Українські католицькі костели

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Декабря 2013 в 12:55, реферат

Краткое описание

Костел – польська назва релігійної споруди християно-католиків, римо-католицький храм, церква. Місце проведення богослужінь. Проте в польській, білоруській, словацькій та українській мовах слово «костел» не вживається по відношенню до православних та греко-католицьких храмів. А от у чеській мові використовується щодо церков усіх християнських конфесій.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Українські католичні костьоли.docx

— 8.16 Мб (Скачать документ)

Українські  католицькі костели

Костел – польська назва релігійної споруди християно-католиків, римо-католицький храм, церква. Місце проведення богослужінь. Проте в польській, білоруській, словацькій та українській мовах слово «костел» не вживається по відношенню до православних та греко-католицьких храмів. А от у чеській мові використовується щодо церков усіх християнських конфесій.

Загалом виділяють такі архітектурні стилі  костелів в Україні:

  • дерев’яні костели
  • готика
  • бароко та рококо
  • відродження
  • неоготика та неокласицизм. [17] 

Дерев’яні костели України

За часів, коли українські землі були під владою Речі Посполитої, Австрійської імперії та Російської імперії, на особливості архітектурного стилю України впливала забудова тих часів. Території західної України  довгий час не входили до СРСР-УРСР, тому саме там, на околицях «Лоскотної імперії» і залишилися найдавніші пам’ятки української дерев’яної архітектури. [2, с. 79-83] 
Проте на територіях, що були приєднані до Російської імперії, доля дерев’яної архітектури буда іншою. Незвичну для росіян українську архітектуру десятиліттями викорінювали та змінювали. Не зачепленими лишилися лише деякі зразки на Волині, Поділлі, Тернопільщині, Черкащині та Житомирщині. 
На Лівобережній Україні взагалі не залишилося автентичних зразків. Відомо, що за період 1930-40-х років було зруйновано понад півтори тисячі церков.[1, с. 95-96] 
Та все ж до нас дійшли неймовірні зразки робіт дерев’яної архітектури стародавніх часів.

 

         

 
 
 
   

 
Костел Св. Франциска Божія 
Споруджений костел в1876 році Гаврило Роман. Будівля неоднаразово відновлювалася (останнього разу в 1923 році). Конфесійної приналежності немає, бо тут давно не проводяться богослужіння і сам костел не використовується за призначенням. [40] 
Храм розташований в історичному центрі села. Сама споруда дерев’яна, зрубної конструкції. Вхідний вівтар прямокутний, із заходу до костелу прилягає притвір (крухта), над яким здіймається двухярусна вежа. Головний вихідний отвір притвору прямокутний, завершений уступом, в профільному обрамлені. 
В середені костел прикрашений різноманітними розписами та малюнками, а такод дивною, проте дуже незвичайною обробкою стелі – поліхромні гостроколі склепінчасті перекриття.  
Загалом, це мало кому відомий костел. Нині він знаходиться в аварійному стані. 
Цей костел є одним з небагатьох об’єктів, що зберігся в первісному вигляді, з автентичними елементами.  [3,  
с. 506-510 ]

Розташований за адремою: с. Розлуч, Турківський район, Львівська область.

 

 

 

 

 

 

   
 

 
Костел успіння Пресвятої Діви Марії 
Римо-католицька парафірія, створена ще в 1479 році, Миколаєм Стадницьким. 
В XVII ст. храм постраждав від турецько-татарських навал та став не придатним для богослужінь. В 1754 році був збудований нових костел. [40] 
Костел розташований в історичному центрі села Клібаня. Територія об’єкта рівнинна, довкола загорожена. На осі головного фасаду знаходиться дерев’яна дзвіниця, із наметовим дахом. Зі сходу – розташовуються могили всященників та хрестиян. 
Сам костел дерев’яний, зрубної конструкції, ззовні шальований. 
До південного фасаду примикає прямокутна в плані каплиця з апсидією, а до північного – захристя та невелика крухтя. Перед головним фронтом західного фасаду – зведено невеликий ґанок.  
Нині костел належить до парафії у селі Стрілецьке Мостиського району. [4, с. 220-225] 
 
Розташований за адресою: с. Раденичі, Мостиський район, Львівська область.  

 

 
Костел святої Анни  
Збудований в 1771 році, найстаріший дерев’яний римо-католицької храм. В 1996 році костел було реконструйовано та повернено його старий лик. 
До 1770 року костел був відомий під назвою – костел Успіння Пресвятої Діви Марії. Його історія починається ще з 1639 року і триває дотепер. Це один, з двох найстаріших костелів на території України.  
Дерев’яний, зрубний костел, з двома триярусними вежами на головному фасаді. Вежі завершені цибулинними головками. Зруби обшиті вертикальними дошками з нащильниками. 
В інтер’єрі костела зберіглися різблення по дереву та різні елементи декоративного оздоблення. [5, том 2,  
с. 103] 
Найбільшою цінністю хрума є відновлений бароковий вівтар кін. XVIII ст. [18] 
 
Розташований за адресою: м. Ковель, Ковельський район, Волинська область.

       

 
Костел Відвідання Єлизавети Пресвятою  Дівою Марією і св. Теклі  
Римо-католицький костел, збудований в 1734 році архітектором Яном де Віттом. [26] 
Дерев’яний, зрубний костел. Складається з квадратного нефа, меншого граненого східного об’єму і невеликого каркасного тамбура біля західного фасаду. Обидва зруби накриті двохсхильними дахами. Стині нефа розписані, датуються кінцем XVIII ст.  
Ззовні костел давно патьмянів од часу, проте в середени гра кольорів неймовірна. Палітра представлена сірою, охристо-червоною, золотистою та темно-синьою гаммами.  Велика кількість малюнків представлена Всевидячим Оком, Святою Трійцєю та янголами. На північні стіні велике зображення Діви Марії. 
[5, том 3, с. 144] 
 
Розташований за адресою: с. Тадані, Кам’янсько-Бузький район, Львівська область.


 

А далі розпочалося будівництво  костелів вже у різних, відомих  стилях. Зараз на території України  існують костели доби готики, бароко, неоготики 19-20 століть, відродження та модернізму.

 

 

Готика

 
Латинський кафедральний собор  
Римо-католицький собор, збудований в роки з 1360 – по  1493, німецьким архітектором Петром Штехером. [27] 
Величезний собор, розташований по центру Катедральної площі, збудований із цегли двох відтінків. Також в побудові використано блоки з літотамнієвого вапняку і вапсисного пісковику. 
Довжина храму складає 67 метрів, а ширина – 23 метрів. Сама будівля трьохнефна, загального тіпу. Довжина храму 67 метрів, ширина — 23 метри.  
Готічний стіль підкреслює високий шип на даху. В інтер'єрі чотири високі сніпчасті колони підтримують стрільчасті арки та склепіння з готичними нервюварами. Стіни та склепіння вкривають чисельні фрески.  
Замовником цього собору був Казимир III Великий.  
Собор не раз перебудовувався, через різні причини, проте унікальний вигляд кожного разу було відновлено. [6, с. 114-119] 
 
Розташований за адресою: м. Львів, вул. Площа Катедральна, 1.

      
 
      

 
Костел святого Варфоломія  
Римо-католицький костел, зведений в кінці XVI ст. Нажаль імя автора не було відоме, проте, під час відновлювальних робіт в XVIII ст. реконструктором та художником костелу був Андрій Соліцький. [28] 
Фасади цегляних стін храму декоровані мережевним ромбовим орнаментом, який має темно-коричневу, або темно-червону поливу. Сам собор виглядає монументально завдяки відсутності дрібних членувань. 
В інтер'єрі храму чотири опорних стовпи; у частині вівтаря – нервюрне склепіння. [7, с. 396-402] 

 
Розташований  у передмісті Дрогобича за адресою: м. Дрогобич, вул. Галицька, 12.

       
     

 
Костел Різдва Пресвятої Богородиці 
Римо-католицький костел, парафірія, що існує з 1396 року. Автор даної сторуди – львівський архітектор Юрій Захаревич. За історію свого існування костел пережив чимало пожеж, що влекло за собою багато втрат. Тому був неодноразово перебудований та реконструйований. [19] 
 
Розташований за адресою: м. Стрий, вул. 22 січня.

      
      

 
Костел Святої Трійці  
Римо-католицький костел, зведений в 1463 році. Автор проєкту невідомий. Перебудови костелу були проведені в 1643 році. [29] 
Сакральна мурована споруда. Нажаль до наших днів збереглися лише руїни цього костелу. Основним архітектурним стилем є готика з доданням бароко. 
За переказами, у середені костелу були чудові, велитенські органи. А окремі кам'яні скульптери архангелів нині зберігаються в Олеському замку. [8, с.25-29 ] 
 
Розташований за адресою: м. Підгайці, Тернопільський район.

 
 

 
Кафедральний собор св. Мартина  з Туру  
Римо-католицький собор, зведений ще у ХІV столітті в честь Святого Мартина. Автор невідомий. [30] 
У 70-х роках  ХIV століття, за часів королеви Єлизавети церкву було перебудовано, а у часи Гуньодіїв відреставровано. З історичних джерелами відомо, що в 1896 році, за ініціативою графа Шенборта собор було перероблено. [24] 
Розташований за адресою: м. Мукачево, вул. Миру, 15.

        
                  

 
Храм святого Івана Хрестителя  
Заснований князем Янушем Заславським та його дружиною, разом з будинками школи, шпиталю та плебанії для священників. Це римо-католицький храм, збудований в 1599 році архітектором Якубом Мадлайнои. Він не зазнавав ніяких перебудов. 
До нашоко часу майже не дійшо ніяких відомостей про храм. Відоми лише те, що зараз він знаходиться в напівзруйнованому вигляді. [25] 
 
Розташований за адресою: м. Ізяслав, вул. Костельна, 1.  


 

Також готичний стиль представлений такими соборами та храмами, як:

- м. Самбір, костел Івана Хрестителя, 1530 рік (м. Самбір, вул. Івана Франка, 4, Самбірський район, Львівська область); [42] 
 
- с. Нове Місто, костел св. Мартина, XVI-XVII ст. (село Нове Місто, вул. Пересічна, 1, Старосамбірський район, Львівська область); [43] 
 
- смт Богородчани, Домініканський костел, 1745 р. (смт Богородчани, вул. Шевченка, 61, Богородчанський район, Івано-Франковська обл.); [44]

- смт Куликів , Готичний костел св. Миколая, 1538 р. (смт Куликів, вул. Шевченка, 5, Жовківський район, Львівська область). [45] 
 
                                                 
                                                      

 

 

 

 

Відродження

 

 

 
Троїцький кафедральний собор  
Римо-католицький собор збудовано в 1768 році. Автор споруди невідомий. Також менає інформації з приводу перебудов та реконструкцій.  
Цегляний, прямокутний в плані, однокупольний з гранованою апсидою собор, увінчаний двома одноярусними восьмигранними баштами-дзвіницями.  
Композиція головного фасаду витримана і симетрична, в декорі проглядається відродження та рококо. Вхід оформлено двома колонами іонічного ордену. Цоколі колон поставлені під кутом до фасаду. Будівля декорована ліпленням рослинного орнаменту. [21] 
 
Розташований за адресою: м. Бережани, Площа Ринок 1.

 

  
    
  

 
Костел і монастир Бернардинів  
Костел-бізиліку зводили в період з 1600-1630 роки, автором цього шедеврального костелу є Бернард Авелідес (Авеллід), а от архітектор – італієць Павло Римлянин. 
Костел споруджений з тесаного каменю у вигляді тринавої базиліки з видовженими хорами та гранованою апсидою. За конфесійною приналежність це греко-катотицький костел. [31] 
Довжина храму складає 58 метрів, а висота 22 метри. На території храму є криниця та величезна пам’ятна колона. З 2008 року, для більшого контрасту, вночі використовуються підсвічувальна ілюмінація. [9, с. 156-157] 
 
Розташований за адресою: м. Львів, пл. Соборна,  
3-А.


 

 

                                               Бароко та рококо

 
 
 

 
Костел Непорочного Зачаття Пречистої  Діви Марії  
Будування храму велося впродовж 1745-1769 років на замовлення Миколи Потоцького, архітектором Меретином у співпраці із скульптором Пінзелем. Римо-католицький костел. Нині він знаходиться на реконструкції. 
До комплексу входять корпус монастирних келій та колона зі спорудою Пречистої Діви Марії. Головний фасад заокруглений, з двома окісно поставленими вежами, вкритими бароковими дахами без заломив та ліхтарів.Сам фасад декоровано коринфським орденом, а над порталом фходу – балкон. [20] 
 
Розташований за адресою: м. Городенка,  вул. Володимира Великого, 1. 

 
 

 
Костел і монастир францисканців  
Костел будувався впродовж 10 років, з 1708-1718 роки.  Авторство цієї споруди належить Юрію Семигновському. Відомо, що через велику пожежу храм було реконструйовано в роки з 1835-1838. За конфесійною приналежністю – Церква Християн Авдентистів Сьомого дня. [32] 
Костел-базиліка, побудована в простих архітектурних формах. Збудована із цегли та тесаного каменю. З півночі від храму відгалужується каплиця.  
Центральна нава значно вища та ширша за бічні. Бічні нави та каплиця перекриті хрестоподібними склепіннями. У стінах бічних нав розташовані виходи. 
Монастир є триповерховим (хоча, за початкової будови, мав бути двоповерховим), цегляним, тинькованим із невеликим внутрішнім подвір’ям. [10, с. 54-59] 
 
Роташований за адресою: м. Львів, вул. Короленка, 1-а.

 

    

 
Костел і монастир кармелітів босих  
Це Українська греко-католицька церква, що була зведена ще в 1634 році. Автором та архітектором вважається італієць Ян Покорович. [33] 
Костел кам’яний, тринефний, без абсид. Головний західний фасад розчленований пілястрами, що завершуються високим шпилем, фланкованими двома баштами. Костел перекритий склепінням. 
Іерер’єрне вирішення - це бароко, прикраси зроблені розписом (1732 року), що зберігся у склепіннях центрального нефа, автором цього є італійський маляр Дж. К. Педретті. 
Скульптури ж створені львівським автором А. Штилем. [11, с. 36] 
 
Розташований за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 22.

 

 

 
Костел святого Марка  
Римо-католицький костел, збудований за проєктом архітектора Войцеха Лєнартовича в 1688-1693 роках.  [34] 
Костел з цегли, з двома бічними вежами. Вежі в два яруси оздоблені пілястрами. Відомо, що у 1796 році костел сильно постраждав від пожежі і його відновили з більш низькими дахами. 
Побудований костел прямокутником,що зменшується по напрямку до апсиди.  
Нава костелу має циліндричне склепіння, апсила – хрещате. До наших днів збереглися фрески, написані С. Строїнським у 1810 рокі. [5, том 3, с. 205] 
 
Росташований за адресою: с. Новоукраїнка(Варяж), Сокальський район, Львівська область.

 
 

 
Троїцький костел у Микулинцях 
Римо-католицька церква, збудована архітектором Августом Мошинським в 1761-1779 роках. 
Протягом 1799-1816 років відбулося багато реконстркукцій костелу, здебільшого через сильну бурю, що зруйнувала більшу частину костелу. [35] 
В середині костелу вмонтовано чотири бічні вівтарі, та один головний. Їх виготовлено з дерева та вкрито мармуром. [12, с. 134] 
 
Розташований за адресою: с. Микулинці, вул. Хоткевича, 2.

 

 
Костел Успіння  
Збудований костел за проєктом архітектора Войцеха Лєнартовича в 1695 році, що був реставрований в 1922 році. Належить до римо-католицької церкви. [36] 
Костел з цегли, тинькований з двома бічними вежеми. Вежі двухярусні, з крутими бароковими дахами та заломами. Побудова костелу прямокутна. Апсида прямокутна та зменшена по висоті. [5, том 3, с. 206] 
 
Розташований за адресою: м. Угнів, Сокальський район, Львівська область.

       
   

 
Вознесенський костел  
Рима-католиціка церква, збудована у період з 1731-1763 років з цегли та каменю. Автор споруди невідомий. 
У 1878 році було проведено реставраційні роботи та встановлено годинник та відбудовано вежу.  
Головний фасад на п’ять вісей, має п’ять заглибин для скульптур; розміщюється в три яруси, має горизонтальні корнизи та оздоблений пілястрами. Фасад має лише одну бокову вежу (ліворуч). [22] 
 

 

 

Розташований за адресою: м. Золочів, вул. Григорія Сковороди, 5.

