Організація і методика аналізу конкурентоспроможності продукції

3. Шляхи підвищення конкурентоспроможності товару

Протягом багатьох десятків років  у нашій країні, в умовах високої  монополізації виробників регулятором  виробництва продукції був не реальний попит, а - з точністю навпаки - виробництво й адміністративно-командний  механізм розподілу регулювали споживання, формували потреби і смаки  покупців.

У цих умовах проблема конкурентоспроможності продукції у виробників практично не виникала, а якщо і виникала, то зважувалася лише у відношенні тієї продукції, що підлягала реалізації на зовнішньому ринку. З розвитком ринкового механізму ця проблема в нашій країні, природно, різко загострилася, і її рішення зажадало від усіх суб'єктів ринку активного пошуку шляхів і методів підвищення конкурентоспроможності виробленої і споживаної продукції. У зв'язку з цим у сучасній економіці головним напрямком фінансово-економічної і виробничо-збутової стратегії кожного виробника стає підвищення конкурентоспроможності виробленої їм продукції для закріплення його позицій на ринку з метою одержання максимального прибутку.

Добросовісна конкуренція направлена на отримання прибутку не лише за рахунок  вдосконалення споживчих якостей  продукції, а й шляхом надання  більш якісних послуг. На Заході вважають, що підвищення рівня конкурентоспроможності можливе, якщо націлити підприємства на:

> постійне впровадження у виробництво  нових, вдосконалених виробів;

> незмінне скорочення всіх  видів витрат на виробництво  продукції;

> підвищення якісних і споживчих  характеристик при зниженні цін  на товари, котрі випускаються;

> використання нової технології;

> використання нової техніки;

> розробку нового дизайну товарів;

> впровадження нововведень в  системі розподілу та збуту.

Висновок

Перехід до ринкової економіки не можливий без забезпечення конкурентоспроможності продукції. Це стосується умов як зовнішнього, так і внутрішнього ринків, коли одна з найвагоміших ознак – конкуренція стає невід’ємною складовою частиною ринкової економіки.

На даному етапі розвитку економіки  підприємства, насамперед торговельні, знаходяться в жорсткій конкурентній боротьбі і для виживання в  ринковому середовищі їм потрібно забезпечити  стійкі позиції на ринку, а це можливо  лише за умови забезпечення конкурентоспроможності підприємств торгівлі.

Аналіз конкурентоспроможності товару с недостатнім для формування висновку про конкурентоспроможність організації в цілому, хоча в більшості  випадків використовується саме такий  підхід. Конкурентоспроможність організації - поняття комплексне, котре має  охоплювати не лише сферу якості продукції, що випускається. Такий метод має  ще меншу цінність для практичного  використання в сучасних умовах господарювання, аніж той, який заснований на теорії ефективної конкуренції. На сьогоднішньому етапі  розвитку ринкових відносин необхідне  більш глобальне бачення проблеми конкурентоспроможності організації  для адекватного висновку про  його рівень.

Список використаної літератури

1. Болюх М. А., Бурчевський В. З., Горбаток М. І. та ін., Економічний аналіз: Навч. посібник ; За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. — Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2003. — 556 с.
2. Калина А. В., Економічний аналіз: Навч. посібник для дистанційного навчання/ За наук. ред. В. В. Захожая. – К.: Університет «Україна», 2006. – 254 с.
3. Попович П. Я., Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання. Підручник. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – 365 с.
4. Примак Т. О., Маркетинг: Навч. посібник. — К.: МАУП, 2004. — 228 с.: