Архітектура на Поділлі XV-XVIII ст

Наприкінці ХVІІ століття, під час турецької займанщини, вірменську церкву Святого Ніґола зруйнували. Зазнав пошкоджень і горішній ярус дзвіниці з вежками-бартизанами.

У ХVІІІ ст. церкву, якою на той час володіла вже уніатська громада, відбудували. Тоді ж полагодили й дзвіницю. Ці роботи провів відомий архітект Ян де Вітте - будівничий львівського домініканського костелу Божого Тіла. Наслідуючи давню оборонну традицію, Ян де Вітте відновив горішній ярус вежі-дзвіниці з наріжними башточками, але вже не за типом накриттєвих бартизанів, як це було за середньовіччя, а як оборонно-спостережні позиції, що архітектурно лише нагадували про колишній вигляд споруди. Горішній ярус вимурували з тесаних білокам'яних блоків. Відмінність між монолітним мурованням з тесаних білокам'яних блоків у горішньому ярусі й звітреною поверхнею стін долішніх ярусів зі звичайного необробленого вапняку помітна простим оком. Башточки зі стінами завтовшки 0,27 м, розміщені на рогах ґзимса, який мав великий винос і перешкоджав обстрілу близьких підступів, уже не відігравали жодної оборонної ролі. Більшість істориків, однак, досі помилково вважають їх первісними елементами оборонної дзвіниці [25].

У 1974 - 1982 роках дзвіницю реставровано (архітектор - А. Тюпич, художник А. Мармпольський). При реставрації за основу було взято архітектурне вирішення ХVІІІ століття [10].

Отже, зі всього викладеного вище можна зробити наступні висновки. Проблема вивчення еволюції архітектури Поділля опрацьована дуже слабо. Це пояснюється складністю архітектурно-археологічних досліджень здебільшого зруйнованих, занедбаних і спотворених замчищ, фортець, замків та оборонних храмів, а також недостатньо опрацьованою джерелознавчою базою. Але, не зважаючи на це, все ж таки є науковці, які займаються даною проблемою, адже Поділля з історико-архітектурної точки зору залишається перлиною України, і можна навіть сказати, що є окрасою Європи в цілому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Поділля відоме в українських літописах під назвою Пониззя, тобто «Русь нижня», а з XIV ст. ця назва оформилась як Поділля, тобто «Русь долішня». З кінця XVIII ст. до початку XX ст. тут була Подільська губернія, до якої входило 12 повітів. Нині це території між Південним Бугом і Дністром: Вінницька область, південь Хмельницької і Житомирської, північ Одеської, східні частини Чернігівської й Тернопільської областей.

 Особливості культури  та побуту Поділля зумовлені історичною долею цього краю. На рубежі XVI — XVII ст. постійні напади татар призвели до руйнування поселень, господарства, занепаду економіки та культури. Крім того, тривале проживання на Поділлі поляків спричинилося до взаємовпливів у культурно-побутовій сфері. За свідченням деяких етнографів польські жінки запозичили в українок чимало прийомів та візерунків вишивок, крою сорочок та інших елементів одягу.

 Поділля умовно можна  поділити на три етнографічні  групи: Західне, Східне Поділля та  Подністров'я. Кожна з цих груп має свої локальні особливості.

 Пагорбистий рельєф цієї місцевості створив неповторну картину подільських поселень: житла розташовують на різних рівнях, щось схоже до карпатських сіл. Іноді садиби вивищуються над вулицею на 10 метрів. Подільські житла мають дуже мальовничі настінні розписи, нанесені на свіжо-вимазані глиною і побілені стіни, піч, сволок тощо. Стіни також прикрашаються різноманітною розписною керамікою. Одяг подолян надзвичайно барвистий і, мабуть, найбагатший у різноманітності візерунків. Жіноче вбрання складалося з таких елементів: сорочка, спідниця або плахта, фартух, пояс або крайка. Фартухи, на відміну від польських (XVII ст.) вишивалися. Голову жінки пов'язували наміткою, рантухом, які кілька разів складали і обвивали голову під підборіддям, закриваючи чоло, а обидва кінці опускали через плечі. Як на Гуцульщині і на Західній Волині, заміжні жінки мали втяте волосся, тому вони одягали кибалку — дерев'яний обручик, що гарно тримав хустку. Чоловічі сорочки були тунікоподібні з високим стоячим коміром. Взимку жінки й чоловіки носили кожухи з приталеною спинкою, вишиті кольоровим шовком. Нашийними жіночими прикрасами були пацьорки (скляне намисто), ланцюжки, гердани (плетені з бісеру прикраси), монети, хрестики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел та літератури:

Джерела:

1. Каменецкая хроника / [Електронний ресурс] // СРЕДНЕВЕКОВЫЕ ИСТОРИЧЕСКИЕ ИСТОЧНИКИВОСТОКА И ЗАПАДА [Інтернет-сайт]. – Режим доступу: www.vostlit.info
2. Марр Н.Я. Описание старинных армянских рукописей и печатных книг из архива армяно-католической церкви св. Николая в Каменце-Подольском / Н.Я. Марр // Отчет импе р. публ. б-ки за 1891 год.— СПб., 1894.— С. 11-16
3. Фрис В. Зі спостережень над репертуаром, історією створення і розвитком української рукописної книги XVI – I пол. XVII ст. / Віра Фрис. – ЗНТШ, 1997. – С. 215 – 238.

Статті, підручники та посібники:

4. Антонович Є.А. Декоративно-прикладне мистецтво / Є.А. Антонович, Р.В. Захарчук-Чугай, М.Є. Станкевич. – Львів: "Світ", 1993. – 272 с.
5. Архітектура Поділля / [Електронний ресурс] // Найкращі реферати [Інтернет-сайт]. – Режим доступу: http://bestreferat.ru/
6. Винокур І., Хотюн Г. Кам'янець-Подільський державний історико-архітектурний заповідник / Іон Винокур, Григорій Хотюн. – Львів, 1986. – С.76.
7. Гнатенко Л. Слов'янська кирилична рукописна книга XV ст. з фондів інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського / Л. А. Гнатенко. – К. : НБУВ, 2003. – 193 с.  
8. Дашкевич Я. Вірменські колонії в Україні XVI-XVIII ст. / Я. Дашкевич // Енциклопедія історії України. — К., 2005.— Т.1.— С.572-574
9. Доронович Д. Армяне в Подолии и первая церковь их в городе Каменце / Д. Доронович // Тр. Ком. для ист.-стат. описания Подольской епархии.— К.-П., 1878-1879. — С. 167-168
10. Жарких М.І. Храми Поділля / М.І. Жарких [Електронний ресурс] // Мислене древо [Інтернет-сайт]. – Режим доступу: www.myslenedrevo.com.ua
11. Запаско Я. Українська рукописна книга / Я. Запаско. – Львів «Світ», 1995. — С.295-300
12. Запаско Я. Мистецтво художнього оформлення української рукописної книги.— РУ.— 1999.— С. 292
13. Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми / Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.— Л., 2001. — 520 с. 
14. Історія української культури. У п’яти томах (Українська культура XIII — першої половини XVII століть). – Київ, 2001— Т.2.— 1238 с. 
15. Нариси історії архітектури Української РСР. - К., 1957. – 350 с. – Т.І.
16. Освіта, наука і культура на Поділлі. Збірник наукових праць. — Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2009. — Т.12: Матеріали восьмого круглого столу “Культура, освіта і просвітницький рух на Поділлі. Присвячено 90-річчю Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка”. — 520 с.
17. Освіта, наука і культура на Поділлі. Збірник наукових праць. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2009. – Т.14. – 528 с.
18. Панченко Л.М. Вишивання. - Київ:"Техніка", 1990. – 81 с.
19. Перетц В. У истории украинской повести XVII в. // Перетц В. / Ислледования и материалы по истории старин. укр. литер. XVI-XVIII вв. — Л., 1926. — №2.— С.106-138
20. Пламеницька Є. Кам'янець-Подільський: Історико-архітектурний нарис /  Є. Пламеницька, І. Винокур, Г. Хотюн, І. Медведовський. – К., 1968. – С.85.
21. Рукописна книжкова традиція поділля XV-XVII ст. / Історія (збірка наукових праць): Збірник праць. – Київ, 2009. – 500 c. Режим доступу: http://chitalka.net.ua/
22. Тюпич А., Хотюн Г. Армянские сооружения Каменца-Подольского // Второй международный симпозиум по армянскому искусству. – Ереван, 1978. – Т.ІІ. – С.428 - 429.
23. Українська поезія XVI століття: Упор. Василь Яременко. — К.: Рад. письменник, 1987. – 287 с.
24. Халпахчьян О.Х. Сооружения армянской колонии в Каменец-Подольском // Архитектурное наследство. – Москва, 1980. – №28. - С.145.
25. Храми Кам'янця-Подільського [Електронний ресурс] // Вікіпедія [Інтернет-сайт]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/
26. Художні промисли України / упоряд. Н.Н. Киселева, Н.Н. Попенко. – Київ:"Мистецтво", 1979. – 386 с.
27. Шабаліна А.В. Стилі - пам’ятки письма в історії Болохівської землі / А.В. Шабаліна // Освіта, наука і культура на Поділлі.— Кам’янець-Подільський, 2004.— Вип.4.— 376 с. 
28. Шевченко І. Барська Євангелія початку XVII ст. / І. Шевченко // Науковий збірник / УВАН у США.— Н.-Й., 1953.— Вип.ІІ.— С.192-196.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

Додаток 1

 

СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКА ЦЕРКВА 1600 РОКУ

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

ВЕЖА-ДЗВІНИЦЯ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ВІРМЕНСЬКОЇ ЦЕРКВИ  КІНЦЯ ХV - ПОЧАТКУ ХVІ СТОЛІТЬ

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

 

 

ЦЕРКВА ХV-ХVІ ст. урочище Монастирок під Бучачем Тернопільської обл.