 
 
          
      

 
Кафедральний костел святих Апостолів  Петра і Павла  
Діючий католицький храм, визначна пам’ятка архітектури держави. Римо-католицька церква, що була збудована в 1428 році. В період XVI-XVII ст. велися чисельні будівніцтва та перебудови. Засновниками цього костелу були князі Коріатовичі у XIV ст.  [37] 
Архітектурні пам’ятки 15-19 століть, що вміло поєднують готику, бароко, ренесанс та неоготику, та представлені чотирма основними пам’ятками.  
Костел. Збудований талановитими місцевими майстрами на кошти католицького єпископа. В основі костелу – залишки давньоукраїнського храму; з 1866 року – парафіяльний костел. Нині тут експозиція музею-заповідника, одним з яскравих експонатів є – надмогильний пам’ятник у мармурі Лаурі скульптора В. Бродського (1876). Також зала використовується для концертів органної музики. Турецький мінарет. Типовий зразок мусульманської архітектури та культури; увінчаний статуєю Мадонни, що була встановлена в 1756 році, на відзнаку вигнання турків. Трохи пізніше було споруджено головний вівтар. Тріумфальна арка, 1871 рік. Арка збереглася без історичних змін, пишності їй надає кам’яне обрамлення та рослинний орнамент. Дзвіниця. Пам’ятна стовпового типу, що має три яруси. [13, с. 373-386]

 
Розташований  за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Татарська, 20.

 
Костел святих Йоакима і Анни  
Римо-католицький костел, збудований в 1752 році настоятилем та єпископок Адамом Война-Оранським. Кілька разів костел було спалено, проте, вже в XVIII ст. його було відновлено знов. [38] 
Тринефна базиліка, побудована у плані прямокутника, з двома ризницями та невеликим нартексом.Фасал оздоблюють дві триярусні вежі.  
Найціннішим елементом інтер’єру є головний бароковий вівтар.  
Збудований єпископом Адамом Оранським. [5, том 2, с. 95] 
 
 
Розташований за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Володимира Великого, 7.


 

Також архітектура в стилі бароко та рококо представлена:

- село Великі Межирічі, костел Св. Антонія, 1702-1725 рр. (с. Великі Межирічі, вул. Першого Травня, 14, Корецький район, Рівненьська область); [46]

- м. Червоноград, костел Св. Духа, 1710-і рр. (м. Червогоград, вул. Богдана Хмельницького, 20, Червоноградський район, Львівська область); [47]

- м. Самбір, костел Св. Станіслава, 1709 р. (м. Самбір, вул. Міцкевича, 5-а, Самбірський район, Львівська область); [42]

- м. Львів, Стрітенський костел босих кармелітів, 1642-1644 рр. (м. Львів, вул.Винниченка, 30а, Личаківський район Львова, Львівська область); [48]

- м. Кам'янець-Подільський, Францисканський костел, 1517-1672 рр. (м. Кам'янець-Подільський, вул.Польський ринок, 6, Кам'янець-Подільський  район, Хмельницька область); [49]

- м. Івано-Франківськ, костел Єзуїтів, 1672-1703 рр. (м. Івано-Франківськ, вул. Майдан Шептицького, 8, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область); [50]

- смт Більшівці, костел Кармелітів, 1624 р. (смт Більшівці, вул. І. Франка, 7, Галицький айон, Івано-Франківська область); [51]

- м. Тернопіль, костел Домініканців, 1749-1779 рр. (м. Тернопіль, вул. Сагайдачного, 10, Тернопільський район, Тернопільська область). [52]

                  

                           Неокласицизм 19 ст. Неоготика

 

 
Католицький кафедральний костел Св. Софії  
Римо-католицький кафедральний костел із дзвіницею заввишки 26 метрів. Збудований у XVIII ст. за ініціативою єпископа Ожигова. 
В костелі зберіглася старовинна внутрішня обробка. Нині це діючий храм державного значення. [14, с. 349-352] 
 
Розташоваий за адресою: м. Житомир, Замкова пл., 2.

