Радіоактивність грунту

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Февраля 2013 в 13:52, дипломная работа

Краткое описание

Освоєння людством ядерної енергії у другій половині XX століття призвело до штучного радіоактивного забруднення довкілля, зумовленого випробуваннями ядерної зброї та аваріями на підприємствах атомної енергетики. Чорнобильська катастрофа (1986 р.) суттєво змінила радіаційну ситуацію на значних територіях

Прикрепленные файлы: 1 файл

Радіоактивн).doc

— 69.50 Кб (Скачать документ)

Оскільки ці радіоактивні елементи мають тривалий період розпаду, їх подальша доля у ґрунті, проникнення в рослини становлять інтерес для охорони здоров'я людей.

Останнім часом надається  велике значення вуглецю 34С, який виділяється під впливом космічних променів, від'єднуючись від азоту. Він може накопичуватись у ґрунтах, звідки легко надходить у рослини, а пізніше потрапляє в органи тварин і людей. Проте немає ще відомостей про його токсичність у великих концентраціях.

Боротьбу з радіоактивним  забрудненням в Україні зараз  ведуть спеціальні підрозділи Міністерства з надзвичайних ситуацій.

 

 

Список літератури

  1. Александрова Л.Н. Органическое вещество почвы и процессы его трансформации. – Л.: Наука, 1980.
  2. Воронин А.Д. Основы физики почв: Учеб. пособие. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986.
  3. Горбунов Н.И. Минералогия и физическая химия почв. – М.: Наука, 1974.
  4. Дедю И.И. Экологический энциклопедический словарь. – Кишинев: Гл. ред. МСЭ, 1990.
  5. Добровольский В.В. География почв с основами почвоведения. – М.Высшая школа, 1989.
  6. Канівець В.І. Життя грунту. – К.: Аграрна наука, 2001.
  7. Kлючников О.О., Скорбун А.Д., Панасюк М.І., Калиновський О.К. Оцінка параметрів радіоактивного забруднення грунтів // Доп. НАН України. - 2002. - № 2. -  С. 196 - 200.
  8. Надточій П.П., Вольвач Ф.В., Гермашенко В.Г. Екологія грунту та його забруднення. – К.: Аграрна наука, 1998.
  9. Назаренко І.І. Грунтознавство: Навчальний посібник. Ч. 1, 2. – Чернівці: Рута, 1998, 1999.
  10. Новиков Ю.В. Экология, окружающая среда и человек. – М.: Агентство "ФАИР", 1998.

11. Орлов Д.С. Химия почв. – М.: Изд-во МГУ, 1985.

12. Охорона ґрунтів: Навч. посібник / М.К.Шикула, О.Ф.Гнатенко, Л.Р. Петренко, М.В. Капштик. - К.: Знання, 2001.- 398 с.

  1. Панас P. M. Ґрунтознавство: навчальний посібник. - Львів: "Новий Світ - 2000", 2006. - 372 с.
  2. Н. И. Панасюк, И. П. Онищенко, В. В. Гудзенко, М. Г. Бузынный. «Саркофаг» и вода // Экологическая химия.- 1998.- Вып. 7(2). - Санкт- Петербург. - С. 116 - 123.

15. Переволоцкий А. Н. Распределение 137Cs и 90Sr в лесных биогеоценозах.

Гомель: РНИУП “Институт радиологии”, 2006. 255 с.

  1. Польчина СМ. Грунтознавство. Головні типи грунтів. Ч. 1, 2. – Чернівці: Рута, 2000, 2001.

17. Прохоров В. М. Миграция радиоактивных загрязнений в почвах. Физико-химические механизмы и моделирование / Под ред. Р. М. Алексахина. М.: Энергоиздат, 1981. 98 c.

18. Сельскохозяйственная радиоэкология / Под ред. Алексахина Р. М., Корнеева Н. А. М.: Экология, 1992. 400 с.


Информация о работе Радіоактивність грунту