Україна. Подолання бідності

працюючих  громадян  добровільно  здійснювати  додаткові  заощадження  в  системі

недержавного пенсійного забезпечення;  

•  для  посилення  цільової  спрямованості  соціальних  програм,  поглиблення  адресності

державної  соціальної  допомоги  впровадити  прогресивну  технологію  обслуговування

малозабезпечених громадян -  надання всіх видів державної допомоги за однією заявою,

формування єдиної бази даних  і реєстру отримувачів  всіх видів соціальної допомоги та

пільг; 

•  запровадити  нові форми  соціальної допомоги бездомним  громадянам  та особам,  звільненим  з

місць  позбавлення  волі,  зокрема  розробити   нормативно –  правові   основи  функціонування 

закладів з соціальної адаптації зазначених категорій  осіб;

•  сприяти  поширенню  волонтерського  руху,  особливо  в  справі  створення  умов  для

нормального існування  і розвитку дітей із неблагополучних  сімей та бездомним дітям.  

1. Лібанова Е. Бідність: визначення, критерії та показники  // Україна: аспекти праці. –  1997. – № 7. – 

С. 9. 2. Лібанова Е. Бідність: діагноз поставлено – будемо лікувати // Дзеркало тижня. – 2001. – 31 березня.

3. Скуратівський  В.А. Соціальна політика як  суспільний феномен і вид практичної  діяльності // Вісник УАДУ. – 

1997. – № 1. –  С. 130 – 147. 4. Стратегія подолання  бідності: Указ Президента України  від 15 серпня 2001

року //  Соціальний  захист. – 2001. – № 9 (39). –  С. 4-11. 5. Шевчук  П.І.  Соціальна  політика  як  складова

політичної  культури // Основи  політичної  науки:  курс  лекцій /  За  ред. Б. Кухти. – Ч.3. – Львів: Кальварія,  

Які ж перспективи подолання бідності?

Пропозиції на цьому шляху банальні, прості і давно відомі.

1. Необхідно  визначитися з єдиною методологією  оцінки бідності

2. Для  того щоб дійсно, а не на  словах почати боротися з бідністю, її потрібно, насамперед, визначити,  ідентифікувати. І нехай навіть не 17 - тю доларами в день, враховуючи методику ООН, але й не чотирма походами в перукарню в рік! Саме тому логічно почати боротьбу з бідністю з корегування споживчого кошика. А якщо ні, то вона буде не викоренена, і загнанна в тінь.

3. Кожна  людина повинна мати можливість  заробляти стільки коштів, скільки  вона хоче і скільки зможе.  Тобто кількість вакатних місць  повинно бути більше ніж кількість  безробітних або, щонайменше, рівень  безробіття в країні не повинен  перевищувати 2,5-3,0% (приблизний рівень кількості тимчасово непрацюючих осіб, які шукають собі іншу роботу).

4. У  Європейській комісії також вважають, у боротьбу з бідністю повинно  входити забезпечення населення  робочими місцями, при тому, що  необхідно на рівні Євросоюзу  розробити нормативи правильного використання ресурсів.

5. Заробітна  плата повинна мати стимулюючий  характер. Тобто її доля у доходах  населення повинна бути не  менше 80-85%, а не 42% як зараз.  Людина повинна заробляти собі  на життя, а не чекати соціальну  допомогу від держави, інколи отримуючи її у такому розмірі, що й працювати не варто.

6. Людина  повинна жити в таких умовах, щоб ій було "гріх" або соромно  жалітись на долю, що вона живе  в Україні.