Архітектурно-художнє вирішення музеїв сучасного мистецтва

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

Архітектурний університет

Кафедра дизайну архітектурного середовища

 

 

 

 

 

 

ДОПОВІДЬ

На тему:

«Архітектурно-художнє вирішення музеїв сучасного мистецтва»

 

 

 

 

 

 

Вик. ст. гр. 501-АД Власова А.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

Полтава 2014

Вступ.У другій половині ХХ століття світова музейна архітектура почала відходити від стереотипу музею-палацу. Це було спричинено розвитком тенденцій сучасного мистецтва і, як наслідок, нових пошуків серед провідних архітекторів. Стають популярними змінні експозиції, що призводить до появи недиференційованих експозиційних просторів.  Робота архітекторів сконцентровується  на виявленні нових форм та концепцій побудови внутрішнього простору музеїв для репрезентації актуального мистецтва.

Основна частина.  До ХХ сторіччя приміщення музеїв будувалися як "монументально вічні" споруди. Симетричність планів, колонади були обов'язковими ознаками музеїв. Цієї сформованої концепції дотримувалися тривалий час.

У період розквіту сучасного мистецтва та його швидкого розвитку формується новий погляд на те, які риси повинен набути музей в сучасну епоху. В цей час відбувається певний розвиток мережі спеціалізованих музеїв - музеїв сучасного мистецтва,  які намагаються виробити загальні стратегії та прийоми репрезентації.

Виявляється певна тенденція – музей сучасного мистецтва намагається створити простір з певною режисурою. Домінуючу роль грала архітектура самої будівлі музею, яка своєю ультрасучасністю і новими способами організації простору спромоглась створити інші, відмінні від традиційних способи сприйняття актуального мистецтва. Музейний простір – в сучасній культурі має найрізноманітніші варіанти.

У музей Гуггенхайма в Нью-Йорку, що створений Ф.Л.Райтом, архітектура  спіралі  настільки потужна, що експоновані картини переходять на другий план. У музеї поєднані принципи "музею з багатьма приміщеннями" та "музею з одним головним приміщенням". Це один небагатьох   прикладів   просторового будівництва інтер'єру, який дозволяє з будь-якої точки оглядати всю експозицію.

У першому музеї сучасного мистецтва МоМА в Нью-Йорку концепція подачі творів майже не змінилась від традиційної. Він був орієнтований на класичні версії модернізму. На першій виставці у цьому музеї, в 1929 році, твори експонувалися за класичним прийомом із симетрією. З 1970-х років музей включив художні проекти, які прийнято називати Contemporary (актуальні).  Але навіть після реконструкції архітектурно-художнє вирішення внутрішнього простору зберегло більш класичну концепцію подачі творів, хоча розташування полотен більш вільне.

Існують також музеї сконцентровані принципово на актуальному мистецтві, такі як Guggenheim Museum (Більбао), Ludwig Museum (Відень), "Kiasma" Гельсінкі, Сумаї в Мехіко. "В цих музеях сучасного мистецтва найновіші архітектурні "модулі" з "відстороненим" по відношенню до експозиції простором, де відвідувач залучається в "гру" конструктивних планів і творів мистецтва."

 Центр Жоржа Помпіду об'єднує у собі декілька прийомів архітектурно-художнього вирішення інтер'єрів, такі як:   класичний, раціональний (індустріальний), домінування конструкції, зникнення характерних однак експозиції, ускладнення експозиційного простору (візуальна інтрига), втрата відчуття верх-низ. Найбільші простори вирішені в образі вокзалу або промислового об'єкту, конструкції та відкритість простору домінують. Деякі приміщення меншого розміру стають об'єктом експонування, відбувається синтез архітектури інтер'єру з витвором окремого художника.

Музей  Сумайя в Мехіко є прикладом де експозиція не так вже і важлива. Головним акцентом стає конструкція та архітектурне вирішення інтер'єру, в якому вільно розташовуються експонати. Навколишній простір впливає на сприйняття мистецтва і вражає незвичайністю. Зміна освітлення та висоти приміщень встають на передній план сприйняття оточення.

Внутрішній простір музею сучасного мистецтва Mumok у Відні характеризується простотою, хаотичністю та свободою подачі мистецтва у вільно перетікаючому просторі, що підкреслює свободу мислення сучасних митців і концентрує увагу на творах.

Рис 6. Прийоми вирішення внутрішнього простору музею Мумок у Відні.

В музей  Moderna в Стокгольмі використовує декілька прийомів у вирішенні інтер'єру. Для експонування використовується вся висота приміщень. Більшість експозицій розташовується з елементами метричного впорядкування, з натяком на індустріальний образ. Деякі приміщення розраховані на великогабаритні експонати. Невеликі кімнати використовуються як полотна для вільного мистецтва, де авторська робота виконана безпосередньо на поверхнях приміщення.

Активний образ конструкцій використано в музеї  Гуггенхайма в Більбао. Внутрішній простір сформовано архітектурним підходом до конструкцій. Інтер'єр сприймається цілісним  ансамблем із творами, що в ньому експонуються.

Висновок: Можна бачити, що за останнє століття змінилась концепція подачі експозиції. Якщо в музеї минулого століття велика кількість творів концентрувалась на одній площині, то в сучасних музеях змінюється відношення глядач - експонат, адже за головну мету взято зміну у сприйнятті творів мистецтва. Музейна експозиція намагається залучити глядача до активної участі у процесі творення. Цей процес і процес сприйняття трактується як одне нероздільне ціле. Щоб це відбувалося, архітектори, шукають нові форми подачі зразків сучасного актуального мистецтва, нові виразні форми музеїв відповідного напрямку.