      

 
Церква святого Миколая  
Римо-католицька церква в Києві, що була збудована в 1917 році. Спроєктована у 1899-1909 роки, за проектом С. Валовського, па побудована київським архітектором Городецьким. 
У 1978 році будівля буда передана Будинку органної музики. А у 1981 році будо реконструйовано внутрішню частину костелу, тоді ж було замовлено чеський орган «Riger-Kloss». Того ж року церква почала працювати, як концертний зал.  
[15, с. 312-315] 
 
Розташований за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 77.

       

  
Церква святих Ольги і Єлизавети (Костел Святої Ельжбети) 
Український греко-католицький костел, який спроектував та збудував цю споруду архітектор Теодор-Мар’ян Тальовський в 1911 році. 
Через українсько-польської війни, а пізніше - Другу світову війну, костел був сильно пошкоджений, та врешті, в 1991 році, відбудований знов. [39] 
В будові здалеку можна помітити високі гострі шпилістрільчасті вікна, внутрішній вертикальний простіт та портал з великою трояндою в центр. [16, с.509-515] 
 
Розташований за адресою: м. Львів, пл. Кропивницького, 1.

 
 
     

 
Свято-Миколаївський храм  
Українська православна церква – Київський патріархат. Храм було зведено за два роки місцевими майстрами. Його було оздоблено розписами, та головним вівтарем для богослужіння. В 1784 році храм було урочисто освідчено, проте через пожежу в селі храм згорів. Тому жителі міста вирішили зібрати кошти та збудували новий кам’яний храм в 1820 році.  
Свято-Миколаївський хвам вважається одниєю з важливих архітектурних пам’яток історії. [23] 
 
 
Розташований за адресою:  
м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 494.

 
Загалом, кількість костелів на території України переважає  в західній частині (на Львівщині, Закарпатті тощо).

 

                                      Висновок

Розглядаючи тему «Католицькі  костьоли в Україні» я дійшла висновку, що всі стилі, до яких належать католицькі споруди XIV-XVIII ст. можно умовно роздітити на три основні групи. 
 
До першої групи належать готичні костели Західної України. Саме ці регіони пістя турецько-татарської навали отримали пезпотередню «підтримку» з країн Західної Європи, а заралом і перенесли процес швидкого піднесення будівництва. В Україні готика набуває самобутніх, національних рис.  
 
До другої групи належить пам’ятки, що представляють католицькі культові споруди доби Відродження. У нових історичних умовах зодчество набувало нового змісту, оновлюючи свою контрастну систему. Ренесанстна архітектура стала закономірним етапом у поступальному розвитку національних будівельних традицій. Вироблені нею нові ознаки стилю відповідали за характером складній системі ренесансного стилю в архітектурі інших країн. Ренесанс утверджувався в українській архітектурі під знаком творчого злиття мистецьких здобутків європейської культури з національними традиціями на грунті соціально-політичного та культурного розвитку України.  
 
Третя група католицьких котьолів сформувалася під впливом європейської арзітектури бароко. Тут самобутні, притаменні лише національній школі зодчества риси, розкрилися найповніше. Художні  монументальні споруди цього часу, в яких проявляються риси бароко, у порівнянні із західноєвропейськими, були більш привітними. Значною мірою це пояснювалося тим, що що в основі архітектури католицьких мурованих споруд лежали народні еститичні уявлення, властива народному будівництву цілісність архітектурної форми. 
 
Культові споруди посідали невід’ємне місце  в монастирських ансамблях. Їх великий виразний силут, гармонійне поєднання з навколишньою природою були особливо помітні в забудові міст. Пам’ятки католицької забудови милують око вибагливістю своїх форм.  
 
Отже, у загальному розвитку архітектури в XIV-XVIII століттях на територіях України у контексті європейських процесів еволюції архітектурних стилів та форм існували певні національні особливості, що виявили собою самобутній шлях розвитку і своєрідність католицького культурного зодчества на територіях нашої держави.

 

Використана література

1. Мильчик М. И., Ушаков Ю. С. Деревянная архитектура Русского Серера: Страницы истории. – Л.:Стройиздат,1986. – 128 с.

2. Сирохман М. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття. – К.:Грант-Т,2008. – 88 с.

3. Гайда Ю. І., Шуптар В. Д. Турківщина: історія населених пунктів. Монографічний опис. – Ужгород:Патент,2002. – 604 с.

Информация о работе Українські католицькі костели