торкатися  електричних проводів і з'єднаних  з ними металевих предметів. Роботи проводять тільки після знеструмлення  електромережі.

За наявності отруйних чи сильнодіючих ядучих речовин роботи проводять  тільки в індивідуальних засобах  захисту органів дихання і  шкіри. В умовах запилення (будівельний  пил та ін.) для захисту органів  дихання використовують ватно-марлеві  пов'язки, протипилові тканинні маски  і респіратори.

Населення потрібно інформувати про  режими поведінки. Інформація має бути чіткою, ясною, а в завданні на проведення робіт слід конкретно зазначити: хто, коли і що повинен зробити. Від  цього буде залежати успіх проведення рятувальних і невідкладних робіт  у районі небезпечного стихійного лиха.

Для врятування населення необхідно  терміново залишити зону можливого  поширення зсуву чи селевого потоку. З оповіщенням про наближення зсуву чи селевого потоку або при  появі перших ознак потрібно погасити печі, вимкнути освітлення та електроприлади, перекрити газові крани, попередити сусідів і направитися в безпечне місце.

Якщо у селевий потік потрапили  люди, їм надають допомогу із застосуванням  засобів, які е поблизу: канатів, дощок, вірьовок, жердин. Виводити потерпілих із селевого потоку треба за напрямком  руху з поступовим наближенням до його краю.

Рятувальні формування ЦЗ і населення  повинні бути готові до проведення рятувальних і невідкладних робіт  з метою ліквідації наслідків  зсуву чи селевого потоку.

Формування цивільного захисту  і населення повинні бути готовими у районі урагану, бурі, смерчу до проведення таких робіт: евакуації населення, сільськогосподарських тварин і  матеріальних цінностей із небезпечних  районів; розшуку і звільнення потерпілих із-під зруйнованих будівель і  споруд; надання першої медичної допомоги і доставки їх у лікувальні установи; гасіння пожеж; рятування людей і сільськогосподарських тварин, які перебувають у будівлях, що горять і напівзруйновані; ліквідації аварій на виробничих об'єктах і комунально-енергетичній мережі.

Під час і після снігових заметів  органам управління ЦЗ, керівникам господарств і установ, населенню  потрібно бути готовими до проведення таких робіт: розшуку пропалих людей  і сільськогосподарських тварин; надання першої медичної допомоги; розчищення снігових заметів на дорогах, вулицях, навколо тваринницьких  ферм і виробничих будівель; надання  допомоги поїздам, автотранспорту, яких снігові заноси застали в дорозі; ліквідації аварій на комунальній і  енергетичній мережах.

Під час снігової бурі, особливо вночі, роботи слід виконувати тільки групами  з таким розрахунком, щоб кожна  людина перебувала в полі зору інших  працівників. Для ліквідації снігових заметів застосовують снігоочисні  машини, бульдозери, екскаватори, грейдери. Для зв'язку, постачання продуктів, кормів, палива використовують гусеничні  трактори. На дорогах виставляють  покажчики та орієнтири.

При спільних діях особового складу формувань цивільного захисту і  населення, при високій дисципліні та організованості населення можна  значно зменшити наслідки стихійного лиха.

В Україні, порівняно з іншими розвинутими  країнами, — високий рівень антропогенізації території, техногенне навантаження на природне середовище більше у 5—6 разів, окремо виділяється група природно-техногенних  небезпечних явищ, пов'язаних з експлуатацією  гребель, водосховищ, проведенням заходів  з меліорації і водопостачання, гірничих добувних робіт. Крім того, завжди є  загроза стихійних лих промисловим  і сільськогосподарським об'єктам  і спорудам. Руйнування або пошкодження  об'єктів з небезпечними виробництвами  може призвести до пожеж, вибухів, викидів  небезпечних речовин, радіоактивного забруднення, затоплення територій. Стихійні лиха можуть бути причиною аварій на електроенергетичних спорудах і мережах, транспортних аварій, великих руйнувань, травм, психічних розладів, паніки (див. стор. 485—486).

Тому захист населення, навколишнього  природного середовища, промислових  споруд і об'єктів від загрози  природних факторів, а також надзвичайних ситуацій техногенного походження є  важливим державним завданням.

 

Використана література:

1. Атамашок В. Г., Ширшев Л.  Г., Акимов Н. И. Гражданская  оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986.

2. Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель  С.И. и др. Методика выявления  и оценки рациональной обстановки  при разрушениях (авариях) атомных  электростанций. - М., 1989.

3. Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 1995.

4. Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П.  и др. Защита объектов народного  хозяйства от оружия масового  поражения. Справочник. - К., 1989.

5. Деміденко Г.П., Захист об'є  ктів народного господарства  від зброї масового ураження. - К., 1996.

6. Депутат О. П., Коваленко І.  В., Мужик І. С. Цивільна оборона/  За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. - Львів: Афіша, 2001.

7. Дія населення в надзвичайних  ситуаціях. РІД ЦО і НС. - К., 1997.

8. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів  стронцію і цезію у продуктах  харчування (ДР-97). МОЗ України. - К., 1997.

9. Загальні вимоги до розвитку  і розміщення потенційно небезпечних  виробництв з урахуванням ризику  надзвичайних ситуацій техногенного  походження. / Наукові керівники:  член-кореспондент HАН України С.І.Дорогунцов  і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. - К.: НАНУ, 1995.

10. Леігович Г.Г. Довідник з  цивільної оборони. - К., 1999.

11. Методика прогнозирования масштабов  заражения сильнодействующими ядовитыми  веществами при авариях (разрушениях)  на химически опасных объектах  и транспорте (РД 52.04.253-90): М.: Росгидромет, 1991.

12. Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі  отруйні речовини. -К., 1999.

13. Організація проведення рятувальних  робіт при стихійних лихах,  аваріях і катастрофах. - М., 1990.

14. Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта  В.Ф. Гречанінова. - К., 1997.

15. Справочник по гражданской  обороне. Кол. авторов. - M.; Воеииздат, 1978.

16. Справочные данные о чрезвычайных  ситуациях техногенного, природного  и экологического характера. В  3-х частях. - М., 1990.

17. Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. - М.: Воениздат, 1986.

18. Чорнобильська аварія. Події.  Факти. Цифри / Під керівництвом  генерал-лейтенанта М. С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.